Ухвала суду № 41555974, 08.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2014 року м. Київ К/800/35289/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Веденяпіна О.А. (суддя-доповідач), Усенко Є.А., Юрченко В.П.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю: представників позивача Андрієвського Є.В., Дерев'янчука В.А., Ланг А.Л.,

представників відповідача Вороніної В.В., Калетник О.М.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року

у справі № 826/938/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» (далі - ТОВ «Студіо Модерна») задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 4 листопада 2013 року №№ 0000463920, 0000453920, 0000473920, 0000503920.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 4 листопада 2013 року № 000048390 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 1700грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 4 листопада 2013 року № 0000493920 в частині основного платежу в сумі 257362,37грн.

В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників подало касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні представники відповідача касаційну скаргу підтримали.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу та в судовому засіданні представники ТОВ «Студіо Модерна» просили судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги.

Заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Студіо Модерна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 17 жовтня 2013 року, в якому він послався на порушення позивачем вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а також Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

4 листопада 2013 відповідачем на підставі акта перевірки від 17 жовтня 2013 року № 1230/39-20/33104763 прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № 0000493920, яким позивачу за порушення пп.168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, абз. «е» пп.164.2.17 п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.3 ст. 167, п. 176.2 «б» ст. 176, п. 119.2 ст. 119 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб» на загальну суму 375 968,29 грн., а саме, за основним платежем в сумі 300 621, 92 грн., штрафними санкціями в сумі 75 346, 37 грн.;

- № 0000453920, яким позивачу за порушення п.198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 818 096 грн., а саме, за основним платежем в сумі 654 477 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 163 619 грн.;

- № 0000483920, яким до позивача за порушення п. 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040 грн.;

- № 0000473920, яким до позивача за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті» застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 118 024,05 грн.;

- № 0000503920, яким позивачу за порушення пп. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242, пп. 250.2.1 п. 250.2 ст. 250 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «екологічний податок» на загальну суму 119 433, 68 грн., а саме, за основним платежем в сумі 96 705, 14 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 22 728,54 грн.;

- № 0000463920, яким позивачу за порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 144.1 ст. 144 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 616 884 грн., а саме, за основним платежем в сумі 517 439 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 99 445 грн.

Податковий орган вважав, що позивачем неправомірно, за відсутності відповідних підтверджуючих документів, включені до складу податкового кредиту з ПДВ суми податку нараховані (сплачені) по операціям з ТОВ «Альта Клатронік», ТОВ «РІК «Новий Донбас», ТОВ «Газпромсталь».

З матеріалів справи вбачається, що між «Студіо Модерна» та ТОВ «Альта Клатронік» було укладено господарські договори.

Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офісу з обслуговування великих платників податків зробило висновок про безтоварність операцій позивача з вказаним контрагентом, посилаючись на акт Дніпропетровської ОДПІ від 25 січня 2013 року № 89/226/34059324.

Суди попередніх інстанцій не погодились з таким висновком, оскільки постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року по справі №804/3312/13-а, дії податкового органу по проведенню зустрічної звірки, за результатами якої складено акт №89/226/34059324, визнано неправомірними.

Зазначили, що правовідносини між позивачем та ТОВ «Альта Клатронік» підтверджуються видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать, що товар, придбаний у листопаді 2012 року у ТОВ «Альта Клатронік», було в подальшому реалізовано фізичним та юридичним особам, що підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача.

Також позивач уклав господарські договори з ТОВ «РІК «Новий Донбас»: договір № 14 від 11 квітня 2012 року про надання послуг з закупівлі ефірного часу для розміщення рекламних матеріалів замовника на телеканалах ТК «Україна - Кривий Ріг і Донецьк» та ТК «Донбас - Донецьк»; договір № 25 від 18 липня 2012 року, згідно з яким ТОВ «РІК «Новий Донбас» здійснював організацію виходу в ефір матеріалів, наданих замовником на телеканалі «Донбас».

При проведенні перевірки відповідач посилається на акт Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 7 травня 2013 року №316/22-4/24646379 про неможливість проведення зустрічної звірки останнього, як на належний доказ безтоварності взаємовідносин позивача з ТОВ «РІК «Новий Донбас».

Проте, правовідносини між позивачем та ТОВ «РІК «Новий Донбас» підтверджуються актами приймання-передачі виконаних робіт, банківськими виписками, податковими накладними. Крім того, відповідно до акта перевірки кредиторська заборгованість позивача перед даним контрагентом відсутня.

Факт виконання договорів та виходу рекламних відеоматеріалів в ефір телеканалу «Україна» підтверджується листом ТОВ «Телерадіокомпанія «Україна» від 12 лютого 2014 року №К-0118, відповідно до якого було розміщено в ефірі телеканалу «Україна» (м. Донецьк) рекламні матеріали ТОВ «Студіо Модерна» протягом наступних періодів: 14 травня - 27 травня, 25 червня 2012 року, 1 липня 2012 року - 8 липня 2012 року згідно ефірних довідок, копії яких наявні в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, який перевірявся податковим органом, позивач також мав правовідносини з ТОВ «Газпромсталь».

