Рішення № 41557202, 17.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18523/14 17.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маша и Мєдвєдь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миг Трейд"

про захист авторського права

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Григоренко А.О. за довіреністю б/н від 01.01.2014 р.

від відповідача: Риченко В.В. за довіреністю б/н від 01.04.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маша и Мєдвєдь" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миг Трейд" (відповідач) про поновлення порушених відповідачем виключних прав позивача на самостійні частини твору - персонажі з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Мєдвєдь», шляхом стягнення з відповідача на користь позивача компенсації в розмірі 36 540,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, на думку позивача, були порушені виключні права позивача на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Маша и Мєдвєдь» та всіх його самостійних частин, шляхом продажу (реалізації, розповсюдження) дошки магнітної для малювання «Маша и Мєдвєдь», на якій неодноразово втілено персонажі «Маша», «Мєдвєдь», і «Вовк» із зазначеного мультиплікаційного серіалу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/18523/14 та призначено розгляд справи на 22.09.2014 р. о 12:10 год.

16.09.2014 р. через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи. Клопотання судом задоволене.

22.09.2014 р. через відділ діловодства суду від відповідача надійшла телеграма, відповідно до якої відповідач повідомив суд, що не може забезпечити явку представника в судове засідання, призначене на 22.09.2014 р., у зв'язку із знаходженням представника відповідача на лікарняному. Зазначеною телеграмою відповідач також просив суд відкласти розгляд справи та не розглядати справу за відсутності представника відповідача.

В судове засідання, призначене на 22.09.2014 р., представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 22.09.2014 р., не з'явився, але повідомив суд про поважні причини неявки, надіславши 22.09.2014 р. на адресу Господарського суду міста Києва телеграму.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 22.09.2014 р., подав супровідний лист на виконання вимог ухвали суду від 05.09.2014 р. з документами для долучення до матеріалів справи, а саме: інформації з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача.

Супровідний лист разом з доданими до нього доказами долучено до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 22.09.2014 р., подав письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

Письмове підтвердження залучене судом до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 22.09.2014 р., здійснювався розгляд клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке викладене у телеграмі, поданій 22.09.2014 р. через відділ діловодства суду.

Клопотання відповідача судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. відкладено розгляд справи на 06.10.2014 р. о 12:30 год.

06.10.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання, відповідно до якого просив суд розглядати справу 06.10.2014 р. за відсутності представника позивача.

06.10.2014 р. через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про огляд та долучення до матеріалів справи речових доказів, а саме матеріального носія - компакт-диску, який містить аудіовізуальну інформацію про факт здійснення реалізації відповідачем котрафактного товару.

В судове засідання, призначене на 06.10.2014 р., представник відповідача з'явився.

Представник позивача в судове засідання 06.10.2014 р. не з'явився, але подав через відділ діловодства суду клопотання, яким просив розглядати справу в судовому засіданні 06.10.2014 р. за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 06.10.2014 р., подав відзив, відповідно до якого просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Відзив залучено судом до матеріалів справи та передано до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 06.10.2014 р., подав клопотання про витребування доказів у позивача, а саме:

- оригінали доказів, що свідчать про передачу позивачу виключних майнових прав на зображення персонажів аудіовізуального твору - серіалу "Маша и Мєдвєдь" від авторів зображень;

- відеозапис придбання товару, про яку вказано у позовній заяві;

- документи, на які позивач посилається у позовній заяві.

В судовому засіданні, призначеному на 06.10.2014 р., представник відповідача надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві, поданому 06.10.2014 р. в судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2014 р. відкладено розгляд справи на 27.10.2014 р. об 11:20 год.

27.10.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Представники позивача та відповідача в судове засідання, призначене на 27.10.2014 р., з'явилися.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 27.10.2014 р., подав клопотання про витребування доказів, відповідно до якого просив суд витребувати у позивача оригінали доказів, що свідчать про передачу йому виключних майнових прав на зображення персонажів аудіовізуального твору від авторів зображень в аудіовізуальному творі (авторські або ліцензійні договори) та документи для огляду, на які позивач посилається у позовній заяві.

Клопотання залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 27.10.2014 р., клопотання позивача, подане 27.10.2014 р. через відділ діловодства суду, про фіксування судового процесу судом задоволене.

В судовому засіданні, призначеному на 27.10.2014 р., здійснювався розгляд клопотання відповідача про витребування у позивача доказів, поданого 27.10.2014 р. в судовому засіданні.

Клопотання судом задоволено.

Представники сторін в судовому засіданні 27.10.20147 р. подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору.

Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2014 року продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 03.11.2014 о 13:45 год.

