Рішення № 41552056, 31.10.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4420/14-ц

Провадження № 2/202/4001/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.

при секретарі Фісун К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Акта-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач в квітні 2014 року звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за договором № 1-01/МАЦ/П від 01.06.2009 року в розмірі 5560,00 грн. та судові витрати по справі в розмірі 243,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позовній заяві зазначив, що між ТОВ «Акта-Сервіс» та відповідачем ОСОБА_1 01.06.2009 року був укладений договір № 1-01/МАЦ/П про відшкодування витрат балансоутримувача.

Відповідно до п.1.1 Договору Позивач (Сторона 1) зобов'язується надавати експлуатаційні послуги по утриманню господарського приміщення розташованого на першому рівні Паркінгу в «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а Відповідач (Сторона 2) приймає участь у витратах Позивача на експлуатацію даного господарського приміщення. Крім того, Відповідач відшкодовує Позивачу вартість спожитих ним комунальних послуг (на підставі лічильників електричних мереж) згідно діючих тарифів.

Проте, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов'язання відповідно з Договором № 1-01/МАЦ/П. Загальна сума заборгованості за договором складає 5560,00 грн.

Відповідно до заяви від 31.10.2014 року представник позивача просив розглядати справу без його участі. Позовні вимоги підтримав і просив суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час і місце слухання справи повідомлявся згідно правил ч. 1 ст. 76 ЦПК України, про що свідчить поштове повідомлення про вручення.

Представник позивача не заперечував, щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд вважає за можливим розглянути справу за наявними доказами.

Суд, дослідивши письмові докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «Акта-Сервіс» та відповідачем ОСОБА_1 01.06.2009 року був укладений договір № 1-01/МАЦ/П про відшкодування витрат балансоутримувача.

Відповідно до п.1.1 Договору Позивач зобов'язується надавати експлуатаційні послуги по утриманню господарського приміщення розташованого на першому рівні Паркінгу в «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_2, а Відповідач приймає участь у витратах Позивача на експлуатацію даного господарського приміщення. Крім того, Відповідач відшкодовує Позивачу вартість спожитих ним комунальних послуг(на підставі лічильників електричних мереж) згідно діючих тарифів.

Згідно п. 4.3.1 Договору, за порушення строків оплати, передбачених даним договором, Сторона 2 (Відповідач) виплачує на користь Сторони 1 (Позивач) пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Крім того, якщо прострочення експлуатаційних витрат складає більше 1 місяця з моменту виставлення рахунку, то балансоутримувач Паркінгу має право призупинити подачу експлуатаційних послуг до моменту повного погашення заборгованості.

З 01 лютого 2010 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувач, строком до 31 січня 2011 року.

З 01 лютого 2011 року, після закінчення строку дії попереднього договору, Відповідачеві було надано на підпис договір про відшкодування витрат балансоутримувача на аналогічних умовах, строком до 31 січня 2012 року.

З 1.09.2012 року тариф на експлуатаційні послуги було підвищено до 150 грн. на місяць, з урахування ПДВ.

01 лютого 2013 року Відповідачеві було надано на підпис договір про відшкодування витрат балансоутримувача, строком до 31 січня 2014 року.

01 лютого 2014 року Відповідачеві було надано на підпис договір про відшкодування витрат балансоутримувача, строком до 31 січня 2015 року.

Договори Відповідачем підписані не були.

При цьому Відповідач не відмовився від отримання житлово-комунальних послуг.

Загальна сумма заборгованості Відповідача перед Позивачем за вищевказаними договорами складає 5560,00 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з проханням сплатити рахунки, однак оплата була здійснена частково на суму 2000 грн.

Таким чином, Відповідач фактично поклав на позивача свій обов'язок щодо утримання своєї власності, та не відшкодував Позивачу понесені ним витрати, що порушує взяті Відповідачем на себе зобов'язання щодо відшкодування Позивачу вартості спожитих Відповідачем комунальних та експлуатаційних послуг, які передбачені п. 1.1 Договору про відшкодування витрат балансоутримувача.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»: споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Згідно зі ст. 322 ЦК України: власник зобов'язаний утримувати майно,що йому належить,якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.3 ст. 16 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв.

Виходячи зі змісту зазначених положень Закону споживач може відмовитися від укладення договору на надання житлово-комунальних послуг лише в разі відмови від користування такими послугами,чого Відповідачем зроблено не було, оскільки він не надав ніяких письмових чи усних заяв про відмову від надання Позивачем комунальних та експлуатаційних послуг, які до того ж безупинно надаються Відповідачу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір, підлягає стягненню з відповідача на його користь.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» , ст.ст. 322, 526, 629, ЦК України, ст. ст. 11, 15, 27, 30, 60, 61, 88, 212-215,224-225 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Акта-Сервіс» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акта-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34499579, п/р 26002001300039 в ПАО «АКТАБАНК», МФО 307394) збитки у суммі 5 560 грн. (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят грн.);

Стягнути з ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акта-Сервіс» (код ЄДРПОУ 34499579,п/р 26002001300039 в ПАО «АКТАБАНК», МФО 307394) судові витрати по справі у суммі 243,60 грн. (двісті сорок три грн. шістдесят коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Л.П.Слюсар