Рішення № 41552829, 16.09.2014, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5193/14-ц

2/216/2361/14

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.09.2014 Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді : Бутенко М.В.,

при секретарі Артеменко А.Ю.,

за участі:

представника позива ОСОБА_1,

представника відповідача Руденко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що з 9 червня 2005 року до 25 липня 2006 року він працював підземним прохідником на шахті «Гігінт-Глибока» відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», яке з 1 квітня 2011 року було перейменовано на публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «ЦГЗК»).

З 25 липня 2006 року до 31 травня 2013 року він виконував роботу за спеціальністю слюсар черговий та з ремонту устаткування (з повним робочим днем в підземних умовах) на шахті «Гігінт-Глибока» ПАТ «ЦГЗК».

За результатами проходження чергового щорічного медичного огляду у 2013 році він був визнаний непридатним до роботи за своєю спеціальністю внаслідок стану здоров'я, який перешкоджав продовженню даної роботи. У зв'язку з цим він був вимушений у травні 2013 року звільнитись з роботи.

Його було направлено на обстеження до клініки державного підприємства «Український НДІ промислової медицини» (м. Кривий Ріг), у неврологічному відділені якої він 4 (чотири) рази впродовж 2011-2014 роках знаходився на обстежені.

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного захворювання від 2 квітня 2013 року (клініка державного підприємства «Український НДІ промислової медицини» (м. Кривий Ріг)) йому було встановлено професійне захворювання (діагноз: Радикулопатія шийна С6, С7 і попереково-крижова L5, S1 в фазі загострення з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ступеня), остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів (ПФС другого ступеня).

Згідно з випискою-епікризом № 1584 із медичної картки стаціонарного хворого від 30 квітня 2014 року (розділ - Неврологічний статус) через зниження концентрації уваги контакт утруднений, відповіді на запитання після уточнень та повторів. Відзначається гіпотрофія правого литкового м'язу. Виражено обмежені рухи на п/крижовому та шийному рівнях, а також у великих суглобах, в більшій мірі ліктьових та колінних. Згинання тулуба в межах 60 град. Виражений функціональний блок при нахилах тулуба вліво. Відводить руки убік до 120 град.

Відповідно до вказаного медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного захворювання від 2 квітня 2013 року (клініка державного підприємства «Український НДІ промислової медицини» (м. Кривий Ріг)) та санітарно-гігієнічної характеристики умов праці від 22 серпня 2011 року № 2/2-11-5-275 він 21 рік працював у шкідливих умовах праці (3 клас) згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27 грудня 2001 року № 528.

Умови праці підземного слюсаря чергового та з ремонту устаткування на шахті «Гігінт-Глибока» ПАТ «ЦГЗК» відносяться до 3 класу 3 ступеня (шкідливі умови праці).

Умови праці підземного прохідника на шахті «Гігінт-Глибока» ПАТ «ЦГЗК» відносяться до 3 класу 3 ступеня (шкідливі умови праці).

Позивач вважає, що ПАТ «ЦГЗК» порушило положення чч. 2, 4 ст. 153 КЗпП України. Товариство організувало розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, яке здійснювалося комісією з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання.

У п. 13 акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 29 травня 2013 року (форма П-4) міститься висновок про наявність на робочому місці шкідливих умов праці 3 класу.

У п. 12 зазначеного акта розслідування міститься висновок про те, що він, позивач, 7 років 11 місяців працював у шкідливих умовах праці.

Згідно з п. 17 цього акта розслідування причина виникнення професійного захворювання: перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Тобто, на думку позивача, комісія з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання в пунктах 12, 13, 17 акта розслідування від 29 травня 2013 року встановила, що причиною виникнення професійного захворювання стало те, що на протязі значного періоду часу (7 років 11 місяців) внаслідок його професійної діяльності (роботи) на ПАТ «ЦГЗК» на його організм впливали шкідливі виробничі фактори.

Також його було направлено на медико-соціальну експертну комісію (далі - МСЕК) для встановлення ступеня втрати професійної працездатності.

Відповідно до довідок МСЕК від 16 липня 2013 року (серія АВ № 0037471 та серія АБ № 0007297) йому з 1 липня 2013 року була встановлена 3 (третя) група інвалідності та 40% втрати професійної працездатності. За висновком МСЕК від 16 липня 2013 року він потребує санаторно-курортного лікування, медикаментозного лікування та ВМП.

Отже, на думку позивача, недотримання ПАТ «ЦГЗК» на протязі 7 років 11 місяців положень чч. 2, 4 ст. 153 КЗпП України призвело до того, що він у працездатному віці (54 роки) став інвалідом 3-ої групи та втратив 40% працездатності. Унаслідок такої бездіяльності відповідача йому завдано значної моральної шкоди, яку товариство в добровільному порядку не відшкодувало.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача 243 600 грн на відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я.

