Справа № 483/2311/14-ц
Провадження №2/483/710/2014
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
24 листопада 2014 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Шевиріної Т.Д.,
за участю секретаря - Басової Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 29 лютого 2008 року, -
В С Т А Н О В И В :
24 вересня 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк (надалі - ПАТ КБ) «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, предметом якого є: стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 7372 грн 02 коп. та судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 29 лютого 2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступник закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір б/н (надалі - Договір), який складається із Заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку.
За умовами Договору відповідач отримав кредит у розмірі 7000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, у зв'язку з чим у нього перед банком виникла заборгованість у сумі 7 372 грн 02 коп., з яких 2 247 грн 90 коп - заборгованість за кредитом; 3 454 грн 98 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 080 грн 00 коп. - заборгованість з пені та комісії за користування кредитом; 250 грн - штраф (фіксована частина), 339 грн 14 коп. - штраф (процентна складова).
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю. Уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача заборгованість станом на 31 липня 2014 року в сумі 7 318 грн. 02 коп. яка складається з 2 247 грн 90 коп - заборгованість за кредитом; 3 454 грн 98 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1 080 грн 00 коп. - заборгованість з пені; 250 грн - штраф (фіксована частина), 285 грн 14 коп. - штраф (процентна складова). В наданій заяві представник банку також зазначив, що проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, ухвалив розглядати справу в заочному порядку.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 29 лютого 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», з одного боку, та ОСОБА_1, з другого боку, був укладений кредитний договір, який складається із Заяви позичальника від 29 лютого 2008 року про відкриття рахунку та надання кредитної картки у валюті - гривні, Умов та правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, Тарифів банку.
Вказане підтверджується самим змістом заяви позичальника, в якій вказано, що він із вищезазначеними документами ознайомлений та погоджується, що ці документи разом із заявою складають кредитний договір.
29 лютого 2008 року відповідач отримав кредитну картку.
З січня 2010 року у відповідача утворилась прострочена заборгованість по тілу кредиту, внаслідок чого станом на 31 липня 2014 року заборгованість ОСОБА_1 перед банком за тілом кредиту склала 2 247 грн 90 коп., за відсотками - 3 454 грн 98 коп., а з серпня 2011 року заборгованість за комісією та пенею у розмірі 1 080 грн. Крім того, відповідачу нараховано штраф, що складається із фіксованої частини у розмірі 250 грн та процентної складової у розмірі 285 грн 14 коп..
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства - розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599- 601, 604- 609 ЦК.
Відповідно до п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий самий строк.
Договором, відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Визначення поняття зобов'язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.
Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з нормою статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
За порушення зобов'язання винна особа несе цивільно-правову відповідальність, тобто зазнає основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні боржника певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
У той самий час, згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. На відміну від процентів, які є платою за користування чужими грошима, неустойка є засобом забезпечення виконання зобов'язання.
Штраф та пеня є різновидами неустойки, тобто засобами цивільно-правової відповідальності.
Як вбачається з Умов та правил надання банківських послуг, довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна», підставою нарахування банком як пені, так і штрафу є порушення позичальником строків внесення платежів (п.5.5.1, п. 5.10 Умов).
Вказане свідчить, що відповідача двічі притягнуто до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення зобов'язання.
За змістом ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з позичальника одночасно пені та штрафу підлягають частковому задоволенню, а тому відмовляє у стягненні з відповідача суми пені.
За приписом ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судом встановлено, що при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривень 60 коп., що підтверджується платіжним дорученням №ВОК38В0А7Y від 08 серпня 2014 року, доданим до матеріалів справи (а.с.1).
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
За таких обставин, враховуючи принцип обов'язковості виконання зобов'язання, принцип недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов'язання, суд задовольняє позов частково, стягує з відповідача суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 6-8, 10, 57, 60, 88, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 29 лютого 2008року - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору б/н від 29 лютого 2008 року на загальну суму 6 238 (шість тисяч двісті тридцять вісім) гривень 02 коп., з яких: 2247 (дві тисячі двісті сорок сім) гривень 90 коп. - тіло кредиту; 3 454 (три тисячі чотириста п'ятдесят чотири) гривень 98 коп. - заборгованість за відсотками; 250 (двісті п'ятдесят) гривень - штраф (фіксована частина); 285 (двісті вісімдесят п'ять) гривень 14 коп. - штраф (процентна складова).
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 64993919400001 МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) гривень 60 коп.
Рішення є заочним та може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Згідно загального порядку оскарження, рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий:
Судове рішення № 41560192, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області було прийнято 24.11.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 483/2311/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: