Вирок № 41554792, 24.11.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4501/14-к

Провадження № 1-кп/629/402/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Мішуровської С.Т.,

секретаря судових засідань - Казмерчук М.Т.,

за участю прокурора - Бачука О.Р.,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області, справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Звонець Рогачівського району Гомельської області, громадянки України, з середньою освітою, вдови, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 29 липня 2014 року близько 21 години знаходилсь неподолік буд. 41 на мікр. 4 в м. Лозова Харківської області та побічила, що на лавці біля під'їзду будинку лежить сумка жіноча. ОСОБА_2, побачивши, що нікого поблизу немає, підійшла до лавки та в сумці побачила мобільний телефон марки «Samsung GT 18190 Galaxy S3 mini». Після того у ОСОБА_2 виник умисел на вчинення крадіжки. Маючи прямий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, впевнившись, що за її діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_2 витягнула мобільний телефон «Samsung GT 18190 Galaxy S3 mini», який належить ОСОБА_3 з сумки та поклала собі в кишеню, після чого покинула місце вчинення злочину. В подальшому ОСОБА_2 телефоном розпорядилася на власний розсуд, спричинивши своїми діями ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 2104 гривні.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе визнала повністю та пояснила, що дійсно скоїла інкримінований їй злочин при зазначених обставинах. Пояснила, що побачила на лавці біля під'їзду жіночу сумку, з якої викрала мобільний телефон. У скоєному злочині щиро розкаялася.

Враховуючи показання обвинуваченої, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій.

Тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченої та дослідженням даних, які характеризують її особу.

Суд вважає, що дії ОСОБА_2, які виразилися в крадіжці мобільного телефону гр. ОСОБА_3, вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб і характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Дослідженням даних про особу обвинуваченої ОСОБА_2 встановлено, що вона громадянка України, раніше не судима, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, з 2012 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу «Синдрому залежності від алкоголю», вдова, за місцем проживання характеризується негативно, не працює.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2, суд визнає щире каяття в скоєному.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлені.

Підстав для застосування обвинуваченому ст.69 КК України - не вбачається.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особу обвинуваченої, обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення обвинуваченої до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства, застосувавши до неї покарання у вигляді громадських робіт.

У кримінальному провадженні є висновок судової товарознавчої експертизи № 3252 від 10.10.2014 року в сумі 244,50 грн., тому суд вважає за необхідне стягнути витрати за проведення зазначеної експертизи з обвинуваченої.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 370, 374 КПК України, суд

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати винуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити покарання - 100 (сто) годин громадських робіт.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з засудженої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Звонець Рогачівського району Гомельської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати в сумі 244,50 (двісті сорок чотири грн. 50 коп.) гривень за проведення товарознавчої експертизи № 3252 від 10.10.2014 року, перерахував на р/р 31419544700005 в УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, МФО 851011, код банку 37999680.

Після набрання вироком законної сили, речові доказі: мобільний телефон марки «Samsung GT 18190 Galaxy S3 mini» - вважати повернутим потерпілій.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська