Рішення № 41557185, 29.10.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10926/14 29.10.14

За позовом Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК"

про стягнення 4 205 647,65 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явилися від відповідача Русецька О.В. - дов. №148 від 08.10.2014

Обставини справи:

Позивач - Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "БАНК ПЕРШИЙ" про стягнення з останнього заборгованості у розмірі 4 205 647,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимогам укладеного між сторонами Договору банківського рахунку №218/44/169/10/13 від 30.07.2013 відповідачем не здійснено перерахування 4 205 647,65 грн. на підставі наданого платіжного доручення №128 від 01.04.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2014 порушено провадження у справі №910/10926/14 та призначено розгляд справи на 02.07.2014.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 справу було передано в провадження судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/10926/14 до свого провадження та призначив судове засідання на 23.07.2014.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 справу №910/10926/14 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/10926/14 до свого провадження.

23.07.2014 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву без номеру і без дати, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 23.07.2014 оголошено перерву до 06.08.2014.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 справу було передано в провадження судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2014 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/10926/14 до свого провадження та призначив судове засідання на 08.09.2014.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 справу №910/10926/14 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

В судовому засіданні 08.09.2014 оголошувалась перерва до 17.09.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2014 розгляд справи №910/10926/14 відкладався на 15.10.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2014 розгляд справи №910/10926/14 відкладався на 29.10.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до наказу Голови Господарського суду міста Києва № 415-К від 16.10.2014 прізвище судді Митрохіної А.В. змінено на Яковенко А.В.

Представник відповідача в судове засідання 29.10.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Крім того, Представник відповідача повідомив про зміну найменування, а саме Публічне акціонерне товариство «Банк Перший» на сьогоднішній день є Публічним акціонерним товариством «БГ БАНК».

Відповідно до п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Отже, належним найменуванням відповідача є Публічне акціонерне товариство «БГ БАНК»

Представники позивача в судове засідання 29.10.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань станом на день розгляду справи в суді не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/10926/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.10.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.07.2013 між Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Позивач, Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "БАНК ПЕРШИЙ"(нове найменування - Публічне акціонерне товариство «БГ БАНК» (далі - Відповідач, Банк)) було укладено Договір банківського рахунку №218/44/169/10/13 (далі - Договір), відповідно до якого на умовах та в порядку і в строки, що передбачені цим Договором, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок в національній валюті України (гривнях), поточні рахунки в іноземній валюті (доларах США, ЄВРО, російських рублях та в інших валютах, згідно заяв Клієнта), рахунки за спеціальними режимами їх використання, а саме: №25608301000769 (далі - Рахунок), на який зобов'язується приймати та зараховувати грошові кошти, що надходять Клієнту, для зберігання і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього Договору та вимог законодавства України (п. 1.1. Договору).

Згідно з п. 2.3. Договору Банк виконує операції по Рахунку, виключно в межах залишку коштів на цьому Рахунку, на підставі розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначається законодавством України, які надаються до Банку безпосередньо уповноваженою особою Клієнта, та/або у формі електронних розрахункових документів, що передаються Клієнтом по електронних каналах зв'язку відповідно до умов Договору банківського обслуговування за допомогою системи дистанційного обслуговування «Клієнт-Банк».

Як вказує Позивач, 01.04.2014 до Банку від останнього через систему «Клієнт-Банк» було подано на виконання платіжне доручення №128 на перерахування коштів Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на рахунок 256093014424, відкритий у АТ «Банк «Національні Інвестиції», в сумі 4 205 647,65 грн.

Спір у справі виник, на думку Позивача, у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем узятих на себе зобов'язань, відповідно до укладеного Договору, у результаті чого кошти в сумі 4 205 647,65 грн. не були перераховані відповідно до платіжного доручення №128 від 01.04.2014.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив до Відповідача Претензією №8-39-801 від 11.04.2014 з вимогою перерахувати на рахунок №256093014424 кошти в сумі 4 205 647,65 грн. Проте, як зазначає Позивач, вказана Претензія залишена Відповідачем без задоволення, відповіді та належного реагування.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 72 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 1066 ЦК України банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Банк зобов'язаний вчиняти для Клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка, зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок Клієнта, в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений Договором банківського рахунка або законом, за розпорядженням Клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до Банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений Договором банківського рахунка або законом. (ст. 1068 ЦК України).

Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно банківської виписки з рахунку Позивача, копія якої знаходиться в матеріалах справи, залишок коштів на рахунку останнього становить 4 209 873,26 грн. Позивач просить стягнути з Відповідача у зв'язку з невиконанням платіжного доручення №128 від 01.04.2014 суму в розмірі 4 205 647,65 грн.

У своєму відзиві на позовну заяву Відповідач вважає, що Банк не зобов'язаний сплачувати грошові кошти Клієнту. Крім того, Відповідач вказує, що платіжних доручень, які сформовано за системою дистанційного обслуговування: «Клієнт - Банк», на підставі яких Банк повинен був здійснити перерахування, до позовної заяви не надано. Не додано також, на думку, Відповідача і Договору банківського обслуговування рахунку №25608301000769.

Доводи Відповідача з приводу того, що Банк не зобов'язаний сплачувати кошти Клієнту не приймаються судом з огляду на наступне.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що Банку виконує операції по Рахунку за розрахунковими документами, в т.ч. в іноземній валюті, які надійшли від Клієнта протягом операційного часу, в день їх надходження, в межах залишків коштів на Рахунку на початок операційного дня, з урахуванням сум, що надходять на рахунок Клієнта протягом операційного дня (поточні надходження) при умові належного оформлення документів, необхідних для здійснення зазначених операцій відповідно до законодавства України та вимог Банку, і наявності достатніх коштів на Рахунку.

Відповідно до п. 7.1.2. ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Пунктом 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Згідно п. 8.4 ст. 8 зазначеного Закону, міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки (ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Згідно з п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про причини невиконання платіжного доручення №128 від 01.04.2014, що є порушенням п. 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, обмеження прав Клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. (ст. 1074 ЦК України).

Відповідно до п. 4.2.1 Договору Клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку з урахуванням обмежень, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Щодо тверджень Відповідача стосовно відсутності в позовних матеріалах Договору обслуговування банківського рахунку №25608301000769 та платіжного доручення, на підставі яких заявлені позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Так, у матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії Договору банківського рахунку №218/44/169/10/13, відповідно до якого Клієнту був відкритий рахунок №25608301000769; платіжного доручення №128 від 01.04.2014 на суму 4 205 647,65 грн., у зв'язку з чим твердження Відповідача необгрунтовані та не приймаються судом до уваги.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, були доведеними Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Щодо стягнення судового збору потрібно зазначити наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (від 1 827,00 грн. до 73 080,00 грн.). Зважаючи на те, що заявлена вимога про стягнення 4 205 647,65 грн. задоволена судом в повному обсязі, то звідси судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 73 080,00 грн.

З урахуванням п. 18 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у разі задоволення позовних вимог в повному обсязі покладається на Відповідача.

Враховуючи вищевикладене то згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі 73 080,00 грн. підлягає стягненню з Відповідача в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, код ЄДРПОУ 20717958) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 28; код ЄДРПОУ 25885944) 4 205 647,65 грн. - боргу.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "БГ БАНК" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 48, код ЄДРПОУ 20717958)) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, в дохід Державного бюджету України 73 080,00 грн. судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 14.11.2014.

Суддя А.В.Яковенко