Рішення № 41561401, 17.11.2014, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа №504/1632/14-ц

№2/504/1661/14

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2014

Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

судді Рідник І.Ю.

при секретарях Омелюх О.А., Малиш О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

20.05.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, який в подальшому уточнено, про скасування розпо-рядження Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №41/14-КР/п від 08.05.2014 року про її звільнення з роботи з посади інспектора військово-облікового столу виконкому сільської ради; поновлення її на роботі на посаді інспектора військово-облікового столу Олександрівської сільської ради з 08.05.2014 року; стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку, що становить 1600 грн., за час вимушеного прогулу, починаючи з 08.05.2014 року по дату ухвалення судового рішення; стягнення моральної шкоди в розмірі 3000 грн.; стягнення 4000 грн. як компенсацію за витрачені гроші на медикаменти під час лікування.

В судовому засіданні позивач та її представник за довіреністю ОСОБА_2, позов підтримали і в його обґрунтування представник позивача послалася на наступне.

Позивачка з 21.11.2007 року працювала у виконкомі Олександрівської сільської ради Комін-тернівського району Одеської області на посаді інспектора військово-облікового столу. За час роботи зауважень не мала, належним чином виконувала свої трудові обов'язки. Розпорядженням голови Олександрівської сільської ради №41-14-кр/п від 08.05.2014 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України (прогул), за відсутність на робочому місці 06.05.2014 року більше 3-х годин без поважних причин. Проте, це не відповідає дійсності тому, що ОСОБА_1 з особистого дозволу сільського голови ОСОБА_3 06.05.2014 року після обіду не прийшла на роботу, так як відпросилася на похорон своєї сусідки, де після поховання, залишилася допомагати родичам померлої. Отже, враховуючи те, що позивачка незаконно була звільнена за п.4 стю.40 КЗпП України відповідач повинен поновити її на роботі та виплатити середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Крім того, незаконним звільненням за прогул позивачу була завдана моральна шкода, вона була позбавлена конституційного права на працю, позбавлена права на можливість заробляти працею і утримувати себе і свою сім'ю, оскільки причина звільнення позбавляє її права щодо працевлаштування на гідну роботу. Із-за перенесених моральних переживань у позивачки погіршився стан здоров'я і вона потрапила в лікарню, де на лікування витратила близько 4-х тисяч гривень. Завдану моральну шкоду позивачка оцінює в 3000 гривень. З урахуванням викладеного, просить уточнений позов задовольнити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити, по підста-вам, викладеним її представником, доповнивши, що весь час роботи в сільській раді до посадових обов'язків ставилася відповідально, виконувала усі завдання, навіть які не входили до її службових обов'язків. Коли почалася мобілізація в країні вона, без будь яких заперечень, працювала разом з працівниками військового комісаріату і в вихідні дні, і в позаробочий час без грошової компенсації. Тому, коли 07.05.2014 року їй стали ставити в провину прогул без поважних причин і сільський голова потребував від неї письмового пояснення причини відсутності на роботі 06.05.2014 року, після того, як сам відпустив в тої день на похорон до сусідки, вона попросила врахувати її відсутність на роботі 06.05.2014 року у другій половині дня як відгул за роботу 10.03.2014 року. Однак, незважаючи на наявність в неї права на відгули її було звільнено з роботи за прогул без поважних причин, що завдало їй важки моральні страждання із-за упередженого ставлення до неї сільським головою. Ствердження представників відповідача про її відсутність на роботі в тої час, коли вимагалася допомога сільської ради по врученню повісток військовозобов'язаним, не відповідає дійсності. Повістки, з якими 06.05.2014 року представник РВК приїхав до сільської ради, були адресовані призовникам для проходження медичного огляду, а не для термінового прибуття до РВК, як це підносить суду сторона відповідача. Вона разом з представником РВК відпрацювала всі 6 повісток, зателефонувавши на адреси 5 призовників про необхідність отримання повісток, а одну забрала з собою вручити особисто, оскільки не могла додзвонитися. Тільки після цього, вона пішла по своїм справам.

- 2 -

Представники відповідача позов не визнали, вважають його необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та просили в його задоволенні відмовити у повному обсязі.

Вислухавши позивача, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_1, згідно розпорядження сільського голови Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_4 від 20.11.2007 року №44/07-Кр призначена на посаду інспектора військово-облікового столу Олександрівської сільської ради з випробувальним терміном в 2 місяця. Розпорядженням сільського голови Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_3 від 08.05.2014 року №41/14-КР/п ОСОБА_1 звільнено з посади інспектора військово-облікового столу виконкому сільської ради з 08.05.2014 року - через відсутність на роботі 06.05.2014 року більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, п.4 ст.40 КЗпП України /а.с.6,53,54/.

