Ухвала суду № 41554760, 25.11.2014, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2025/1-3/11

Номер провадження 1/629/27/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Каращука Т.О. за участю секретаря Логвиненко А.Ю., прокурора Науменко В.В., засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова Харківської області заяву засудженого ОСОБА_1 про застосування Закону України «Про амністію» та звільнення від покарання відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Єкатеринівка, Близнюківського району, Харківської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, пенсіонера, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 засудженого 16 жовтня 2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області по ч.2,3 ст.307 КК України, до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся засуджений ОСОБА_1 про застосування до нього Закону України «Про амністію» та звільнення від покарання, посилаючись на те, що він має хронічні захворювання, раніше не притягався до кримінальної відповідальності.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свою заяву та просив суд застосувати до нього Закон України «Про амністію» та звільнити його від відбування призначеного покарання.

Прокурор по справі ОСОБА_3 заперечував проти застосування до засудженого ОСОБА_1 Закону України «Про амністію», посилаючись на ч. 2 ст. 12 цього Закону, а саме: особи, засуджені за вчинення злочину, які відповідно до цього Закону підлягають звільненню від відбування (подальшого відбування) покарання, звільняються не пізніше ніж протягом трьох місяців після опублікування цього Закону.

Захисник ОСОБА_2 підтримала заяву засудженого ОСОБА_1 та просила суд застосувати до нього Закон України «Про амністію» та звільнити його від відбування призначеного покарання, а саме позбавлення волі, на підставі ст. 2 Закону України «Про амністію», а саме: звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не пов'язані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання. На момент набрання чинності даного Закону ОСОБА_1 перебував під вартою 1 рік 1 місяць 7 днів, а вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.10.2014 року засуджений до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд, заслухавши та врахувавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення заяви засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, яка просила задовольнити заяву в частині звільнення від відповідальності, а саме позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ст.2 Закону України «Про амністію» від 18.04.2014 року, посилаючись на те, що засуджений був визнаний винним за злочини не пов'язані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, та відбув одну чверть призначеного строку основного покарання на момент набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році», і підпадає під дію даного Закону, що дає підстави застосувати ст.2 вказаного Закону та звільнити його від покарання, так як обставини справи не суперечать цьому, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

З вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 жовтня 2014 року, який набрав законної сили 01 листопада 2014 року, вбачається, що ОСОБА_1 був засуджений по ч.2,3 ст.307 КК України до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна.

19 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію» від 08 квітня 2014 року, згідно зі ст. 2 якого передбачено, що підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, крім тих, які підлягають звільненню від відбування покарання на підставі статті 1 цього Закону, засуджених за будь-які злочини, які не пов'язані з насильством, небезпечним для життя і здоров'я, якщо вони на день набрання чинності цим Законом відбули не менше однієї чверті призначеного строку основного покарання.

На момент набрання чинності Закону України «Про амністію у 2014 році», ОСОБА_1 відбув більш ніж чверть покарання, призначеного йому вироком суду, а саме: 1 рік 1 місяць 7 днів.

На підставі ч.1 ст. 12 Закону України «Про амністію у 2014 році» - дія цього закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюються на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Відповідно ст. 14 даного Закону особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, в частині вироку, яка не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 58 Конституції України - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як вбачається з ч.1 ст. 5 КК України - закон про кримінальну відповідальність, який скасовує злочинність діяння або пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, що вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до ст.85 КК України, на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році» або акту помилування, засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання, або невідбуту його частину більш м'яким покаранням.

Суд вважає, оскільки ОСОБА_1 відбув більш ніж одну чверть призначеного йому покарання на день набрання чинності цим Законом, то є підстави для задоволення заяви та звільнення засудженого від покарання в частині позбавлення волі на строк чотири роки на підставі Закону України «Про амністію».

Додаткове покарання у вигляді конфіскації майна засудженого ОСОБА_1 залишити незмінною.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.. 58 Конституції України, ст.2, 12 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, ст.ст. 5, 85 КК України, ст.537 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 засудженого 16 жовтня 2014 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області по ч.2,3 ст.307 КК України до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного йому майна, на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, від призначеного покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі - звільнити.

Додаткове покарання у вигляді конфіскації всього особисто належного майна засудженого ОСОБА_1 залишити незмінною.

Звільнити засудженого ОСОБА_1 з під варти після набрання чинності ухвали суду.

На ухвалу прокурором, засудженим може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Харківської області області протягом семи діб з моменту її проголошення, через Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Суддя: Каращук Т.О.