Так, ТОВ «Студіо Модерна» (покупець) уклало з ТОВ «Газпромсталь» (постачальник) договір від 28 вересня 2011 року №2809/1 про поставку товарів (гофроящиків).

Факт поставки гофроящиків підтверджується товарно-транспортними накладними, податковими накладними, банківськими виписками.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що отримані від ТОВ «Газпромсталь» товари (гофроящики) були використані ТОВ «Студіо Модерна» у власній господарській діяльності для пакування (пакетування) товарів, які надсилались споживачам.

Суми сплаченого податку на додану вартість (далі - ПДВ) за вказаними договорами були включені позивачем до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

П. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Ст.ст. 3 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а також визначено їх обов'язкові реквізити.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

З огляду на реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Альта Клатронік», ТОВ «РІК «Новий Донбас», ТОВ «Газпромсталь», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 4 листопада 2013 року № 0000463920, 0000453920 підлягають скасуванню.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення № 0000503920 (екологічний податок) слід зазначити наступне.

Згідно пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема, розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

Розміщенням відходів згідно пп. 14.1.223 п. 14.1 статті 14 ПК України визначається зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, споруда, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Отже, спеціально відведеним місцем для зберігання відходів є лише те місце чи об'єкт, на використання якого отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

ТОВ «Студіо Модерна» не має спеціально відведених місць/об'єктів для зберігання відходів, на які отримані відповідні дозволи, в розумінні пп. 14.1.223 п. 14.1 статті 14, пп.240.1.3 п. 240.1 статті 240 ПК України, та не є платником екологічного податку.

Платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб'єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.

Місця тимчасового зберігання відходів, наприклад для тимчасового зберігання небезпечних відходів перед передачею на знешкодження або утилізацію спеціалізованим організаціям, контейнери або урни для збирання побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів.

Така позиція викладена в Узагальнюючій податковій консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затвердженій наказом Державної податкової служби України від 16 грудня 2011 року №258.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000473920 (касова дисципліна) слід зазначити, що в акті перевірки № 1230/39-20/33104763 відповідач прийшов до висновку про несвоєчасність оприбуткування позивачем готівкових коштів в повній сумі в день їх надходжень у книгах обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) на загальну суму 23 604, 81 грн.

Згідно п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6 цього Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних розрахункової книжки).

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «Студіо Модерна» велись КОРО № 2658012360р/1 та №2665015849р/1 та своєчасно здійснювався облік зазначених в акті перевірки готівкових коштів в загальній сумі 23 604, 81грн., але під час внесення записів в КОРО було допущено помилки в датах внесення записів.

Згідно п. 4.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 (далі - Положення № 88) помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене.

Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом «виправлено» та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ (п.4.4 Положення № 88).

Згідно п. 8.5 Положення № 88 реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року № 614, виправлення записів у КОРО можуть бути зроблені тільки тими особами, які здійснювали ці записи, або особами, що виконують їх обов'язки. Виправлення повинно завірятися підписом відповідальної особи агента та розповсюджувача (у першій частині аркуша) або розповсюджувача (у другій частині аркуша.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем виправлено допущені помилки в записах КОРО коректурним способом, а саме шляхом закреслення неправильних дат та надписуванням над ними правильних дат.

Оскільки позивачем, в передбаченому порядку усунено помилки в датах оприбуткування готівки, зазначених в КОРО, застосування відповідачем фінансової санкції є неправомірним, тому податкове повідомлення-рішення № 0000473920 з цих підстав підлягає скасуванню.

Стосовно податкового повідомлення-рішення № 0000483920 (не роздрукування/не забезпечення зберігання чеків) слід зазначити, що твердження відповідача про незабезпечення зберігання ТОВ «Студіо Модерна» фіскальних касових звітних чеків в книзі обліку розрахункових операцій, а саме Z- звітів №№ 0098, 0099, 0100 в КОРО № 2658011064р/1 спростовується належним чином завіреною копією КОРО № 2658011064р/1 зі вказаними Z-звітами.

Разом з тим, позивачем в порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не забезпечено щоденного роздрукування на РРО фіскальних звітних чеків за 16 серпня 2010 року, 23 листопада 2010 року та 17 серпня 2011 року.

Згідно п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які застосовують реєстратори розрахункових операцій зобов'язані щоденно друкувати фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. При цьому, будь якого звільнення від цього обов'язку у випадку тимчасового припинення діяльності підприємства («раптової інвентаризації»), вказаним законом не передбачено.

Проте, оскільки порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вчинено позивачем у 2010 році, застосування до нього адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу в сумі 680 грн. є неправомірним з огляду на положення статті 250 Господарського кодексу України, якою встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000493920 (податок на доходи фізичних осіб) слід зазначити наступне.

Враховуючи, що зобов'язання ТОВ «Студіо Модерна» зі сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 257 362, 37 грн. були виконані належним чином, збільшення позивачу грошового зобов'язання є неправомірним.

Оскільки дана сума перерахована до бюджету несвоєчасно, застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 64 340,59 грн. є обґрунтованим, а податкове повідомлення-рішення № 0000493920 в цій частині скасуванню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, оскільки податковим органом не надані належні докази, які б спростовували встановлені обставини у справі.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді О.А. Веденяпін

Є.А. Усенко

В.П. Юрченко