Позивач у судове засідання не з'явився, надавши суду клопотання, в якому просив розглядати справу за його відсутності.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Руденко І.В. позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Руденка І.В., дослідивши матеріали справи, давши відповідну правову оцінку зібраним у матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що з 9 червня 2005 року до 25 липня 2006 року позивач працював прохідником підземним 4 розряду в пиловентиляційній службі шахти «Гігінт-Глибока» відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», яке з 1 квітня 2011 року було перейменовано на публічне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». З 25 липня 2006 року до 31 травня 2013 року позивач працював слюсарем черговим та з ремонту устаткування 5 розряду з повним робочим днем в підземних умовах на дільниці пиловентиляційної служби шахти «Гігінт-Глибока» ПАТ «ЦГЗК».

Відповідно до медичного висновку лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного характеру захворювання від 2 квітня 2013 року та виписки-епікризу № 1584 із медичної картки стаціонарного хворого від 30 квітня 2014 року Українського науково-дослідного інституту промислової медицини позивачу було встановлено професійне захворювання: радикулопатія шийна С6, С7 і попереково-крижова L5, S1 в фазі загострення з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м'язово-тонічним синдромом, виражений периферичний нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФС другого ступеня), остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів (ПФС другого ступеня).

Згідно із санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці ДЗ «Саксаганська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Кривого Рогу» Дніпропетровської області від 22 серпня 2011 року № 2/2-11-5-275 умови праці на робочих місцях підземного прохідника й підземного слюсаря чергового та з ремонту устаткування на шахті «Гігінт-Глибока» ПАТ «ЦГЗК» відносяться до ІІІ класу 3 ступеня шкідливості.

У п. 16 акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 29 травня 2013 року (форма П-4) зазначено, що професійне захворювання виникло у зв'язку з тим, що позивач, працюючи слюсарем черговим та з ремонту устаткування пиловентиляційної служби в підземних умовах шахти «Гігінт-Глибока», виконував роботи з ремонту механічного обладнання дільниці, трубопроводів, демонтував і міняв запчастини механічних вузлів та агрегатів гірничошахтного устаткування. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації для переміщення вантажів внаслідок технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосування. Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 2 квітня 2013 року підставою для встановлення професійного характеру захворювання також послужив профмаршрут: 06.1983-09.1995 - підземний бетоняр, підземний прохідник, трест «Кривбасшахтопроходка»; 09.2003-02.2004 - підземний прохідник, ТОВ «Ремметпром»; 03.2004-05.2005 - підземний прохідник, ТОВ «Ремгірбуд».

Відповідно до п. 17 зазначеного акта розслідування причиною виникнення професійного захворювання є перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Згідно із довідками МСЕК від 16 липня 2013 року (серія АБ № 0007297 та серія АВ № 0037471 та) позивачу з 1 липня 2013 року було встановлено третю групу інвалідності та 40% втрати професійної працездатності. За висновком МСЕК від 16 липня 2013 року він потребує медикаментозного лікування, ВМП і санаторно-курортного лікування.

Відповідно до довідок МСЕК від 15 липня 2014 року (серія 10 ААГ № 023183 та серія АБ № 0004840) позивачу повторно було встановлено третю групу інвалідності та 40% втрати професійної працездатності. За висновком МСЕК від 15 липня 2014 року він потребує в забезпеченні лікарськими засобами, ВМП і санаторно-курортному лікуванні.

Статтею 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Статтею 173 КЗпП України передбачено, що шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розяснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоровя умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що при виконанні трудових обов'язків здоров'ю позивача була заподіяна шкода професійним захворюванням, винним в отриманні ним професійного захворювання є, зокрема, й відповідач.

Відповідно до наданих позивачем медичних документів суд погоджується з його доводами про те, що він має необхідність проходити регулярне лікування у зв'язку з професійним захворюванням, відчуває фізичний біль, який носить постійний характер, що несе незворотні зміни його здоров'я. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у позивача, через що він переживає моральні страждання. Такі обставини носять суттєві зміни в життєвих стосунках, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя.

Суд вважає, що факт спричинення моральної шкоди позивачу доведено, оскільки після встановлення професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності, позивачем понесені моральні страждання, повязані з професійним захворюванням, лікуванням та неможливістю вести повноцінний спосіб життя.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачу моральних страждань, стан його здоров'я, отриману інвалідність, втрату працездатності, вину підприємства в заподіянні шкоди, істотних вимушених змін у життєвих стосунках.

Визначаючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з урахуванням указаних позивачем і встановлених судом обставин, характеру спричиненої позивачу моральної шкоди, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на його користь 150 000 грн на відшкодування моральної шкоди, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які він щоденно зазнає.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я, задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190977) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_1) відшкодування моральної шкоди, спричиненої втратою здоров'я на виробництві, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у розмірі 150 000 (сто п'ятдесят тисяч) гривень.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190977) на користь держави судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення суду, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.В.Бутенко