Рішення № 41565528, 12.11.2014, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/3031/14-ц

Провадження №2/242/905/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Пирогової Л.В., при секретарі Костенко К.О., за участю представника позивача Лівада О.А., відповідача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.09.2014 року звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що відповідно до укладеного договору № б/н від 11.06.2007 року відповідач 11.06.2007 року отримав кредит у розмірі 250 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним і банком договір, підтверджується підписом у заяві. Позичальник зобов»язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором. У порушення умов договору, відповідач зобов'язання належним чином не виконав. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 11.06.2007 року в сумі 7999 грн. 70 коп., а також судові витрати у розмірі 243 грн. 60 коп.

Представник позивача у судовому засіданні просила підтримала позов та просила його задовольнити, вважає, що заяву подано без порушення строку позовної давності, оскільки п. 9.12 укладеного між сторонами договору передбачає можливість його пролонгації на той же самий строк (12 місяців), якщо жодна із сторін під час його дії не проінформує другу про його припинення.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили застосувати загальний строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову.

Судом встановлено, що згідно що згідно заяви позичальника № б/н від 11.06.2007 року ОСОБА_2 11.06.2007 року отримав у Закритому акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк» кредит у розмірі 250 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22.8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов»язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором. У разі невиконання зобов»язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов»язання з повернення Кредиту( у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку. При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов»язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов»язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання.

На підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 04.11.2008 року виконкомом Української міської ради в м. Селидове Донецької області, після реєстрації шлюбу з ОСОБА_5, ОСОБА_2 змінив своє прізвище на «ОСОБА_2».

17.07.2009 р. відповідно копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Закрите акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінив найменування на Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, суд вважає, що у задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» необхідно відмовити.

Даний висновок суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 257 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов,язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов,язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом 18.09.2014 року, тобто з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

Суд знаходить неспроможними ствердження позивача з приводу того, що п. 9.12 укладеного між сторонами договору передбачає можливість його пролонгації на той же самий строк (12 місяців), оскільки при зверненні до суду з даним позовом позивачем не надано доказів того, що після закінчення строку дії платіжної картки, відповідач продовжував нею користуватися, або отримував у ПАТ КБ «ПриватБанк» нову картку.

На підставі ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивачем у справі не виконано вимоги чинного цивільно-процесуального законодавства щодо надання суду доказів на підтвердження обставин, на які він послався як на підставу своїх вимог.

Крум того, згідно правової позиції висловленої в постанові Верховного Суду України від 19.03.2014 року (справа № 6-14цс14), відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору. Відповідно з ч. 1 ст. 360 - 7 ЦПК України вказане рішення є обов»язковим для всіх судів України.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Виходячи з наведеного, судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст. 257 ЦК України, ст. ст. 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 14.11.2014 року.

Суддя