Вирок № 41555093, 20.11.2014, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6924/14-к

Провадження № 1-кп/645/464/14

ВИРОК

Іменем України

20 листопада 2014 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Горпинич О.В.,

суддів - Бондарєвої І.В., Шарка О.П.,

секретаря судових засідань -Скоропляс Л.Ю., Денісенко О.І.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Нащанського В.М.,

потерпілого - ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4,

обвинуваченої - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 1201422460002242 за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки Луганської області, Кременського району, с. Шевське, громадянки України, що має вищу освіту, на момент затримання не працюючої, що мешкала та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и в:

ІНФОРМАЦІЯ_4 року приблизно о 17 годині 30 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилася на кухні за місцем свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1, де між нею та чоловіком ОСОБА_6 виник конфлікт, в результаті чого на ґрунті особистих неприязних стосунків, маючи умисел на позбавлення ОСОБА_5 життя, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, знаходячись в положенні стоячи обличчям до потерпілого та тримаючи у правій руці ніж, який вона взяла з кухонного столу, нанесла один удар ножем в ділянку передній поверхні грудної клітини ОСОБА_6, заподіявши йому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1298-с від 09 серпня 2014 року проникаюче колото - різане поранення на передній поверхні грудної клітки, в області проекції мечевідного відростка, причиною смерті ОСОБА_6 стали множинні травми органів грудної порожнини з пошкодженням серця, що призвело до розвитку гемоперикарду (крововилив до порожнини околосердної сумки). ОСОБА_6 помер в кареті БШНМД № 406.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5, посилаючись на щире каяття, вину у фактично вчиненому визнала, заперечуючи проти кваліфікації її дій за ст. 115 КК України та пояснивши суду, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року приблизно об 11 годині вона пішла на базар, де зустрілася із своєю подругою, з якою, під час спілкування вони разом вживали спиртні напої. Обвинувачена зазначала, що в той день вона випила приблизно 200 грам горілки та трохи вина. Після чого, приблизно о 14 годині вона повернулася до дому за адресою: АДРЕСА_1, у цей же час до дому повернувся її чоловік ОСОБА_6, дома також знаходився їх син ОСОБА_3. Протягом цього дня між нею та чоловіком відбувалися сварки та приблизно об 17 годині, коли вона та чоловік знаходилися на кухні чоловік почав її знову ображати, принижувати на що вона не реагувала, а, навпаки, запропонувала поїсти, однак чоловік, знаходячись поряд з нею продовжував її ображати, після чого схопив її за руку, яку почав викручувати, почав хватав за обличчя. Оскільки таке знущання відбувалося постійно вона не витримала та схопила ніж, який знаходився на столі та витягнула руку з ножем попереду себе для

свого захисту. Обвинувачена зазначала, що удару вона не наносила, але ОСОБА_6 коли до неї

підходів, то наштовхнувся на даний ніж. Їй здалося, що вона попала ножем в сонячне сплетіння. Після чого із кімнати вийшов її син ОСОБА_3, тоді як вона, після вчиненого, сіла за стіл. Також обвинувачена пояснила, що її чоловік під час даних подій стояв біля виходу з кухні та тримав її за руку, у зв'язку з чим вона не намагалася покинути кухню, при цьому сина вона не покликала на допомогу, оскільки не бажала втягувати його у цей конфлікт. ОСОБА_5 пояснила, що умислу на позбавлення життя ОСОБА_6 у неї не було, удар ножем цілеспрямовано вона не наносила, але чому саме для захисту вона використала саме ніж, не скориставшись іншими способами захисту, ОСОБА_5 пояснити не змогла. Обвинувачена пояснила, що в той день її чоловік був в нетверезому стані. ОСОБА_5 також зазначала, що конфлікти між нею та чоловіком відбувалися постійно протягом всього подружнього життя, але жодного разу вона не зверталася до правоохоронних органів з цього приводу. Обвинувачена щиро каялася у вчиненому та зазначала, що вона визнає себе винною в тому, що через її дії померла людина, критично оцінювала свою протиправну поведінку.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченою своєї вини, її вина підтверджується наступними, дослідженими судом доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року приблизно з 17 години він знаходився за адресою свого мешкання, а саме: АДРЕСА_1, де відбувалася сварка між його батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в ході якого обидва виражалися нецензурною лайкою, ображаючи один одного, при цьому мати докоряла батькові, що він їси суп, який вона приготувала за свої кошти. ОСОБА_3 знаходився у своєї кімнаті, коли відбувалася сварка та через деякий час він почув шум, зайшовши на кухні він побачив, що стоїть батько та тримається за сонячне сплетіння, в ногах у нього побачив калюжу крові, тоді як мати сиділа за кухонним столом за тарілкою супу, батько сказав йому щоб він викликав швидку медичну допомогу, оскільки вона ударила його ножем. Після чого ОСОБА_3 побіг до сусідів викликати швидку медичну допомогу та прохати про допомогу. Повернувшись до квартири ОСОБА_6 побачив як батько лежав на підлозі та, піднявши його футболку, побачив як фонтаном з грудної клітини йшла кров. На запитання до матері, що сталося, остання пояснила, що ОСОБА_6 до неї чіплявся та він її „достал". Потерпілий також пояснив, що мати не допомагала викликати медичну допомогу, та не приймала заходів щодо надання ОСОБА_6 першої медичної допомоги до приїзду швидкої медичної допомоги.

