Постанова № 41558291, 25.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2014 р.Справа № 916/3749/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді В.Б. Туренко

суддів Л.В. Поліщук, С.В. Таран (на підставі розпорядження голови суду від 06.11.2014 р. № 2745)

при секретарі судового засідання: І.М. Станковій

за участю представників сторін:

від позивача - П.В. Вінер

від відповідача - Д.Д. Кисельов

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «АКРІС ЛТД»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 10.10.2014 року

у справі № 916/3749/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «АКРІС ЛТД»

до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області

про визнання права власності на нежилі приміщення

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «АКРІС ЛТД» звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області про визнання права власності на нежилі підвальні приміщення загальною площею 183,6 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22-Б/1 (а.с. 2-4).

Позовні вимоги обґрунтовані неможливістю виправлення помилки в назві товариства, яка зазначена у свідоцтві від 07.06.07 р. про право власності на вказані нежилі приміщення.

10.10.14 р. відповідач звернувся із заявою про припинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарський судах та відсутній предмет спору (а.с. 40-41).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.10.14 р. (суддя Петров В.С.) провадження у даній справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з тим, що даний спір не підлягає вирішенню у господарському суді України (а.с 46-74).

Не погодившись з ухвалою суду, позивач 22.10.14 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати, справу передати на розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с. 59-64).

Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги, яке задоволено ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.11.14 р. та скаргу прийнято до провадження (а.с. 52-53).

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

ТОВ компанія «АКРІС ЛТД» зареєстровано 08.10.93 р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з присвоєнням ідентифікаційного коду - 13707994 (а.с. 8-10).

Відповідно до п. 1.1. Статуту ТОВ компанія «АКРІС ЛТД», затвердженого рішенням зборів учасників товариства від 31.08.11 р., яке оформлено протоколом № 1/2011 повне найменування товариства українською мовою - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «АКРІС ЛТД», скорочене найменування - ТОВ компанія «АКРІС ЛТД» (а.с. 11-22).

В матеріалах справи наявні договори купівлі-продажу:

- від 04.04.03 р. № 2040, укладений між Вінник Г.О. (Продавець) та ТОВ компанія «АКРІС ЛТД» (Покупець), за умовами якого Покупець придбав 38/100 частин вбудованого приміщення нежитлового призначення (підвал) загальною площею 339,2 кв.м., яке розташовано в м. Одеса, по вул. Генерала Петрова, 22-б (а.с. 25);

- від 28.01.04 р. № 424, укладений між Бух Д.С. (Продавець) та ТОВ компанія «АКРІС ЛТД» (Покупець), згідно умов якого Покупець придбав 16/100 частин нежилих підвальних приміщень загальною площею 54,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22-б (а.с. 23);

- від 30.03.04 р. № 1219, укладений між Бєловодовим І.О. (Продавець) та ТОВ компанія «АКРІС ЛТД» (Покупець), відповідно до якого Покупець придбав 126/1000 частин вбудованого приміщення загальною площею 42,9 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова, 22-б (а.с. 24).

В матеріалах справи міститься технічний паспорт на нежилі підвальні приміщення, загальною площею 183,6 кв.м. в житловому будинку № 22-Б/1, виданий 20.02.07 р. ТОВ компанії «Акріс ЛТД» (а.с. 26-31).

07.06.07 р. на підставі розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.02.07 р. № 75/01-06, Виконкомом Одеської міської ради Товариству з обмеженою відповідальністю «АКРІС ЛТД» видано свідоцтво про право власності на нежилі підвальні приміщення, загальною площею 183,6 кв.м., які відображені у технічному паспорті від 20.02.07р. (а.с. 32-33).

За твердженням позивача, нежилі підвальні приміщення, загальною площею 183,6 кв.м. придбані за договорами купівлі-продажу від 04.04.03 р. № 2040, від 28.01.04 р. № 424, від 30.03.04 р. № 1219, проте свідоцтво про право власності на зазначені нежилі приміщення від 07.06.07 р. видано на підставі розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 19.02.07 р. № 75/01-06. Зазначене свідоцтво містить помилку у назві власника, а саме замість - Товариство з обмеженою відповідальністю компанія «АКРІС ЛТД», зазначено - Товариство з обмеженою відповідальністю «АКРІС ЛТД».

Як стверджував позивач, вказану помилку на сьогоднішній день виправити неможливо, у зв'язку із відсутністю повноважень у виконкому Одеської міської ради на видання нового свідоцтво та ліквідацією КП «ОМБТІ та РОН», а тому ТОВ компанія «АКРІС ЛТД» звернулось до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Рішенням Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області від 26.06.14 р. № 14070624 відмовлено позивачу у державній реєстрації права приватної власності на нежилі підвальні приміщення, загальною площею 183,6 кв.м., оскільки подані останнім документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документами, що їх посвідчує, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване право особи.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За умовами ст. 182 Цивільного Кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Статтею 210 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

У відповідності до ч. 4. ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Згідно п. 1 Положення про реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції від 05.12.13 р. (далі - Положення), остання діє у складі Одеського міського управління юстиції, є його структурним підрозділом (без права юридичної особи), що забезпечує реалізацію повноважень Державної реєстраційної служби України.

За умовами п. 4 Положення реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до закону; надає інформацію про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідно до закону; приймає та видає документи, пов'язані з проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, взяттям на облік безхазяйного нерухомого майна, наданням інформації про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до законодавства.

Як встановлено судом, подання позову фактично обумовлено відмовою відповідача у державній реєстрації права власності на спірні приміщення.

Реєстраційна служба, здійснюючи оформлення права власності на нерухоме майно, не перебуває з ТОВ компанія «АКРІС ЛТД» у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право. Разом з тим слід зазначити, що відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на об'єкт нерухомого майна та видачі свідоцтва не є оспорюванням права власності на об'єкт нерухомого майна.

Тобто, у даному випадку порушення прав ТОВ Компанія «АКРІС ЛТД» у розмінні ст. 15 ЦК України відсутнє.

Крім того, пред'явлення позову до відповідача, який не є юридичною особою Господарським процесуальним кодексом України не передбачено.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку, що ТОВ компанія «АКРІС ЛТД» фактично оспорює відмову Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області у державній реєстрації права власності на нерухоме майно, яка в свою чергу у даному спорі виступає як суб'єкт владних повноважень, тобто цей спір є публічно-правовим в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак даний позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а не господарського.

Пунктом 17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.11 р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» (із змінами та доповненнями) встановлено, що до компетенції господарських судів не відноситься розгляд справ у спорах, зокрема, про оскарження суб'єктом господарювання дій (бездіяльності) органу державної влади, органу місцевого самоврядування, іншого суб'єкта владних повноважень, їхньої посадової чи службової особи, що випливають з наданих їм владних управлінських функцій, якщо ці дії (бездіяльність) не пов'язані з відносинами, у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Враховуючи викладене, судова колегія, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для припинення провадження у даній справі саме на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі спростовуються вищенаведеним, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 105, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 10.10.2014 р. у справі № 916/3749/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови складено 26.11.2014 р.

Головуючий суддя В.Б. Туренко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран