Ухвала суду № 41557046, 24.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2014 р. Справа № 138674/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: Кутянського А.Г.

та представника відповідача: Лісника І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Ірокс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Ірокс» до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання неправомірною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

07.03.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про прийняття рішення, яким визнати неправомірним та скасувати повністю рішення №22 від 09.02.2012 року Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підставою прийняття оскаржуваного рішення від 09.02.2012 року був акт перевірки від 20.01.2012 року «Про результати планової (позапланової) перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ПАТ «Ірокс». Проте, позивач вважає, що дане рішення відповідачем прийнято неправомірно, позивачем не порушено норми п.4.1., 4.2., 4.13., 4.14. «Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» від 25.02.2009 року № 12.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі зазначає те, що відповідач неправомірно застосував фінансові санкції до позивача та порушив строки прийняття рішення про застосування даних санкцій відповідно до «Порядку проведення перевірок отримувачів коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності цільового призначення, оформлення реалізації та оскарження їх результатів».

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Кутянський А.Г. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача Лісник І.В. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ПАТ «Ірокс» зареєстроване як юридична особа 22.11.2004 року виконавчим комітетом Львівської міської ради про що зроблено відповідний запис за № 14151200000002036, ідентифікаційний код юридичної особи 23958651, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 20.01.2012 року проведено позапланову перевірку ПАТ «Ірокс» щодо правильності нарахування та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.10.2011 року по 20.01.2012 року, про що складено акт від 20.01.2012 року. Встановлено неправомірне отримання соціальних послуг за рахунок Фонду по путівці №14580 в санаторій «Місхор» вартістю 5040, 00 грн. на загальну суму 5040, 00 грн., яка підлягає відшкодуванню до Фонду. За наслідками перевірки по коштах Фонду сума фінансових та штрафних санкцій склала: 2 520, 00 грн.

На підставі акту від 20.01.2012 року прийнято рішення про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності №22 від 09.02.2012 року на загальну суму 7 560, 00 грн.

Порядок надання путівок до санаторно-курортного закладу за кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності визначається нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-ІІІ від 18.01.2011 року (далі -Закон №2240-ІІІ) та «Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності»№12 від 25.02.2009 року (далі -Порядок №12).

Стаття 47 Закону №2240-ІІІ зазначає, що для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду. Надання послуг застрахованим особам, пов'язаних із санаторно-курортним лікуванням, здійснюється за наявності медичних показань.

Відповідно до п. 4.1. Порядку № 12 рішення про виділення путівки застрахованій особі приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування), на підставі особистої заяви та довідки для одержання путівки (форма № 070/о, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.12.1999 року № 302 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в поліклініках (амбулаторіях)».

Згідно з п. 4.2. Порядку № 12 відповідно до рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємство, установа, організація (далі - підприємство), яке є основним місцем роботи застрахованої особи, видає путівку до санаторію в період відпустки, а до санаторію-профілакторію - в період відпустки, без відриву від виробництва, за умови часткового фінансування санаторію-профілакторію за рахунок коштів Фонду.

Пунктом 4.13 зазначеного Порядку встановлено, що часткова оплата вартості путівки до санаторію вноситься до каси страхувальника за основним місцем роботи застрахованої особи, а при відсутності каси - через установу банку на транзитний рахунок органу Фонду за місцем обліку страхувальника. Часткова оплата вартості путівки до санаторію-профілакторію вноситься до каси підприємства, на утриманні якого перебуває цей санаторій-профілакторій.

Відповідно до п. 4.14. Порядку №12, за відсутності квитанції до прибуткового касового ордера або квитанції про часткову оплату вартості путівки застрахованій особі путівка не видається.

Відповідно до п. 6.2 Порядку №12 сума витрат Фонду за путівки, що видані з порушенням цього Порядку, у тому числі не використані, не приймається до заліку та відшкодовується за рахунок страхувальника.

Як вбачається з матеріалів перевірки, позивачем отримано путівку №145870 на санаторно-курортне лікування у ДП «Клінічний санаторій «Місхор» для лікування захворювання органів дихання тривалістю на 21 день, дата заїзду -07.12.2011 року. Повна вартість путівки складала 5 040, 00 грн. На підставі поданої 12.01.2012 року заяви, відповідно до протоколу засідання комісії із соціального страхування від 12.01.2012 року було прийнято рішення про виділення путівки ОСОБА_3 до санаторію ДП «Клінічний санаторій «Місхор» із здійсненням часткової оплати у розмірі 30% вартості путівки, а саме 1512, 00 грн. Відповідні дані про виділену путівку були занесені позивачем до звіту про путівки на санаторно-курортне лікування та путівки до дитячих закладів оздоровлення по формі Ф14-ФСС з ТВП за IV квартал 2011 року, згідно якого дана путівка ПАТ «Ірокс» показана, як видана.

Крім цього, суд першої інстанції зазначає, що в ході проведення перевірки було виявлено низку порушень, зокрема, дана путівка виділена застрахованій особі ОСОБА_3 на підставі її заяви поданої 12.01.2012 року після закінчення терміну використання путівки № 145870. Також встановлено, що медична довідка ОСОБА_3 за формою № 070/о на момент видачі путівки відсутня, дане рішення було прийняте без надання відпустки працівнику. На момент проведення перевірки, бланк путівки на підприємстві був відсутній, а підтверджуючого документу про часткову оплату вартості путівки позивачем не подано. Не були надані також документи, які б підтверджували перебування в санаторії, тобто зворотній талон, в зв'язку з чим було зроблено запит до санаторію. З наданої санаторієм відповіді вбачається, що по путівці №145870 виданої на період з 07.12.2011 року ніхто не прибув.

Враховуючи все вищенаведене, суд першої інстанції приходить до висновку, що позивачем було порушено п.4.1, п.4.2, п.4.13, п.4.14 Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року № 12, а рішення відповідача про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності №22 від 09.02.2012 року відповідає чинному законодавству, тобто є правомірним, з огляду на що не підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку, відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Ірокс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року у справі №2а-2006/12/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М. Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І. Запотічний