Постанова № 41566898, 19.11.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4085/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,

представника позивача - Моцун О.П.,

представника відповідача - Мосієнко В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький елеватор"(далі - ТОВ "Кременчуцький елеватор", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання неправомірними дій щодо внесення змін до інформаційних електронних баз, у тому числі до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в частині коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по деклараціях за березень 2012 року, листопад 2012 року, лютий - червень 2013 року, жовтень 2013 року всього на суму 799 740,00 грн та зобов'язання виключити з інформаційних електронних баз вказані коригування, внесені на підставі акту відповідача від 07.02.2014 №339/16-03-22-02-12/33081783.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем за результатами проведеної у лютому 2014 року перевірки були вчинені дії щодо внесення змін до інформаційних електронних баз, у тому числі до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в частині коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по деклараціях за березень 2012 року, листопад 2012 року, лютий - червень 2013 року, жовтень 2013 року всього на суму 799 740,00 грн, чим грубо порушено права та законні інтереси платника податків, оскільки дані дії потягли за собою утворення штучної розбіжності в автоматизованих електронних базах, що має негативні наслідки для товариства. Так як будь-яких рішень щодо нарахування позивачу грошових зобов'язань не приймалося, а показники податкової звітності в Інформаційній системі були змінені на підставі лише акту податкової перевірки, позивач просить суд зобов'язати відповідача виключити з інформаційних електронних баз вказані коригування, внесені на підставі акту Кременчуцької ОДПІ від 07.02.2014 №339/16-03-22-02-12/33081783.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. У наданих до суду письмових запереченнях вказував на те, що акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав чи обов'язків для платника, а тому не може бути предметом судового розгляду. Також зазначав, що система "Податковий блок" створена в рамках автоматизованої інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України та призначена для виконання контролюючими органами завдань, які покладені на них відповідно до чинного законодавства. Оскільки Податковим кодексом України визначено право контролюючого органу на внесення до інформаційних баз даних інформації, що збирається, використовується та формується контролюючими органами для обліку платників податків, то під час та після проведення перевірки Кременчуцькою ОДПІ права платника порушені не були. Крім цього відповідач наголошував на обставинах пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовом, у зв'язку з чим просив суд позовну заяву залишити без розгляду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо пропуску строку на звернення до суду з даним позовом, суд звертає увагу на таке.

Відповідно до положень статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом даного спору є дії відповідача щодо внесення змін до інформаційних електронних баз на підставі акту Кременчуцької ОДПІ від 07.02.2014 №339/16-03-22-02-12/33081783 (а.с. 21-60).

Позивач звернувся до суду з даним позовом 19.10.2014 (а.с. 88), який надійшов до суду 20.10.2014 (а.с. 3).

Позивач стверджує, що строк звернення до адміністративного суду ним не було пропущено з огляду на те, що 14.04.2014 на його адресу надійшов акт Кременчуцької ОДПІ №425/16-03-22-02-12/33081783 від 04.04.2014 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кременчуцький елеватор" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 (а.с. 130-171). Зі змісту даного акту вбачається, що на підставі акту перевірки №339/16-03-22-02-12/33081783 від 07.02.2014 контролюючим органом ТОВ "Кременчуцький елеватор" було зменшено податкові зобов'язання та податковий кредит на суму 799 740,00 грн, відповідні коригування внесено до електронних баз відповідача.

04.06.2014 ТОВ "Кременчуцький елеватор" звернувся до відповідача із запитом про надання інформації щодо прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі акту перевірки від 07.02.2014 №339/16-03-22-02-12/33081783.

20.06.2014 ТОВ "Кременчуцький елеватор" отримав відповідь на свій запит, оформлений листом відповідача №14375/10/16-03-22-04-13 від 11.06.2014, зі змісту якого слідує, що на підставі акту перевірки від 07.02.2014 №339/16-03-22-02-12/33081783 жодні податкові повідомлення - рішення не виносилися (а.с. 82).

Таким чином саме з 20.06.2014 ТОВ "Кременчуцький елеватор" стало відомо про факт коригування податкової звітності без винесення податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ "Кременчуцький елеватор" не пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

В ході розгляду справи по суті суд встановив, що в період з 27.01.2014 по 31.01.2014 на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ від 27.01.2014 №295 головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Кременчуцький елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ ТФ "Форт 2" за березень 2012 року, ТОВ "Агрофірма Сокольське" за листопад 2012 року, ТОВ "Мінагроцентр" за березень, червень, жовтень 2013 року, ТОВ Фірма "САІ" ЛТД за лютий 2013 року.

07.02.2014 за результатами вказаної перевірки Кременчуцькою ОДПІ був складений акт №339/16-03-22-02-12/33081783 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кременчуцький елеватор" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ТФ "Форт 2" за березень 2012 року, ТОВ "Агрофірма Сокольське" за листопад 2012 року, ТОВ "Мінагроцентр" за березень, червень, жовтень 2013 року, ТОВ Фірма "САІ" ЛТД за лютий 2013 року (а.с. 21-60).

Висновками даного акту встановлені наступні порушення:

- п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Кременчуцький елеватор" завищено суму податкових зобов'язань в періоді, що перевірявся на загальну суму 799740 грн, у т.ч. в березні 2012 року в розмірі 58 320,00 грн, в листопаді 2012 року в розмірі 238857,00 грн, в лютому 2013 року в розмірі 36 270,00 грн, в березні 2013 року в розмірі 77 790,00 грн, в квітні 2013 року в розмірі 148 935,00 грн, в травні 2013 року в розмірі 85 477,00 грн, в червні 2013 року в розмірі 24 585,00 грн та в жовтні 2013 року в розмірі 129 506,00 грн;

- п.п. 198.1-198.4, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 799 740 грн, у т.ч. в березні 2012 року в розмірі 58 320,00 грн, в листопаді 2012 року в розмірі 238857,00 грн, в лютому 2013 року в розмірі 36 270,00 грн, в березні 2013 року в розмірі 77 790,00 грн, в квітні 2013 року в розмірі 148 935,00 грн, в травні 2013 року в розмірі 85 477,00 грн, в червні 2013 року в розмірі 24 585,00 грн та в жовтні 2013 року в розмірі 129 506,00 грн.

За результатами даної перевірки податкові повідомлення-рішення не приймалися.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідач вніс зміни до інформаційних електронних баз, у тому числі до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, в частині коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по деклараціях за березень 2012 року, листопад 2012 року, лютий - червень 2013 року, жовтень 2013 року всього на суму 799 740,00 грн, що використовуються для отримання податкової інформації.

Позивач, не погодившись із діями відповідача щодо внесення змін до інформаційних електронних баз, звернувся до суду з позовом про визнання таких дій неправомірними та зобов'язання виключити з інформаційних електронних баз вказані коригування, внесені на підставі акту від 07.02.2014 №339/16-03-22-02-12/33081783.

Вирішуючи питання про наявність порушених прав чи інтересів позивача, суд виходить з наступного.

Основним завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Приписами пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Поняття документальної перевірки платника податку та порядок її оформлення визначено статтею 86 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 86.1 якої, результати перевірки (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності).

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 (далі - Порядок) акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Положеннями пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Відповідно до пункту 6 розділу 4 Порядку, за результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

Тобто, фактично в акті перевірки викладається суб'єктивна думка перевіряючого, його оціночні судження щодо наявності з боку платника порушень податкового та іншого законодавства.

Безпосереднє викладення відповідачем суб'єктивного оціночного судження щодо наявності з боку ТОВ "Кременчуцький елеватор" порушень податкового та іншого законодавства є правом податкового органу, яке не спричиняє безпосереднього порушення прав позивача, що підлягають захисту в судовому порядку.

Суд також зазначає, що права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Як встановлено судом, за результатами даної перевірки податкові повідомлення-рішення не виносилися.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю наведені у статті 62 цього Кодексу, за приписами пункту 62.1 якої податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.1, п. 74.2 ст.74 Податкового кодексу України).

Суд зазначає, що внесення до електронної бази даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" податкової інформації, отриманої внаслідок проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Суд вважає, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

Дії відповідача щодо внесення змін до інформаційних електронних баз, у тому числі до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, отриманої внаслідок проведення перевірки позивача, в даному випадку, є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків.

Оскільки права позивача оскаржуваними діями відповідача не порушуються, то позовні вимоги щодо визнання протиправними дій щодо внесення змін до інформаційних електронних баз, у тому числі до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в частині коригування податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача по деклараціях за березень 2012 року, листопад 2012 року, лютий - червень 2013 року, жовтень 2013 року всього на суму 799 740,00 грн; зобов'язання Кременчуцької ОДПІ виключити з інформаційних електронних баз вказані коригування, внесені на підставі акту Кременчуцької ОДПІ від 07.02.2014 №339/16-03-22-02-12/33081783 задоволенню не підлягають.

Частиною другою статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність своїх дій.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

З урахуванням приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 24.11.2014.

Суддя Є.Б. Супрун