Постанова № 41562608, 20.02.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 819/243/14-a

"20" лютого 2014 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Хрущ В. Л.,

за участю:

секретаря судового засідання Найко Н. І.,

представника позивача - Свистун Є.М.,

за відсутності відповідача,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в місті Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області до Комунального підприємства "Місто" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулась Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Місто" про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 8281,64 грн., яка виникла в результаті несплати ним у визначеному законом порядку узгоджених у визначеному законом порядку сум податкових зобов'язань.

Відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином - шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі за місцем його реєстрації, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та щодо якої не вносились зміни на час надходження зазначеного позову до суду, - про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про завчасне вручення відповідачу рекомендованого поштового відправлення.

Однак, в судове засідання відповідач - не з'явився, в зазначені строки заперечень на позов та заяви про розгляд справи без його участі - не подавав, будь-яких заяв чи клопотань від нього на адресу суду - не надходило.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, однак, з урахуванням того, що у судове засідання прибули не всі особи, які беруть участь у справі, а саме, належним чином повідомлений відповідач, - розгляд справи за згодою присутнього представника позивача здійснювався у письмовому провадженні, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з частиною 1 статті 41 КАС України.

Представник позивача, яка прибула на розгляд справи, позов підтримала та просила задовольнити позовні вимоги з мотивів, викладених в позовній заяві.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи, викладені в позові, заслухавши пояснення представника позивача, надавши їм належну правову оцінку, проаналізувавши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належним чином та підлягають задоволенню, - з огляду на наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, судом встановлено, що відповідач - Комунальне підприємство "Місто" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ - 30938134) зареєстроване як юридична особа, що підтверджується наявним у справі Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, відповідач перебуває на обліку як платник податків в податковому органі - Тернопільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України - на платника податків покладено обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Разом з тим, покладений на нього законом обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань відповідач у добровільному порядку та у встановлений законом строк у повному обсязі - не виконував.

Так, з моменту виставлення відповідачу податковим органом податкової вимоги форми "Ю" №1226 від 20.11.2012 року, податковий борг у КП «Місто» існував постійно та не переривався.

Зокрема, з матеріалів справи судом встановлено, що станом на 27.01.2014 року - за відповідачем рахується несплачена у встановленому законом порядку заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами (по прибутку комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань) на загальну суму 8281,64 грн., з яких: 7078,20грн. - основний платіж та 1203,44 грн. - пеня.

Наявність вищезазначеної суми заборгованості у відповідача підтверджується довідкою про наявність податкового боргу, а також наявними у справі наступними документами (в копіях): податковою декларацією №9025320882 від 30.04.2013 року (в якій КП "Місто" як платник податків самостійно обчислило розмір належних до сплати ним сум податкових зобов'язань по відповідному податку), копією податкового повідомлення-рішення 0002151510 від 26.04.2014 року.

Крім того, судом також встановлено, що вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, і станом на час розгляду даної справи сума податковий борг в сумі 8281,64 грн. - рахується за відповідачем, є узгодженим в порядку і на умовах, визначених чинним законодавством - Податковим кодексом України, його наявність не оскаржене в судовому або адміністративному порядку, та, відповідно, - є обов'язковим до сплати.

Відповідно до положень п. 14.1.175. ч. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, - визнається податковим боргом.

Пунктом 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Водночас, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України - встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з положеннями п. 95.4. ст.95 Податкового кодексу України - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною 1 ст. 69 та частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними - є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до частини 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з положеннями ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В той же час, статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття належності та допустимості доказів.

Зокрема, у відповідності до положень вказаної статті - належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

При цьому, також встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися - ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 86 цього Кодексу визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відтак, беручи до уваги усе вищевикладене, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази, які мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, в їх сукупності, а також враховуючи те, що покладений на відповідача як платника податків законом обов'язок щодо сплати існуючого податкового боргу - є визначальним для вирішення даного спору, і на час судового розгляду справи вказаний обов'язок відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі - не виконаний, відповідні докази, які б свідчили про відсутність правових підстав для заявлення податковим органом вимог про стягнення з відповідача заявленої суми боргу, та докази, які б підтверджували погашення боргу в сумі 8281,64 грн. та спростовували б доводи позивача, відповідачем КП «Місто» суду - не надані, а судом - не здобуті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги - є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі з відповідача - не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 41, 69-71, 94, 128, 153, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов - задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Місто" (ідентифікаційний код - 30938134, вул. Коперніка, 1, м. Тернопіль, 46001) заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 8281,64 грн. (вісім тисяч двісті вісімдесят одна гривня 64 копійки), - шляхом стягнення вказаних коштів за рахунок готівки, що належить Комунальному підприємству "Місто", та з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство "Місто".

Постанова набирає законної сили за правилами статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Хрущ В. Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В. Л.