Ухвала суду № 41557819, 23.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2014 рокусправа № 811/3105/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: - Валявської О.О. (за довіреністю),

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року

у справі № 811/3105/13-а

за позовом приватного акціонерного товариства «Креатив»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року приватне акціонерне товариство «Креатив» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15 липня 2013 року № 311231502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 91398,00 грн. та № 411231502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4273574,00 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів Кіровоградської області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник приватного акціонерного товариства «Креатив» у судовому засіданні заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить залишити апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області без задоволення, а постанову - без змін.

Представник Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів Кіровоградської області, на підставі наказів №1306 від 01 липня 2013 року та №174 від 03 липня 2013 року, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України, проведено документальну невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Креатив» з питання достовірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту податку на додану вартість за листопад та грудень 2012 року, з урахуванням матеріалів перевірок, отриманих від інших державних податкових інспекцій щодо правомірності нарахування податку на додану вартість по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт від 05 липня 2013 року №4/11-23-15-02/31146251.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.4 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.18) декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року в сумі податку на додану вартість 2849049,00 грн. та завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (ряд.19) декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року на суму податку на додану вартість 91398,00 грн.

На підставі акту перевірки від 05 липня 2013 року Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів Кіровоградської області прийнято податкові повідомлення-рішення від 15 липня 2013 року № 311231502, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 91398,00 грн.; № 411231502, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4273574,00 грн., в тому числі 2849049,00 грн. за основним платежем та 1424525,00 грн. штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до підпунктів 14.1.179, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до положень пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, згідно з статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Судом першої інстанції встановлено, що між приватним акціонерним товариством «Креатив» (Замовник) та приватним підприємством «Компанія Будпромсервіс-Плюс» (Виконавець) укладено договір підряду від 01 жовтня 2012 року №5, за умовами якого контрагентом виконано монтаж автоматичної пожежної сигналізації та системи оповіщення про пожежу в приміщеннях адміністративно-побутового комплексу з пробовідбірником і лабораторією вхідного контролю, дизель-генераторній установці операторської, підземної галереї, робочої башти, башти попереднього очищення, пристрій розвантаження з автотранспорту, навісу на елеваторному комплексі за адресою вул. Леніна, 1а, с. Берізки, Кривоозерський район, Миколаївська область. Виконання умов договору підтверджується податковими накладними та платіжними дорученнями. Сума, в розмірі 32455,91 грн., включена до складу податкового кредиту у листопаді 2012 року.

Також, між позивачем та приватним підприємством « 777-Наталі» укладено договори поставки від 12 жовтня 2012 року № С12-335, 22 жовтня 2012 року № С12-392, 26 жовтня 2012 року № С12-463, 01 листопада 2012 року № С12-484, 13 листопада 2012 року № С12-619, відповідно до умов яких позивачем придбано насіння соняшнику урожаю 2012 року. Виконання умов договорів підтверджується видатковими накладними; податковими накладними та розрахунками коригування; товарно-транспортними накладними, платіжним дорученням. Сума, в розмірі 2816592,50 грн. (з урахуванням розрахунку коригування, відображеного в податковій декларації за грудень 2012 року) та в розмірі 91398,34 грн., включена до складу податкового кредиту у листопаді та грудні 2012 року, відповідно.

Судом першої інстанції встановлено, що приватним акціонерним товариством «Креатив» надано первинні документи, якими оформлені господарські операції та дійсно підтверджується реальність вчинених правочинів з контрагентами, що відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України (в тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні). Крім того, товар та проведені роботи використані позивачем у власній господарській діяльності.

Так, одним із основних видів діяльності приватного акціонерного товариства «Креатив» є виробництво олії та тваринних жирів. У останнього в наявності виробничі потужності, технічні та технологічні можливості для здійснення господарських операцій щодо придбання, зберігання товару та його переробки, про що свідчать договори оренди майна, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та оборотно-сальдова відомість по рахункам 103, 104, 106, 109 «Необоротні активи».

До того ж, отриманий від приватного підприємства « 777-Наталі» товар - насіння соняшника, одна частина, була використана для виготовлення олії, інша ще станом на липень 2013 року знаходилася на складах приватного акціонерного товариства «Креатив», що підтверджується бухгалтерською довідкою.

Відповідно до пункту 15 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово до 1 січня 2014 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001-1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами - виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств - виробників, а також крім постачання таких зернових та технічних культур Аграрним фондом у разі їх придбання з податком на додану вартість.

Однією з умов, укладених позивачем з приватним підприємством « 777-Наталі» договорів, є те, що останній гарантував що він є сільськогосподарським товаровиробником відповідно до пункту 14.1.235 Податкового кодексу України. Товар, що є предметом поставки за даними договорами вироблений (вирощений) безпосередньо Продавцем і належить до категорії товарів, визначених пунктом 14.1.234 Податкового кодексу України. Товар, який є предметом договорів, на момент його поставки Покупцю (позивачу), є власністю Продавця та не обтяжений правами на нього зі сторони третіх осіб та державних органів. Умови оплати товару - 100% передплата.

Судом першої інстанції встановлено, що приватне підприємство « 777-Наталі» є сільськогосподарським підприємством, яким обрано спеціальний режим оподаткування.

Оскільки приватне підприємство « 777-Наталі» є сільськогосподарським товаровиробником, то відобразило суми податку на додану вартість в отриманих авансах за поставку сільськогосподарської продукції власного виробництва у спеціальних деклараціях з ПДВ. Тобто, податок на додану вартість з вказаних сум до державного бюджету не надійшов.

Відповідно до пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.5 статті 209 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку, який придбаває сільськогосподарські товари/послуги в сільськогосподарського підприємства, який обрав спеціальний режим оподаткування, має право збільшити податковий кредит на суму сплаченого (нарахованого) податку в загальному порядку.

Таким чином, законодавець жодним чином не обмежує право платника податків, в даному випадку приватне акціонерне товариство «Креатив», на можливість формування податкового кредиту та від'ємного значення з податку на додану вартість, на підставі податкових накладних виписаних сільськогосподарським підприємством.

Враховуючи те, що факт придбання позивачем у приватного підприємства «Компанія Будпромсервіс-Плюс», приватного підприємства « 777-Наталі» товару та робіт, підтверджується належними первинними бухгалтерськими документами, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про фактичне підтвердження наявності у приватного акціонерного товариства «Креатив» підстав для віднесення суми сплаченого даним контрагентам податку на додану вартість до податкового кредиту у листопаді та грудні 2012 року.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів Кіровоградської області не надано належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів, а тому твердження відповідача в даному випадку є лише його припущенням.

Згідно з частиною 1 статті 234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до статті 228 Цивільного кодексу України (в редакції чинній на момент проведення перевірки), правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Таким чином, відповідно до презумпції правомірності правочину укладені позивачем правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочинів має бути встановлено судом.

Судом встановлено, що угоди, укладені приватним акціонерним товариством «Креатив» з контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами. До того ж, матеріалами справи підтверджено виконання сторонами умов договору.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства «Креатив».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим