Постанова № 41566908, 21.11.2014, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4616/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2014 року 10 год. 20 хв.м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Фелонюк Д.Л. розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 279,82 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області звернулось в суд з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 279,82 грн.. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відповідно до абзаців 5, 6 ч.7 розділу VІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. Відповідно до ст.ст.14, 15, 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1058-IV), позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі. Згідно ч.6 ст.18 Закону №1058-IV законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати. Згідно ч.6 ст.20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Зазначає, що станом на 20.01.2011 у відповідача склалась заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 279,82 грн..

На адресу відповідача, згідно реєстрації, направлена копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з інформацією про процесуальні права та обов'язки сторін, які повернуті до суду з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд встановив, що ОСОБА_1, як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа зареєстрована 22.01.2007, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У період з 01.07.2010 по 31.10.2010 (ІІІ-IV квартал 2010 року) здійснювала підприємницьку діяльність, обравши спрощену систему оподаткування, сплачувала фіксований податок.

Статтею 5 Закону №1058-IV регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Згідно Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону №1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

В силу п.5 ст.14 , ч.1 ст.15 і ст.17 Закону №1058-IV відповідач, як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування, підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV в редакції п. 2 Закону України №2461-VІ від 08.07.2010 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ст.1 Закону, мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу). Статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" встановлено розмір мінімальної заробітної плати на 2010 рік, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні. Враховуючи вищенаведене, мінімальний розмір страхового внеску з 01 липня 2010 року становить 294,82 грн., з 1 жовтня 2010 року - 301,12 грн., з 1 грудня 2010 року - 306,10 грн..

В силу ч.6 ст.20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. За змістом ч.2. ст. 106 Закону №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

У зв'язку з несплатою відповідачем мінімального страхового внеску, управлінням Пенсінйого фонду України в Славутському районі та м.Славута Хмельницької області до ОСОБА_1 було пред'явлено вимогу від 05.09.2014 №Ф17 про сплату боргу в розмірі 279,82 грн. в результаті несплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІІ-IV квартал 2010 року (надіслана на адресу відповідача згідно реєстрації та повернута позивачу з відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання"). Заборгованість підтверджується корінцем вимоги від 05.09.2014 №Ф17, карткою особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи), розрахунком суми позову, розрахунком сум доплати до мінімального страхового внеску з урахуванням частин фіксованого податку.

Відповідно до абз.8 п.3 ст.106 Закону, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржена, а тому, сума боргу зі сплати страхових внесків є узгодженою та підлягає примусовому стягненню.

За таких обставин позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає чинному законодавству та підлягає задоволенню.

Згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.70, 71, 86, 94, 183-2, 186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 279,82 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 30000, РНОКПП НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та місті Славута Хмельницької області (вул.Козацька 2, м.Славута, Хмельницька обл., 30000, код ЄДРПЄОУ 14149763) 279,82 грн. (двісті сімдесят дев'ять гривень 82 коп.).

Постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя Д.Л. Фелонюк