В судове засідання, призначене на 03.11.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 03.11.2014 р., подав письмові пояснення щодо належності позивачу авторських прав на персонажі з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Мєдвєдь», щодо підтвердження факту реалізації контрафактного товару, щодо розміру позовних вимог.

Письмові пояснення залучені до матеріалів справи та передані до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 03.11.2014 року, надав відзив на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву залучений до матеріалів справи та переданий до відділу діловодства суду для реєстрації.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 03.11.2014 року, звернувся до суду з клопотанням про витребування доказів. Клопотання судом відхилено з огляду на те, що позивач надав суду для огляду нотаріально засвідчені копії договорів, копії яких наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні, призначеному на 03.11.2014 р., представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням письмових пояснень, поданих 03.11.2014 р. в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 03.11.2014 р., заперечував проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, поданому 03.11.2014 р. в судовому засіданні, та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні, призначеному на 03.11.2014 року, здійснювалося дослідження ком пакт-диску на підтвердження факту реалізації відповідачем спірного товару.

В судовому засіданні, призначеному на 03.11.2014 року оголошено перерву до 17.11.2014 року о 12:40 год.

В судове засідання, призначене на 17.11.2014 р., представники позивача та відповідача з'явилися. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.11.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали та нотаріально засвідчені копії документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У пункті 28 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що з огляду на приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) і Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

У прийнятті судового рішення зі спору, пов'язаного з порушенням авторського права та/або суміжних прав, не є достатнім загальне посилання суду на використання твору та/або об'єкта суміжних прав позивачем: мають бути з'ясовані конкретні форма і спосіб використання кожного об'єкта такого права.

Статтею 435 ЦК України передбачено, що первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Маша и Мєдвєдь" є юридичною особою за законодавством Російської Федерації, місцезнаходженням якої є: м. Москва, вул. Годовікова, б. 9, будова 3, і якій присвоєно основний державний реєстраційний номер 1107746373536, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 21.05.2014 р. № 8935797 УД.

Відповідно до Договору № 010601-МиМ про відчуження виключного права на аудіовізуальний твір (серіал «Маша и Мєдвєдь») від 08.06.2010 року (далі - договір), укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю Студія «АНИМАККОРД» (далі- правовласник) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Маша и Мєдвєдь" (далі - позивач), правовласник передав позивачу виключне право на аудіовізуальний твір - серіал «Маша и Мєдвєдь» (вісім серій, визначених в ст. 1.1. договору). Договір діє протягом всього терміну дії виключного права на аудіовізуальний твір (ст. 6.1. договору).

Відповідно до ст. 1.3. договору, правовласник гарантував, що він є власником виключного права на аудіовізуальний твір. Виключне право на аудіовізуальний твір передається правовласником набувачу в повному об'ємі для використання його будь-яким способом і в будь-якій формі (ст. 1.4. договору).

Матеріали справи також містять докази що свідчать про створення аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Мєдвєдь» Товариством з обмеженою відповідальністю Студія «АНИМАККОРД».

Відповідно до п. 28 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» із змінами і доповненнями, визначено, що у розгляді господарським судом справи про захист авторських прав потрібно виходити з того, що, поки не доведено інше, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору. Інші докази, пов'язані з авторством твору, досліджуються лише в разі, якщо авторство даної особи на твір оспорюється або заперечується.

Отже, позивач є власником виключних майнових авторських прав на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал "Маша и Мєдвєдь" (серії 1-8), а саме: 1. «Раз, два, три! Елочка гори!»; 2. «Первая встреча»; 3. «До весны не будить!»; 4. «Весна пришла!»; 5. «Ловись рыбка!»; 6. «Следы невиданных зверей!»; 7. «С волками жить…»; 8. «Позвони мне, позвони!» та його складові частини і має право захищати свої права, у тому числі шляхом звернення до господарського суду з даним позовом.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Стаття 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права», встановлює, що об'єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, в тому числі аудіовізуальні твори.

Статтею 9 Закону передбачено, що частина твору, яка може використовуватись самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього закону.

Судом встановлено, що персонажі аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Мєдвєдь» - «Маша», «Мєдвєдь», «Вовк» є частинами вказаного аудіовізуального твору, які можуть використовуватися самостійно, а тому розглядаються судом як твір.