Показами свідка ОСОБА_7, який в судовому засіданні пояснив, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_2 та є сусідом сім'ї ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_4 року він знаходився біля свого під'їзду за місцем мешкання коли до нього підійшов ОСОБА_3 та попросив допомогти винести його батька, пояснивши, що його матір ударила ножем батька в область живота.

Окрім показів потерпілого та свідка вина обвинувачуваної підтверджується наступними письмовими доказами, дослідженими судом.

Витягом з кримінального провадження № 12014220460002242 (том 1 а.к.п.1).

Фактичними даними, що містяться у протоколах огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_4 року (т. 1 а.к.п. 8,9, 15-18).

Висновками судово - медичної експертизи № 114 МК-С/14/1298-С/14 від 25 липня 2014 року відповідно до якої на кожному лоскуті передньої поверхні грудної клітини від трупа ОСОБА_6 встановлена одна колото - різана рана, яка утворилася від дії односторонньогострого, плоского, колюче - ріжучого предмета з обушком „П" - образного поперечного січення, з вираженими ребрами (том 1 а.к.п. 30).

Висновком судово - медичної експертизи № 1298-с/14 від 09 серпня 2014 року, та схемою ушкоджень, відповідно до якої причиною смерті ОСОБА_6 є множинні травми органів грудної порожнини з пошкодження серця, що призвело до розвитку гемоперикарду (крововилив до порожнини околосердної сумки), що і є безпосередньою причиною смерті. При експертизі трупа було встановлено, що проникаюче колото - різане поранення на передній поверхні грудної клітини, в області проекції мечевідного відростка, безпосередньо у умовній серединної лінії тіла зліва на 21,7 см донизу від проекції яремної вирізки та на 125 см від рівня підошвенної поверхні стоп, проникаюче в порожнину околосердної сумки з пошкодженням правого шлунку серця;

уражений канал направлений попереду назад донизу верх зліва направо, загальна довжина

ураженого каналу складає 6,5 см. Вказане колото - різане поранення є прижиттєвим, утворилося в строк - 30 хвилин - 1 години до настання смерті. Дане колото -різане поранення спричинено дією односторонньогострого плоского колюче - ріжучого предмета, з обушком „П" - образного поперечного січення, з вираженими ребрами. Найбільша ширина частини клінка цього предмету, що занурила, при утворенні поранення була не більше 1,5 см, довжина занурюваної частини не менше 6,5 см. Вказане проникаюче колото - різаного поранення грудної клітини має ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя. При судово - медичній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_6 метиловий, етиловий спирт та інші спирти не виявлено (том 1 а.к.п. 22-29).

Висновками судово - цитологічної експертизи № 717-Ц від 04 серпня 2014 року відповідно до яких, групова приналежність крові трупа ОСОБА_9 А (ІІ) з ізогемаглютинином анті -В. При проведенні судово - медичної експертизи речовини, яка була вилучена з плитки в ванній кімнаті за адресою: АДРЕСА_1, виявлені сліди крові людини групи А (ІІ) з ізогемаглютинином анті-В, належність якої від громадянина ОСОБА_6 не виключається (том 1 а.к.п. 74-77).

Висновками судово - цитологічної експертизи № 2427-И/14 від 21 липня 2014 року, відповідно до яких кров від трупа ОСОБА_6 належить до групи А з ізогемаглютинином анти-В. На кофті жіночій, вилученій в ході огляду місця події, виявлена кров людини групи А з ізогемаглютинином анти-В, походження якої від ОСОБА_6 не виключається. На даній кофті, виявлені сліди крові чоловіка, групова належність якого не встановлено (том 1 а.к.п. 82,83).

Висновками судової медико - криміналістичної експертизи № 124МК-С/14 від 11 серпня 2014 року при дослідженні майки виявлено одне сковзне колото - різане пошкодження на передній поверхні в середньому відділі, дане пошкодження на майці утворилося в результаті дії гостроконечного, односторонньогострого, плоского, колюче - ріжучого знаряддя, з обушком „П" - образного поперечного перетину, що має виражені ребра. Найбільша ширина частини цього знаряддя, що була занурена не більше 2,1 см. Вищезазначене ушкодження на майці співпадає з локалізацією поранення на тілі потерпілого ОСОБА_6, а саме на передній поверхні грудної клітини, в області проекції мечевідного відростка (том 1 а.к.п. 94-96).

Даними, що містяться у протоколах відтворення обстановки та обставин події від 30 липня та 07 серпня 2014 року та ілюстративними матеріалом до протоколу проведення слідчого експерименту (том 1 а.к.п. 111-113, 115-118).

Речовим доказам - кухонний ніж (том 1 а.к.п 97,98).

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_5 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об'єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст.85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 324, ст. 368 КПК України, суд, вирішуючи питання про наявність в діях обвинуваченого ознак злочину і за якою статтею кримінального закону це діяння має кваліфікуватися, для визначення умислу, а також для відмежування конкретного діяння проти життя чи здоров"я особи від суміжного, при дослідженні доказів виходить із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, а саме враховано спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень (сила удару, його спрямованість, тощо), поведінку винного і потерпілого, яка передувала злочину, природу їх взаємин, причини припинення злочинних дій, поведінку винної особи після злочину.

Проаналізувавши викладені по даному кримінального провадженню докази та оцінивши їх в сукупності, колегія суддів визнає необґрунтованими ствердження обвинуваченої про часткове визнання у судовому засіданні нею своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки вони спростовуються доказами викладеними у вироку, які об'єктивно узгоджуються з обставинами справи.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, колегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині

Вину обвинуваченої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення суд вважає доведеною.

Доводи обвинуваченої про те, що вона не мала умислу на заподіяння смерті ОСОБА_6, суд розцінює як спосіб захисту та спробу уникнути кримінальної відповідальності за особливо тяжкий злочин, тому що її доводи спростовуються вищезазначеними доказами.

В судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_12, яка пояснила, що вона мешкає за адресою:АДРЕСА_3 та є сусідкою сім'ї ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_4 року вона чула словесний конфлікт із квартири ОСОБА_6. Також свідок пояснила, що сварки між подружжям відбувалися постійно. Згідно із ч.1 ст.85 КПК України судом не може бути розцінено та прийнято до уваги як належні докази за даним кримінальним провадженням показання даного свідка, яка взагалі самої події злочину не бачила (лише пояснила, що між подружжям постійно відбувалися сварки), тобто не була очевидцем подій, які зазначені у даному вироку, не змогла підтвердити або спростувати дані події, її показання ні є тими фактичними даними, які в розумінні КПК України, могли б підтвердити (спростувати) винність, невиновність ОСОБА_5 та не підтверджує жодної із обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч.1 ст.91 КПК України.

Доводи обвинуваченої та захисника, які були наведені ними у судовому засіданні щодо перекваліфікації дій ОСОБА_5 на ст.118 КК України, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, а також доводи обвинуваченої про самозахист, які вона дала під час судового слідства, та позицію сторони захисту про те, що ОСОБА_5 вчинила вбивство, знаходячись у стані необхідної оборони, так як вона захищалася від неправомірних дій ОСОБА_6, колегія суддів вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчиненні з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно-небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 36 КК України, перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил,

зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини. Якщо суд визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у

вироку слід зазначити, в чому саме воно полягає.

Із роз'яснень, викладених в п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 1 „Про судову практику у справах про необхідну оборону", вбачається, що суди повинні, при розгляді справ даної категорії, з'ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.

Відповідно до встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_6 не мали ознак суспільно небезпечного посягання, яке би становило обєктивну загрозу для життя чи здоров'я ОСОБА_5 або інших осіб та могло би викликати в обвинуваченої стан необхідної оборони.

У судовому засіданні обвинувачена пояснила, що в процесі конфлікту з чоловіком останній хопав її за руки, за обличчя, у зв'язку з чим вона боялася за своє життя та схопила ніж, в результаті чого був спричинений удар ножем ОСОБА_6.

ОСОБА_5 пояснювала, що конфлікти з чоловіком мали місце протягом всього подружнього життя, та він неодноразово її бив. Проте, жодного разу ОСОБА_5 не звернулася до правоохоронних органів за захистом порушеного права.

При цьому в квартирі, в сусідній кімнаті під час сварки, знаходився їх повнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, якому на час конфлікту виповнилося 24 роки, але ОСОБА_5 не скористалася допомогою останнього. Необхідно зауважити, що ОСОБА_6, під час конфлікту з дружиною, не використовув будь - яких знарядь, пристосованих для заподіяння тілесних ушкоджень, не висловлював погроз життю ОСОБА_5.

