Ухвала суду № 41556118, 18.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року м. Київ К/800/6472/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України

в складі: головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Олексієнко М.М., Олендер І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.11.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014р., постановлених за заявою ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року позивач звернулась до суду з позовом про визнання дій та рішення від 24.02.2011р. №134 незаконними, зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стягнення заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. та з часу звернення до органу пенсійного фонду.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.09.2011р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012р., з урахуванням додаткової постанови від 21.09.2011р., зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням набутого нею страхового стажу за період з 01.05.2008р. по 30.12.2010р., починаючи з 01.02.2011р.

У листопаді 2013р. позивач звернулась до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду першої інстанції шляхом стягнення з управління Державної казначейської служби України в м. Маріуполі Донецької області на її користь нараховану, але не виплачену суму пенсії у встановленому розмірі.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.11.2013р., яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014р., в задоволенні заяви відмовлено.

З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання встановлення способу виконання рішення. Просить скасувати постановлені судами рішення та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Тобто, під зміною способу і порядку виконання рішення суду розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Таким чином, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. При цьому, відстрочити або розстрочити, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суд може лише у виняткових випадках.

Відмовляючи в задоволенні заяви суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що примусове стягнення на підставі виконавчого документу можливе лише за умови зазначення грошової суми, яка підлягає стягненню. Оскільки постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20.09.2011р. відповідача зобов'язано вчинити певні дії без зазначення конкретної суми, належної до сплати при здійсненні позивачу перерахунку у спосіб, вказаний у постанові, суд не має можливості вирішувати питання про стягнення належної до стягнення грошової суми з управління Державної казначейської служби України в м. Маріуполі.

З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки заявник фактично не погоджується із прийнятими судами першої та апеляційної інстанцій рішень.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.11.2013р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 09.01.2014р. у даній справі - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П. Стародуб

Судді: М.М. Олексієнко

І.Я. Олендер