Статтею 443 ЦК України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

В п. 26 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» із змінами і доповненнями, також зазначено, що використання творів та/або об'єктів суміжних прав, - якщо інше не встановлено законом, - допускається лише на підставі передбаченого статтею 1107 ЦК України договору щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності. При цьому господарським судам слід мати на увазі таке: майнові права, не зазначені в договорі як передані чи дозволені до використання, вважаються непереданими та недозволеними; предметом договору не можуть бути права на використання творів, які не були чинними; невиключні права, одержані за ліцензійним договором, можуть у подальшому передаватися іншим особам, якщо це прямо передбачено у первісному договорі; якщо в ліцензійному договорі на видання, опублікування чи інше відтворення твору або об'єкта суміжних прав винагорода визначається у вигляді фіксованої суми, то в договорі має бути зазначено як його істотну умову максимальний тираж твору або об'єкта суміжних прав. Примірники творів або об'єктів суміжних прав, відтворені понад установлений тираж, є контрафактними. Будь-які пробні чи технологічні тиражі повинні входити до встановленого договором розміру тиражу.

Отже, зібрані у справі докази свідчать про наявність у позивача прав інтелектуальної власності на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Маша и Мєдвєдь» та частини вказаного аудіовізуального твору, які можуть використовуватися самостійно, тобто і права на захист таких прав у разі їх порушення.

З огляду на встановлені обставини справи, суд відхиляє та вважає необґрунтованими твердження відповідача з приводу того, що ТОВ Студія «АНИМАКОРД» не отримувало виключні права на зображення персонажів аудіовізуальн6ого твору серіалу «Маша и Мєдвєдь» від його авторів ОСОБА_4 та ОСОБА_1, а отже не могло передати їх ТОВ «Маша и Мєдведь».

Суд також вважає за необхідне вказати, що створення аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Мєдвєдь» та передача прав на цей твір позивачу не могли бути врегульованими законодавчими актами України, оскільки і створення цього твору, і передача прав на цей твір, відбувалися на території Російської Федерації між суб'єктами права Російської Федерації.

Звертаючись до суду з позовом про відновлення порушених авторських прав шляхом стягнення з відповідача компенсації, позивач вказує, що відповідач здійснював реалізацію товару, який має статус контрафактного, так як має в своїй структурі належні виключно позивачу об'єкти авторського права. Позивач також вказує, що факт розповсюдження (реалізація, продаж) відповідачем контрафактної продукції є порушенням прав позивача в рамках п. б. ч. 1 ст. 50 Закону, згідно якого піратство у сфері авторського права і або суміжних прав це - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів.

У пункті "г" частини першої статті 52 Закону встановлено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Пунктом "г" частини другої вказаної статті передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Позивачем визначено суму компенсації в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що складає 36540,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

В п. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» із змінами і доповненнями, визначено, що у вирішенні питань, пов'язаних із способами захисту прав інтелектуальної власності, господарським судам потрібно мати на увазі що загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою статті 16 ЦК України і частиною другою статті 20 ГК України. Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 ЦК України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 ГК України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.

Частиною першою статті 432 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

У частині другій згаданої статті 432 ЦК України визначено способи захисту права інтелектуальної власності.

Законами України про набуття та здійснення права на конкретні об'єкти інтелектуальної власності, зокрема, статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" також передбачено способи захисту відповідного права, в тому числі і право на стягнення компенсації.

В п. 51 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» із змінами і доповненнями, зазначено, що за змістом статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" у зв'язку з порушенням авторського права і (або) суміжних прав є можливим одночасне застосування кількох передбачених зазначеною статтею способів цивільно-правового захисту таких прав, у тому числі й у розгляді різних судових справ. Крім відшкодування збитків як загального способу захисту порушених прав, відповідно до пункту "г" частини першої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав може вимагати виплати компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід мати на увазі таке.

Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації (п. 51.2. Постанови).

В п.п. 51.3. цієї Постанови вказується, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Визначаючи розмір компенсації, яка, на думку позивача, має бути стягнута з відповідача в сумі 36540,00 грн., позивач вказує, що робить це з метою недопущення повторного та рецидивного розповсюдження (реалізації, продажу) контрафактного товару на майбутнє та для досягнення присічного характеру дії суми компенсації, яка була б значною для відповідача. Позивач також вказує на неодноразове використання одного й того самого об'єкта в контрафактному товарі. Інших обґрунтувань та доказів, які б свідчили про справедливість, добросовісність та розумність визначення такого розміру компенсації позивач суду не надав.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зокрема, з огляду на те, що ним не вчинялися будь-які дії, які можуть розглядатися в якості порушення прав позивача на аудіовізуальний твір - мультиплікаційний серіал «Маша и Мєдвєдь». Відповідач вказує на ту обставину, що ним дійсно здійснювалася реалізація дошки магнітної «Маша і Міша», яка не містить зображення будь-якого з персонажів аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Мєдвєдь».

Судом встановлено, що 29.08.2014 року, в магазині, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 25, торгівлю в якому здійснює відповідач, представником позивача було придбано товар: 136327 Дошка магнітна «Маша і Міша». Придбання зазначеного товару підтверджується фіскальним чеком від 29.08.2014 року, наявним в матеріалах справи.

За твердженням позивача, придбана ним у відповідача дошка містить малюнок, який є самостійним об'єктом авторського права, що може використовуватися самостійно та на якому без дозволу позивача неодноразово втілено персонажі з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Мєдвєдь», а саме: «Маша», «Мєдвєдь», і «Вовк».

В судовому засіданні оглядався товар (дошка), яка, за твердженням позивача, придбана у відповідача, фотокопія цього товару залучена судом до матеріалів справи (надалі - товар -1). На товарі-1 розміщені написи - «Маша и Медведь», «доска для рисования», а також зображені персонажі «Маша», «Мєдвєдь», і «Вовк» з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Мєдвєдь». Товар-1 упакований в поліетиленовий мішок, який можливо відкрити без його пошкодження, на зовнішній частині упаковки розміщено паперову наліпку із написами 136327 код, 47-60 грн.

Судом встановлено, що відповідно до накладної № 7935 від 20.06.2014 року постачальник - ФОП ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) поставив відповідачу товар, в тому числі дошку магнітну 04-2 (84шт/2) з укр -рус. магніт. букв., кількістю 10 штук, код 06000042.

В судовому засіданні оглядався товар (дошка), яка, за твердженням відповідача, реалізовувалася в магазині відповідача за адресою: м. Київ, вул. Якуба Коласа, 25, фотокопія цього товару залучена судом до матеріалів справи (надалі - товар -2). На товарі-2 розміщені написи - «Маша и Миша», «магнитная доска», а також зображення ведмедя і дівчинки з пиріжками, які не є персонажами «Маша», «Мєдвєдь» або «Вовк» з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Мєдвєдь». Товар-2 упакований в поліетиленовий мішок, який можливо відкрити без його пошкодження, на зовнішній частині упаковки розміщено паперову наліпку із написами код 136327, 47-60 грн.

Як встановлено судом, в накладній № 7935 від 20.06.2014 року, відповідно до якої відповідач отримав товар від постачальника - ФОП ОСОБА_5, зазначено про передачу відповідачу саме дошки магнітної.

У фіскальному чеку від 29.08.2014 року, залученому позивачем в якості доказів до матеріалів справи, також міститься інформація про продаж відповідачем товару - 136327 Дошка магнітна «Маша і Міша».

Отже, суд приходить до висновку, що фіскальний чек від 29.08.2014 року, який підтверджує факт продажу товару - 136327 Дошка магнітна «Маша і Міша» не є достатнім доказом того, що відповідачем здійснювалася реалізація товару з порушенням авторських прав позивача на якому були розміщені написи - «Маша и Медведь», «доска для рисования», а також розміщені персонажі «Маша», «Мєдвєдь», і «Вовк» з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Мєдвєдь».

Судом також досліджено речовий доказ, а саме компакт-диск з аудіовізуальною інформацією, який, за твердженням позивача, доводить факт реалізації відповідачем представнику позивача товару-1, а саме дошки для малювання на якій розміщено персонажі «Маша», «Мєдвєдь», і «Вовк» з аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу «Маша и Мєдвєдь».

Суд прийшов до висновку, що зазначений доказ не доводить обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог з огляду на наступне.

Наданий суду відеозапис не містить доказів розміщення спірного товару на торгових полицях магазину таким чином, щоб покупці могли вільно його побачити (спірний товар фактично дістається з місця, заставленого іншими товарами).

Зокрема, з наданого суду відеозапису вбачається, що представник позивача впевнено прямує до полиці, на якій розміщено іграшки, та відразу дістає спірний товар, який представлено в одному екземплярі, з поміж інших товарів.

Судом досліджено, що наданий суду відеозапис зроблений таким чином, що при його перегляді можливо побачити в тому числі зображення мобільного телефону в руках представника, який також здійснює зйомку (фіксацію) подій, що відбуваються.

Надаючи пояснення щодо обставин здійснення наданого суду відеозапису, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що така фіксація відбувалась безпосередньо представником позивача Григоренко А.О. з допомогою мобільного телефону.

Суд відхиляє та не приймає ці пояснення представника позивача, оскільки зміст наданого суду відеозапису фактично свідчить, що його зроблено із застосуванням додаткових технічних засобів, а рівно наданий суду та досліджуваний в судовому засіданні відеозапис не може однозначно підтверджувати факт продажу в магазині відповідача саме товару-1.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що наданий суду відеозапис не може бути визнаний судом належним доказом по справі.

З огляду на те, що позивач не довів факт порушення відповідачем належних позивачу авторських прав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.11.2014 р.

Суддя Гумега О.В.