Рішення № 41557311, 20.11.2014, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб-сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2014 р. Справа № 923/1422/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Гапоновій К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль", м. Херсон

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 13054,68 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - не прибув.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії у розмірі 13054,68 грн., з якої: 10940,94 грн. - сума основного боргу, 159,26 грн. - сума 3% річних, 923,86 грн. - сума пені та 1030,62 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору №572 від 29.10.2012р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, положення ст.ст. 19, 24 ЗУ "Про теплопостачання", ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 549, 610-611, 625, 629 ЦК України та ст.ст. 193, 216, 217, 230 ГК України.

Позивач належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи у судове засідання 20.11.2014р. не прибув, витребуваних судом документів не надав, про причини своєї неявки суд жодним чином не інформував.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями, які повернулися до суду, та з яких вбачається, що ухвалу про порушення та відкладення розгляду справи ним отримано 30.10.2014р.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Крім того, відповідно до ст. 77 ГПК України, неявка представників сторін у судове засідання може бути підставою для відкладення розгляду справи, коли з-за такої неявки неможливо розглянути певну справу.

Неявка у судове засідання представників позивача та відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/1422/14, не є підставою для відкладення її розгляду.

За таких обставин, відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається без участі представників позивача та відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 29 жовтня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (надалі - позивач або виконавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - відповідач або споживач) був укладений договір №572 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (надалі - договір).

Відповідно до п.1 договору, виконавець зобов'язується надавати споживачеві з початку по кінець опалювального періоду, встановленого рішенням виконкому Херсонської міської ради, відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.2 договору, суб'єктом користування послуг є власник приміщення, за адресою: АДРЕСА_2.

На підставі п.8 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг, платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 15 договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач для оплати вартості спожитої відповідачем теплової енергії виставляв останньому рахунки, а саме: №122 за жовтень 2013 року на суму 1307,87 грн., №122 за листопад 2013 року на суму 1967,81 грн., №122 за грудень 2013 року на суму 2027,80 грн., №122 за січень 2014 року на суму 1940,39 грн., №122 за лютий 2014 року на суму 1756,68 грн., №122 за березень 2014 року на суму 1940,39 грн.

Проте, відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 10940,94 грн. Дана заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджується довідкою щодо руху заборгованості за період з 01.10.2013р. по 18.06.2014р., яка підписана бухгалтером підприємства позивача та скріплена його печаткою.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу від 16.06.2014р. вих. № 06-1/1326, яка залишена останнім без відповіді та реагування.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 10940,94 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10940,94 грн. є доведеними і обґрунтованими.

Крім того, позивачем за прострочене відповідачем зобов'язання нараховано відповідачу інфляційні втрати за весь час прострочення та 3% річних, розмір яких складає 1030,62 грн. та 159,26 грн. відповідно.

Стаття 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора. Індекс інфляції, застосований у розрахунку відповідача, відповідає таким даним.

Пунктом 12 договору сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, сума інфляційних втрат за весь час прострочення та три відсотки від простроченої суми заборгованості.

Проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань та можуть стягуватися поряд із пенею.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення сум 3% річних у розмірі 159,26 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1030,62 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок сум інфляційних втрат та 3% річних, наведений позивачем, суд вважає їх правомірними, а тому в цій частині позовні вимоги задовольняються повністю.

Доказів сплати нарахованих сум інфляційних втрат у розмірі 1030,62 грн. та 3% річних у розмірі 159,26 грн., відповідачем суду не надано, а отже вони підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування пені сторони узгодили в п.12 договору, яким передбачили, що за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується в безспірному порядку, крім суми основної заборгованості, пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його правильність та відповідність умовам договору.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягає задоволенню, пеня стягується у розмірі 923,86 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення суми інфляційних втрат у розмірі 1030,62 грн., суми 3% річних у розмірі 159,26 грн. та суми пені у розмірі 923,86 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки вони погоджені та розраховані у встановленому законом порядку.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, відносяться на відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ - 00131771) заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 10940,94 грн., на розрахунковий рахунок: 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1, код ЄДРПОУ - 00131771) суму пені у розмірі 923,86 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 1030,62 грн., суму 3% річних у розмірі 159,26 грн. та суму витрат по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн., на розрахунковий рахунок: 26006300006572 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457.

Накази видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.11.2014р.

Суддя С.В. Нікітенко