З матеріалів справи убачається, що відповідачем позивача звільнено за п.4 ст.40 КЗпП України, що не відповідає нормі ст.40 КЗпП України. Стаття 40 КЗпП України має 3 частини. Звільнення власником або уповноваженим ним органом працівника за прогул (в тому числі за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин передбачено п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, тобто кваліфікація статті, на підставі якої позивача звільнено з роботи, визначена невірно. Неправильно відповідачем зазначена і посада позивача, з якої її звільнено з роботи, оскільки згідно розпорядження сільського голови від 20.11.2007 року №44/07-Кр ОСОБА_1 призначена на посаду інспектора військово-облікового столу Олександрівської сільської ради. З посадової інструкції інспектора військово-облікового столу, затвердженої рішенням Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області №245-УІ від 28.02.2012 року, убачається, що в органі місцевого самоврядування існує саме посада інспектора ВОС сільської ради, а не її виконавчого органу /а.с.75/.

Отже, позивача звільнено з роботи з посади, на яку вона не призначалася, та за нормою статті, яка не відповідає Кодексу законів про працю України.

У підтвердження відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 06.05.2014 року відповідачем надано акт, який складено керуючим справами виконкому сільської ради ОСОБА_5, в присутності заступника сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_6, касира-рахівника ОСОБА_7, в якому зазначено, що 06.05.2014 року ОСОБА_1 протягом другої половини робочого дня - з 13 год.45 хв. до 17 год.00 хв. була відсутня на своєму робочому місці в кабінеті інспектора ВОС виконкому Олександрівської сільської ради, за адресою: с.Олександрівка, пл.Центральна, 3, та доповідну записку керуючого справами виконкому ОСОБА_5 від 06.05.2014 року на ім'я сільського голови /а.с.55,56/.

В судовому засіданні сільський голова Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_3 суду пояснив, що дійсно 06.05.2014 року ОСОБА_1 в усній формі відпросилася в нього на похорон своєї сусідки, яка раніше працювала в сільський ради і тому він, та декілька працівників сільської ради також пішли на похорон до цієї людині, але усі, окрім ОСОБА_1, потім повернулися на роботу. Конкретно при розмові з ОСОБА_1 час, на якій він її відпускає, не оговорювався, але зрозуміло, що не на весь день. Крім цього, в тої день до сільської ради приїхав представник районного військового комісаріату, якому необхідно було надати допомогу для вручення повісток мешканцям села, що відноситься до прямих службових обов'язків ОСОБА_1 як інспектора військово-облікового столу. Про приїзд представника РВК ОСОБА_1 було відомо, але на роботу вона на 14.00 годин не з'явилась, у зв'язку з чим, він вимушений був відривати від роботи інших працівників сільської ради, що б повістки були своєчасно вручені відповідним особам. На наступний день від керуючого справами виконкому ОСОБА_5 надійшла доповідна записка та акт про відсутність інспектора ВОС ОСОБА_1 на робочому місці 06.05.2014 року з 13.45 год. по 17.00 годин без поважних причин. З урахуванням того, що ОСОБА_1 і раніше порушувалася трудова дисципліна за що вона притягалася до дисциплінарної відповідальності у 2011 році, була відсутньою на робочому місці без поважних причин, до неї було застосоване найсуворіше дисциплінарне стягнення - звільнення. Не заперечує, що іноді, у разі необхідності, ОСОБА_1 працювала в позаурочний час разом з працівниками райвоєнкомату, за що грошова компенсація не передбачена , а офіційно за відгулами ОСОБА_1 не зверталася. Вважає, що при звільненні ОСОБА_1 норми трудового законодавства з боку сільської ради порушені не були.

Свідок ОСОБА_5 у своїх свідченнях розповіла, що керуючим справами виконкому Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області працює з грудня 2010 року. На час її працевлаштування ОСОБА_1 вже в сільський раді працювала. Як працівника не може її охарактеризувати ані з поганої, ані з доброї сторони, посередньо. Раніше, у 2011 році, ОСОБА_1 притягувалася до дисциплінарної відповідальності за недобросовісне відношення до функціо-нальних обов'язків, оскільки тоді на неї поступали численні скарги від мешканців села. Більше до дисциплінарної відповідальності позивачка не притягувалася і зауважень не мала, поручені завдання виконувала, до 06.05.2014 року прогулів в неї не було. Звільнення з роботи за відсутність на робочому

- 3 -

місці більше трьох годин до ОСОБА_1 було застосовано тому, що в країні відбувається надзвичайна подія у зв'язку з якої проходить мобілізація до Збройних Сил України. Саме 06.05.2014 року до сільської ради прибув представник РВК для вручення повісток військовозобов'язаним, але ОСОБА_1, знаючи про це, самоусунулася від виконання своїх функціональних обов'язків та не з'явилася після обіду на роботу, у зв'язку з чим представник РВК вимушений був за допомогою інших працівників сільської ради самостійно розшукувати людей для вручення повісток, яких було більше 10. Така поведінка ОСОБА_1 була розцінена як грубе порушення трудової дисципліни, за що було застосоване найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи. Їй відомо, що ОСОБА_1 06.05.2014 року пішла на похорон сусідки в робочий час з дозволу сільського голови, але їй зі слів самого сільського голови відомо, що ОСОБА_1 він відпустив не на цілий день. Вона разом з ОСОБА_3 також ходила проводити померлу, але потім вони повернулися на роботу, а ОСОБА_1 на роботу не повернулася. Вважає, що звільнення ОСОБА_1 з роботи за прогул відбулося з законних підстав.

Свідок ОСОБА_8 у своїх свідченнях розповіла, що в Олександрівської сільської раді працює з січня 2012 року соцпрацівником. За її час роботи на ОСОБА_1 скарг від мешканців села не надходило, до поручених завдань та відносилася відповідально, їй не відомо щоб ОСОБА_1 на протязі року притягувалася до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни. Взаємовідносини в колективі нормальні, вона не примічала щоб з боку сільського голови до ОСОБА_1 було упереджене відношення. З роботи ОСОБА_1 звільнена за прогул, оскільки 06.05.2014 року не знаходилася на робочому місці після обіду до кінця робочого часу. В тої день до сільської ради приїжджав представник РВК з повістками, які йому повинна була допомогти вручити мешканцям села ОСОБА_1 У зв'язку з відсутністю ОСОБА_1 на робочому місці інші працівники сільської ради вимушені були витрачати свій час від основної роботи для того, щоб роз'яснити представнику РВК де проживає та або інша особа. Їй відомо, що ОСОБА_1 з дозволу сільського голови ходила на похорон, але після цього на роботу не повернулася, тому їй це врахували як прогул.

Свідок ОСОБА_9 у своїх свідченнях розповів суду, що ОСОБА_1 знає з початку 2000-х років. Вона являється депутатом на його вулиці, працює в Олександрівській сільській раді, де займається паспортами і військовозобов'язаними. Знає її як відповідальну, порядну людину. 6 травня 2014 року у першої половині дня він через секретаря сільської ради був викликаний до сільського голови ОСОБА_3 по робочим питанням, так як працював на тої час в Олександрівсь-кому комунгоспі. До кабінету ОСОБА_3 він зайшов коли ОСОБА_1 відпрошувалася у сільського голови на похорон своєї сусідки. Тої їй відповів, що без проблем ОСОБА_1, ідіть. На скільки часу він її відпускає, або вона повинна була повернутися на роботу, між ними розмови не було. У другий половині дня, коли він знов пришов, щоб доповісти, що до роботи все готово, його здівувало питання ОСОБА_3 до когось-то із працівників сільської ради: - «де ОСОБА_1 ?». Оскільки розмова між сільським головою і ОСОБА_1 у першої половині дня відбувалася в його присутності, тому він йому відповів, що тої сам відпустив ОСОБА_1 на похорон. Приблизно дня через три він узнав, що ОСОБА_1 звільнили з роботи за статтею.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом з працівником лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Стороною відповідача не наведено доказів відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 06.05.2014 року без поважних причин. Навпаки, надані відповідачем суду докази, свідчать про відсутність позивача на робочому місці у другій половині робочого дня з поважних причин та з дозволу керівника органу місцевого самоврядування.

Звільнення за вчинення прогулу (у тому числі і за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) є дисциплінарним стягненням і повинне здійснюватися з додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень.

Порядок застосування дисциплінарного стягнення регламентовано ст.149 КЗпП України.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступень тяжкості вчиненого проступку і завдану ним шкоду, обставини, при яких вчинено проступок, попередню роботу працівника, його поведінку на робочому місці.

За правилами трудового законодавства дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за прогул без поважних причин, являється мірою, яка застосовується до злісних порушників трудової дисципліни.

Те, що позивачка не є злісним порушником трудової дисципліни не заперечували в судовому засіданні представники відповідача та підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд не приймає до уваги характеристику на позивача, надану представником відповідача при

- 4 -

розгляді справи по суті, у якій ОСОБА_1 характеризується негативно, оскільки викладені в ній характеризуючи дані спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, та предметом спору є вчинення прогулу, а не виявлення роботодавцем невідповідності працівника займаної посаді або систематичне невиконання ним без поважних причин обов'язків, покладених трудовим договором.

Невраховане відповідачем при застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення і ступень тяжкості вчиненого проступку та наявність шкоди, завданої проступком.

Судом критично оцінюється ствердження сторони відповідача, щодо вчинення прогулу під час проведення мобілізації до Збройних Сил України наслідком чого стало несвоєчасне вручення повісток по Олександрівській сільській раді для явки у Комінтернівський РВК.

Згідно відповіді т.в.о військового комісара Комінтернівського РВК 06.05.2014 року по Олексндрівській сільській раді викликалось 6 призовників для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби /а.с.95/. В судовому засіданні позивачка пояснила, що по приїзду до сільської ради представника РВК вона в телефонному режимі повідомила осіб про необхідність отримання в сільській ради повісток з РВК і тільки після цього залишила робоче місце, тобто з її боку необхідні дії були виконані.

Відповідно до ч.ч.1,6 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 була звільнена без законної підстави, при звільненні відповідачем не були дотримані не тільки підстави, з якими закон пов'язує виникнення в нього права на розірвання трудового договору з працівником за прогул без поважних причин, а і юридичне оформлення звільнення працівника з роботи, її вимога про скасування розпорядження №41/14-КР/п від 08.05.2014 року і поновлення її на роботі підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівнику середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Виходячи з довідки про заробітну плату відповідача її середньо місячна заробітна плата становить 1600 грн. /а.с.22/, у зв'язку з чим, виплаті позивачу за час вимушеного прогулу підлягає 8730.80 (вісім тисяч сімсот тридцять) грн.. 80 коп.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд враховує, що внаслідок незаконного звільнення порушені конституційні та трудові права позивача, що призвело до моральних страждань, погіршення її стану здоров'я, втрати нормальних життєвих зв'язків, вона змушена вживати додаткових зусиль для організації свого життя і відновлення порушеного права. За таких обстави її вимога про відшкодування моральної шкоди є обґрунтованою.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, враховуючи конкретні обставини справи, суд дійшов висновку, що розмір моральної шкоди, визначений позивачем на суму 3000 (три тисячі) грн., є обґрунтованим, розумним і достатнім.

Щодо вимоги позивача про стягнення грошових коштів в розмірі 4000 грн., витрачених нею на лікування, дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки ці витрати не підтверджено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.57,58 ЦПК України.

Згідно Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору.

Відповідно до ч.2 ст.88 ЦПК України з відповідача належить стягнути судові витрати на користь держави в розмірі 487.20 грн.

Відповідно до ч.5 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

На підставі ст..43 Конституції України, п.4 ч.1 ст.40, 235,237-1 КЗпП України і керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 88, 209, 212, 213, 215, 218, п.п.2, 4 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Уточнений позов ОСОБА_1 до Олександрівської сільської ради Комінтер-нівського району Одеської області про скасування розпорядження, поновлення на роботі, стягнення

- 5 -

середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди та понесених матеріальних витрат під час лікування - задовольнити частково.

Розпорядження сільського голови Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_3 №41/14-КР/п від 08 травня 2014 року про звільнення ОСОБА_1 за ст.40 п.4 КЗпП України (прогул) - скасувати.

Поновити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на посаді інспектора військово-облікового столу Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 05583236, юр.адреса: Одеська область, Комінтернівський район, с.Олександрівка, вул.Центральна, 3.

Стягнути з Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 05583236, юр.адреса: 67513, Одеська область, Комінтернівський район, с.Олександ-рівка, вул.Центральна, 3, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 травня 2014 року по 17 листопада 2014 року в сумі 8730.80грн., на відшкодування моральної шкоди 3000 грн., а всього 11730 грн.80 коп.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Олександрівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 05583236, юр.адреса: 67513, Одеська область, Комінтернівський район, с.Олександ-рівка, вул.Центральна, 3, на користь держави судові витрати в розмірі 487.20 грн.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя