Ухвала суду № 41563363, 24.11.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/791/3271/14 Головуючий в суді 1 інстанції: Корецький Д.Б.

Категорія: 50 Доповідач: Склярська І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року листопада місяця 24 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі :

Головуючого: Склярської І.В.

Суддів: Цуканової І.В.

Вейтас І.В.

При секретарі: Благовещенській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 07 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3О з 17.09.2010 року, та від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 17.06.2014 року шлюб між сторонами розірвано. Враховуючи те, що відповідач не надає матеріальну допомогу на утримання малолітнього сина, у зв'язку з чим позивач вимушена самостійно нести витрати на утримання, лікування дитини та зважаючи на те, що дитина часто хворіє та потребує санаторно-курортного лікування, просила:

1) стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі 1600,00 грн. щомісячно, починаючи із дня пред'явлення позову і до повноліття дитини.

Рішенням Суворовського районного суду міста Херсона від 07 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, у твердій грошовій сумі в розмірі - 800 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 24.07.2014 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити в частині присудженого розміру аліментів, встановивши їх розмір у сумі 400,00 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Письмові заперечення до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має постійний заробіток та регулярний дохід, однак має поточні витрати, пов'язані з виробництвом, та не надає постійної матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину передбачені ч.3 ст.181 СК України, згідно якої кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та ст. 182 СК України вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають значення.

Згідно ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається і це встановлено судом, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.3).

Згідно довідки Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 24.09.2014 року за № 12616/9/21-03-17-01-23, ФОП ОСОБА_3 знаходиться на обліку ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області з 28.02.2012 року та на підставі наданих податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2012 та 2013 роки отримано наступні доходи: 2012 рік - 97020 грн., 2013 рік - 134963 грн., тобто середньомісячний дохід відповідача за 2013 рік становив 11246,92 грн. (а.с.28).

Відомості про отримання доходів за 2014 рік відсутні внаслідок не настання звітного періоду для його декларування, а тому для визначення розміру аліментів не могли враховуватися доходи 2014 року.

Таким чином, встановивши, що дитина перебуває на утриманні позивачки, в той час як відповідач будучи батьком малолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 свого обов'язку по його утриманню в добровільному порядку не виконує, матеріальної допомоги не надає, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність передбачених ст.ст. 180, 181,184 СК України підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Доводи апеляційної скарги про те, що при визначенні розміру аліментів судом не було враховано те, що сума доходу вказана у податкових деклараціях зазначена без врахування усіх витрат, які відповідач здійснює для ведення підприємницької діяльності, до уваги колегією суддів не беруться, оскільки відповідач є особою працездатного віку, та не довів, що він не спроможний сплачувати аліменти у визначеній судом першої інстанції сумі.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів складає лише 7,11 % від середньомісячного доходу відповідача (800 *100% / 11246,92) та на думку судової колегії реалізація права дитини на рівень життя необхідний для її фізичного, розумового розвитку шляхом матеріального утримання, в тому числі батьком, є більш вагомим ніж витрати на ведення підприємницької діяльності, пріоритетність яким надає відповідач у порівнянні з утриманням дитини.

Доводи апелянта, що на його утриманні знаходиться хвора мати, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як зазначив представник апелянта в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги, мати є пенсіонеркою за віком (1957 р.н.), що свідчить про наявність постійного доходу у виді пенсії, позивачка зазначила, що крім того мати відповідача працює у дитячій обласній лікарні бібліотекарем, в той час як позивачка не працює, оскільки здійснює догляд за малолітньою дитиною.

Інші доводи апеляційної скарги колегією суддів не приймаються до уваги як такі, що не підтверджені належними доказами, не ґрунтуються на вимогах закону, що регулюють спірні правовідносини, та не спростовують мотивованих висновків суду.

Таким чином, висновки місцевого суду щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позову належним чином мотивовані, підтверджуються матеріалами справи, узгоджуються з нормами матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. При цьому, суд дав належну оцінку зібраним у справі доказам, висновки щодо яких обґрунтовано виклав в мотивувальній частині рішення.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення суду.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворовського районного суду міста Херсона від 07 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді: