Вирок № 41553823, 18.11.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

18.11.2014

Справа №639/9694/14-к

Провадж. №1-кп/639/457/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П., за участю: секретаря судових засідань - Мельнікової А.В., сторін кримінального провадження: прокурора - Макарова О.О., обвинуваченого - ОСОБА_2, потерпілого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/9694/14-к (в ЄРДР №12014220500001625 від 20.08.2014 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ташкент Узбекистану, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, працюючого різноробочим БМУ 14 Тресту «Жилстрой-1», раніше судимого: 1) 07.06.1999 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі; 2) 17.06.2002 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 3) 23.08.2007 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; 4) 31.05.2010 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 5) 19.09.2013 року Київським районним судом м. Харкова за ст. 395 КК України до 2 місяців 10 днів арешту; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 в період часу з 23 год. 00 хв. 01.08.2014 року по 00 год. 30 хв. 02.08.2014 року, знаходячись у дворі буднику № 15 по вул. Баварській в м. Харкові, на підставі раптово виниклих неприязливих відносин з раніше малознайомим йому ОСОБА_3, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій, маючи умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, тримаючи в правій руці скляну пляшку з під пива, наніс один удар в область голови з правого боку останньому, а саме за правим вухом, чим спричинив ОСОБА_3, згідно висновку судово-медичної експертизи № 2953-ая/14 від 27.08.2014, різані рани на обличчі, волосистій частині голови і правій вушній раковині, які утворилися від дії гострих предметів, якими могли бути осколки розбитої пляшки, що є легкими тілесними ушкодженнями, які спричинили короткочасний розлад здоров'ю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив як скоїв його при вищезазначених обставинах, зокрема, що влітку 2014 року, точну дату він не пам'ятає, у вечірній час доби, він разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_4, ОСОБА_5, хлопцем на ім'я ОСОБА_5 та ОСОБА_3, якого він знає на протязі не тривалого часу, та який є знайомим ОСОБА_4, знаходились у дворі будинку №15 по вул. Баварській в м. Харкові, та вживали алкогольні напої, зокрема пиво. В ході спілкування ОСОБА_5 з потерпілим останній дозволив собі нетактовну інтонацію, та ОСОБА_4 зробила йому зауваження, посилаючись на те, що ОСОБА_5 значно старше за нього, та така поведінка є неприпустимою, в результаті чого між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт. Тоді він наніс один удар по голові ОСОБА_3 пляшкою з-під пива, яку тримав в правій руці, від чого та розбилася. Через нетривалий час ОСОБА_3 пішов.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення та потерпілий.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження всіх доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Окрім повного визнання своєї провини, винуватість ОСОБА_2 підтверджується зібраними під час досудового слідства та дослідженими судом доказами, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що 01.08.2014 року у вечорі, приблизно о 23:00 год. він знаходився у дворі будинку №15 по вул. Баварській в м. Харкові разом з ОСОБА_4, її хлопцем ОСОБА_2, чоловіком на ім'я ОСОБА_5 та хлопцем теж на ім'я ОСОБА_5, де вони разом пили пиво. Під час розмови з ОСОБА_4 у нього виник словесний конфлікт з останньою, в ході якого він висловився в її адресу нецензурною лайкою та, сівши на лавочку, оперся головою о долоні рук, поставивши лікті на коліна. Через невеликий проміжок часу - 1-2 хвилини ОСОБА_2 наніс йому один удар пляшкою з під пива по голові з правого боку за вухом;

- змістом протоколу слідчого експерименту від 27.08.2014 року, в ході проведення якого потерпілий ОСОБА_3 показав, яким чином 01.08.2014 року йому були спричинені тілесні ушкодження ОСОБА_2 (а.с. 35-39);

- висновком судово-медичної експертизи №2953-ая/14 від 27.08.2014 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 мали місце різані рани на обличчі, волосистій частині голови і правій вушній раковині, які утворилися від дії гострих предметів, якими могли бути осколки розбитої пляшки. Ушкодження були спричинені у строк, зазначений в постанові про призначення експертизи. За ступенем тяжкості це легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'ю. Зазначені ушкодження у ОСОБА_3 могли утворитися при обставинах та в строк, на які посилається потерпілий при проведенні слідчого експерименту за його участі 27.08.2014 року (а.с. 43-44).

Аналізуючи зібрані та досліджені, з урахуванням ч. 3 ст. 349 КПК України, докази, та враховуючи визнання обвинуваченим ОСОБА_2 фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України), є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфікуються за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; офіційно не працює; неодружений; працює різноробочим БМУ 14 Тресту «Жилстрой-1»; має постійне місце проживання та реєстрації, за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, є повне визнання своєї вини та щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, судоми не встановлено. Щодо скоєння злочину ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння, то ця обтяжуюча обставина матеріалами досудового розслідування не підтверджена, а посилання обвинуваченого та потерпілого на вживання пива ОСОБА_2 в день скоєння злочину не вказує на точний вміст алкоголю у крові та відповідно ступінь алкогольного сп'яніння.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, пом'якшуючу обставину, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину. Також суд враховує позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченого.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів та досягнення цілей покарання щодо нього в цілому, можливе без його ізоляції від суспільства, та призначаючи йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді обмеження волі, вважає за можливе звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов прокурора до ОСОБА_2 підлягає задоволенню, стягненню з ОСОБА_2 на користь держави в особі комунальної установи Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова підлягає сума, що складає витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 у розмірі 1389,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 129, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді обмеження волі з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі комунальної установи Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мещанінова (м. Харків, вул. Балакірєва, 3-а, УДК в м. Харкові ГУ ДКС України в Харківській області, р/р 31412544700002, МФО 851011, ЄДРПОУ 37999649) суму у розмірі 1389 (одна тисяча триста вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору та потерпілому.

Суддя Д.П. Кісь