Постанова № 4155476, 15.01.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-7395/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2009 р.   м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді  Гулика А.Г.,

при секретарі Андрушакевич Т.В.

За участю:

позивача: не з'явився;

представника відповідача: Проців Г.М. (довіреність 09.01.2009 р.№ 164/01-13);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної грошової допомоги «Дітям війни», -

встановив:

ОСОБА_1  звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з липня по грудень 2007 року та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити в її користь недоплачену, як «Дитині війни» щомісячну державну соціальну допомогу з липня по грудень 2007 року в сумі 742 грн. 65 коп.

Посилається на те, що вона відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є «Дитиною війни». Згідно ст.6 даного Закону їй повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсій за віком, однак у 2007 році їй така допомога не виплачувалась.

В судове засідання позивач не з'явився, проте подав заяву від 17.12.2008 р., якою просить розглядати справу без його участі, позов підтримує, просить його задовольнити повністю.

Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області в судовому засіданні заперечив проти позову, просить в ньому відмовити, посилається на те, що законодавством України не визначено поняття мінімальна пенсія за віком, а тому вимоги позивача є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві. Крім цього, просить застосувати термін позовної давності відповідно до ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, Рішеннями Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 20-рп/2004 та від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007.

ОСОБА_1  є «Дитиною війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, виданим 20.01.2007р. Управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені вищевказаним Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено, однак Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007, визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України   Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в частині зобов'язання відповідача нарахувати на користь позивача   недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до задоволення частково.

 Виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, визначеного у відповідності до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивачу має бути нарахована допомога за період з липня по грудень 2007 року.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивачу повинна бути нарахована недоплачена щомісячна надбавка до пенсії, як «Дитині війни» за період з 09 липня по31 грудня 2007 року.

 Керуючись ст.ст.7-14, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати  Управління Пенсійного Фонду України в Миколаївському районі Львівської області ( Львівська область, м. Миколаїв, пл. Ринок, 18, ідентифікаційний код 22361460) здійснити нарахування та виплату з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, яка проживає за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі положень статті Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.

 Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя ( п і д п и с ) Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Постанова на набрала законної сили

Суддя Гулик А.Г.

Повний текст постанови виготовлений 15 січня 2009 року.