Крім того, як вбачається з обставин справи, удар ножем був нанесений потерпілому у ділянку грудної клітини, у зв'язку з чим заподіяно потерпілому проникаюче колото - різане поранення на передній поверхні грудної клітки, що спричинило множинні травми органів грудної порожнини з пошкодження серця, а тому умисне поранення життєво важливого органу потерпілого, внаслідок чого сталося смерть, слід розцінювати як свідчення умислу обвинуваченої на позбавлення життя.

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху від ІНФОРМАЦІЯ_4 року, ОСОБА_5 перебувала у стані алкогольного сп'яніння (том 1, а.к.п.127).

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння (спосіб, наявність знаряддя злочину - ножа), характер і локалізацію тілесного ушкодження, поведінку учасників події, нетверезий стан обвинуваченої, колегія суддів вважає, що у ОСОБА_5 був спрямований умисел на позбавлення життя ОСОБА_6, і у стані необхідної оборони обвинувачена не перебувала, так як вона застосовувала до загиблого насильство значно більшого обсягу, інтенсивності і небезпечності, яке призвело до смерті потерпілого.

Підстав для перекваліфікації дій обвинуваченої, колегії суддів не вбачає.

Доводи ОСОБА_3 та обвинуваченої про те, що ОСОБА_6 знаходився в стані алкогольного сп'яніння спростовуються матеріалами кримінального провадження, так згідно висновку експерта № 2384-Т/14/1298-С/14 від 04 липня 2014 року на підставі результатів судово - медичної експертизи крові та сечі трупа ОСОБА_6 метиловий, етиловий, ізопропіловий , н-пропиловий, изобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирті не виявлено (том 1, а.к.п.35).

Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5, колегія суддів визнає щире каяття у вчиненому, оскільки остання дійсно у судовому засіданні критично оцінювала свою протиправну поведінку, та пояснила про готовність нести кримінальну відповідальність.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченої ОСОБА_5, колегія суддів визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_5 встановлено, що вона не працює, за місцем мешкання характеризується позитивно, раніше не судима, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває, має ряд захворювань гіпертонічну хворобу ІІ ступеню, риск високий, ішемічну хворобу серця, кардіосклероз, ліоміому тіла матки. Згідно акту судово - психіатричного експерту № 735 від 11 серпня 2014 року, ОСОБА_5 на теперішній час ознак психозу, слабоумія, та інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 в період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому вона підозрюється, знаходилася поза будь - якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, при якому могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_5 на теперішній час в застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (том 1 а.к.п 101-103).

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою

покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Також судом беруться до уваги, роз'яснення, які містяться у п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" із змінами, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, тощо). Одночасно колегія суддів враховує, що ОСОБА_5 вчинила особливо тяжкий злочин, щиро каялася у вчиненому, її стан здоров'я, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також позицію потерпілого, який просив призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, та вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 призначити покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний термін, передбачений санкцією ч. 1 ст. 115 КК України.

Таке покарання за глибоким переконанням колегії суддів буде обґрунтованим і необхідним для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею інших злочинів.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст. 100 КПК України.

Судові витрати за проведення судових експертиз згідно ч. 3 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 89, 368, 374 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і призначити їй покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_5 залишити раніше обраний у вигляді тримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі - до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання за підозрою у вчиненні злочину - з ІНФОРМАЦІЯ_4 року.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління міністерства внутрішніх справ в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДК України в Комінтернівському районі м. Харкова) судові витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи № 329 від 09.07.2014 року у кримінальному провадженні № 12014220460002242 в сумі 147 грн. 42 коп..

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління міністерства внутрішніх справ в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДК України в Комінтернівському районі м. Харкова) судові витрати на проведення судової дактилоскопічної експертизи № 330 від 09.07.2014 року у кримінальному провадженні № 12014220460002242 в сумі 147 грн. 42 коп..

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління міністерства внутрішніх справ в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, установа банку УДК України в Комінтернівському районі м. Харкова) судові витрати на проведення судової криміналістичної експертизи № 381 від 21.08.2014 року у кримінальному провадженні №12014220460002242 в сумі 393 грн. 12 коп..

Речові докази - шорти спортивні червоного кольору, два кухонні ножа, - після набрання вироком законної сили - повернути потерпілому ОСОБА_3, у разі його незгоди на отримання даних речей - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з дня вручення копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо

таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: О.В. Горпинич

Судді: І.В. Бондарєва

О.П. Шарко