Рішення № 41551214, 17.11.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 8-15-14

(№ 2609-17202-12)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17. 11. 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бобровник О. В.

при секретарі: Мурга Н. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві заяву ОСОБА_1 - про перегляд рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 року, у зв'язку із нововиявленими обставинами,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 року, у зв'язку із нововиявленими обставинами.

Заявник мотивує свою заяву тим, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в справі про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна, припинення права власності, стягнення компенсації, а саме:

1) визнано право власності в порядку спадкування на майно спадкодавця - ОСОБА_5 - за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за кожним на:

- 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, вартість частки складає 73125 грн.;

- 1/8 частину квартири АДРЕСА_2, вартість частки складає 55000 грн.;

- 1/48 частину квартири АДРЕСА_3, вартість частки складає 9791,66 грн.;

- 1/48 частину квартири АДРЕСА_4, вартість частки складає 9583,33 грн.;

- 1/8 частину гаража АДРЕСА_5, вартість частки складає 8375 грн.;

- 1/4 частину автомобіля марки «Шевроле Лачетті», 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість частки складає 12025,75 грн.;

- 1/4 частину коштів на депозитному вкладі НОМЕР_3 «Постійність» від 02 серпня 2007 року у відділенні № 4 Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Столиця» на ім'я ОСОБА_5 із залишком коштів на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_5 у розмірі 10000 грн. та нарахованими відсотками (рахунок № НОМЕР_4) у розмірі 1606,19 грн., сума частки складає 2901,54 грн.;

2) припинено право власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та визнано за ОСОБА_2 право власності на: квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2, 1/6 частину квартири АДРЕСА_3, 1/6 частину квартири АДРЕСА_4, гараж АДРЕСА_5, автомобіль марки «Шевроле Лачетті», 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;

3) визнано за ОСОБА_2 право особистої власності на автомобіль марки «Деу Ланос», 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2;

4) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі по 66 573,59 грн. кожному;

У задоволенні інших позовних вимог сторін відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23.04.2013 р. рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.10.2013 р. ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23.04.2013 р. в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 66 573,59 грн. скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 23.04.2013 р. залишені без змін.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04.03.2014 р. рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.05.2014 р. ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04.03.2014 р. в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 66 573,59 грн. скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 02.10.2014 р. рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 66 573,59 грн. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 166 573,59 грн. В іншій частині рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. залишене без змін.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 02.10.2014 р. стосувалось виключно вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_2 в порядку регресу із решти спадкоємців у рівних частках витрат, понесених ОСОБА_2 на сплату боргу кредиторові спадкодавця. При цьому рішення Апеляційного суду міста Києва від 02.10.2014 р. мотивоване тим, що солідарна відповідальність спадкоємців суперечить суті та змісту ст. 1282 ЦК України, відповідно до якої кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Відтак суд апеляційної інстанції вважав помилковими висновки суду першої інстанції щодо зменшення розміру частки ОСОБА_1 у спадщині на 100 000,00 грн. як витрат, понесених ОСОБА_2 на сплату боргу кредиторові спадкодавця.

Нововиявленою обставиною заявник вважає рішення Апеляційного суду міста Києва від 26.09.2013 р. у справі № 22-10474, яким в повному обсязі задоволені її позовні вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та визнано недійсним договір дарування 5/6 частин квартири АДРЕСА_4, укладений 17.03.2008 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та посвідчений державним нотаріусом дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Русіною Н.О., зареєстрований в реєстрі за № 2-578.

У вказаному рішенні зазначено, що дослідженими судом доказами достовірно встановлено, що в період шлюбу 29.02.2000 р. ОСОБА_2 було придбано квартиру АДРЕСА_4, а тому вона є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (сина ОСОБА_1).

Апеляційний суд міста Києва у вказаному рішенні також зазначив, що після смерті ОСОБА_5 1/2 частина квартири АДРЕСА_4 підлягає спадкуванню за законом, а тому кожному із спадкоємців за законом належить 1/8 частини зазначеної квартири.

В зв'язку із зазначеним заявник просила суд скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11. 01. 2013 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на майно спадкодавця - ОСОБА_5 - на 1/48 частину квартири АДРЕСА_4, вартість частки складає 9 583,33 грн., та прийняти в цій частині нове рішення, яким:

- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на майно спадкодавця - ОСОБА_5 - на 1/8 частину квартири АДРЕСА_4, вартість частки складає 57 500,00 грн.,

- припинити право власності ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та визнати за ОСОБА_2 право власності на відповідну 1/8 частину квартири АДРЕСА_4.

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/8 частину квартири АДРЕСА_4 в розмірі 57 500,00 грн.

В решті рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 р. у вказаній справі залишити без змін.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, відповідно до ст. 365 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін, оскільки неявка осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Суд, дослідивши подану заяву та матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до висновку про задоволення заяви, з огляду на наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4, відповідно до ч. 1 ст. 361 ЦПК України у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ. У зв'язку із цим такому перегляду підлягають рішення суду першої інстанції (у тому числі заочне або додаткове рішення), ухвалене за будь-яким видом судового провадження, що набрало законної сили, а також рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції, якими рішення було змінено або ухвалено нове рішення.

Встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в справі про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна, припинення права власності, стягнення компенсації, а саме:

1) визнано право власності в порядку спадкування на майно спадкодавця - ОСОБА_5 - за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 за кожним на:

- 1/8 частину квартири АДРЕСА_1, вартість частки складає 73125 грн.;

- 1/8 частину квартири АДРЕСА_2, вартість частки складає 55000 грн.;

- 1/48 частину квартири АДРЕСА_3, вартість частки складає 9791,66 грн.;

- 1/48 частину квартири АДРЕСА_4, вартість частки складає 9583,33 грн.;

- 1/8 частину гаража АДРЕСА_5, вартість частки складає 8375 грн.;

- 1/4 частину автомобіля марки «Шевроле Лачетті», 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартість частки складає 12025,75 грн.;

- 1/4 частину коштів на депозитному вкладі НОМЕР_3 «Постійність» від 02 серпня 2007 року у відділенні № 4 Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційний банк «Столиця» на ім'я ОСОБА_5 із залишком коштів на вкладному (депозитному) рахунку № НОМЕР_5 у розмірі 10000 грн. та нарахованими відсотками (рахунок № НОМЕР_4) у розмірі 1606,19 грн., сума частки складає 2901,54 грн.;

2) припинено право власності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та визнано за ОСОБА_2 право власності на: квартиру АДРЕСА_1, квартиру АДРЕСА_2, 1/6 частину квартири АДРЕСА_3, 1/6 частину квартири АДРЕСА_4, гараж АДРЕСА_5, автомобіль марки «Шевроле Лачетті», 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1;

3) визнано за ОСОБА_2 право особистої власності на автомобіль марки «Деу Ланос», 2004 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2;

4) стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі по 66 573,59 грн. кожному;

У задоволенні інших позовних вимог сторін відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23.04.2013 р. рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.10.2013 р. ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 23.04.2013 р. в частині залишення без змін рішення суду першої інстанції про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 66 573,59 грн. скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. та ухвала Апеляційного суду міста Києва від 23.04.2013 р. залишені без змін.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04.03.2014 р. рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.05.2014 р. ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 04.03.2014 р. в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 66 573,59 грн. скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 02.10.2014 р. рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 66 573,59 грн. скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації у розмірі 166 573,59 грн. В іншій частині рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 11.01.2013 р. залишене без змін.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 02.10.2014 р. стосувалось виключно вимог щодо стягнення на користь ОСОБА_2 в порядку регресу із решти спадкоємців у рівних частках витрат, понесених ОСОБА_2 на сплату боргу кредиторові спадкодавця.

При цьому рішення Апеляційного суду міста Києва від 02.10.2014 р. мотивоване тим, що солідарна відповідальність спадкоємців суперечить суті та змісту ст. 1282 ЦК України, відповідно до якої кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Відтак суд апеляційної інстанції вважав помилковими висновки суду першої інстанції щодо зменшення розміру частки ОСОБА_1 у спадщині на 100 000,00 грн. як витрат, понесених ОСОБА_2 на сплату боргу кредиторові спадкодавця.

ОСОБА_1 просить переглянути рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 р. у зв'язку із нововиявленими обставинами лише в частині визнання за нею права власності в порядку спадкування на окреме майно її покійного сина, ОСОБА_5, а саме - квартиру АДРЕСА_4.

Відповідно до абз. 8 п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» якщо в одне провадження було об'єднано кілька позовних вимог (ч. 2 ст. 118, ст. 126 ЦПК України), рішення може бути переглянуто тільки в частині тих вимог, які стосуються нововиявлених обставин.

Заява ОСОБА_1 про перегляд рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 р. у зв'язку із нововиявленими обставинами обґрунтовується наявністю нововиявленої обставини не щодо всіх позовних вимог по справі, а лише відносно їх конкретної частини.

Відтак Солом'янський районний суд м. Києва переглядає рішення від 11.01.2013 р. у зв'язку із нововиявленими обставинами лише в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності в порядку спадкування на частину квартири АДРЕСА_4, припинення такого права власності за нею та визнання права власності на таку частину за ОСОБА_2, а також стягнення із ОСОБА_2 грошової компенсації за частку в спадковому майні. В іншій частині рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 р. за заявою ОСОБА_1 від 23.10.2013 р. не переглядається.

При цьому, як вбачається із рішення Апеляційного суду міста Києва від 02.10.2014 р., суд апеляційної інстанції розглядав питання лише стосовно позовних вимог ОСОБА_2 про зменшення розміру грошового відшкодування за частку в спадковому майні інших спадкоємців внаслідок понесення ОСОБА_2 витрат на погашення боргу спадкодавця перед його кредитором.

В іншій частині (в тому числі і щодо позовних вимог, про які йдеться в заяві ОСОБА_1 від 23.10.2013 р. про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами) Апеляційний суд м. Києва залишив рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 р. без змін.

Отже, рішення щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на частину квартири АДРЕСА_4, припинення такого права власності за нею, визнання права власності на таку частину за ОСОБА_2, а також стягнення із ОСОБА_2 грошової компенсації за частину вказаної квартири ухвалене Солом'янським районним судом м. Києва.

Відтак саме суд першої інстанції в силу ч. 1 ст. 363 ЦПК України має переглядати рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 р. у зв'язку із нововиявленими обставинами в частині та з підстав, викладених у відповідній заяві ОСОБА_1 від 23.10.2013 р.

Визначаючи склад спадкового майна, Солом'янський районний суд м. Києва в рішенні від 11.01.2013 р. зазначив, що спірна квартира АДРЕСА_4 є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбана ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у шлюбі.

Однак власником 5/6 цієї квартири є ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 17.03.2008 р., який посвідчений нотаріально, сторонами не оспорений та є чинним.

Тому у суду відсутні правові підстави для поділу зазначеної частки квартири між спадкоємцями як такої, що знаходиться у власності іншої особи.

Тому спадковим майном є 1/12 частина квартири, тобто половина від 1/6 частини квартири, зареєстрованої за ОСОБА_2 (абзаци 7, 11, 12 стор. 5).

Водночас, рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26.09.2013 р. визнано недійсним договір дарування 5/6 частин квартири АДРЕСА_4, укладений 17.03.2008 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений державним нотаріусом дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Русіною Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2-578.

При цьому у вказаному рішенні зазначено, що дослідженими судом доказами достовірно встановлено, що в період шлюбу 29.02.2000 р. ОСОБА_2 було придбано квартиру АДРЕСА_4, а тому вона є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_5, і частка кожного із них у праві спільної сумісної власності становить 1/2 частину вказаної квартири.

Після смерті ОСОБА_5 1/2 частина квартири АДРЕСА_4 підлягає спадкуванню за законом та поділу в рівних частках між спадкоємцями першої черги, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 26.09.2013 р. було залишене без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.11.2013 р.

За правилами ст. 361 ЦПК України підставами для перегляду рішення, ухвали чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою, на час розгляду справи.

За змістом роз'яснень, викладених у п.п. 3, 4, 5, 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також, обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (ч. 2 ст. 361 ЦПК України).

Визнання рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26.09.2013 р. договору дарування від 17.03.2008 р. недійсним має істотне значення для розгляду позовних вимог про визначення частки ОСОБА_1 в спадковому майні, оскільки ним обґрунтовується належність ОСОБА_1 1/8 частини квартири АДРЕСА_4, а не 1/48 частини, як встановлено рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 р.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, договір дарування від 17.03.2008 р., посвідчений державним нотаріусом дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Русіною Н.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2-578, є недійсним з моменту його вчинення (тобто з 17.03.2008 р.).

Отже, на момент ухвалення рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 р. договір дарування від 17.03.2008 р. визнається недійсним згідно із рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26.09.2013 р.

За таких обставин суд вважає наявними підстави для перегляду рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 р. відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 362 ЦПК України у зв'язку з нововиявленими обставинами, оскільки рішення Апеляційного суду міста Києва від 26.09.2013 р. є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома ОСОБА_1 на час розгляду справи.

З огляду на викладене вище, зважаючи на визнання рішенням Апеляційного суду міста Києва від 26.09.2013 р. договору дарування від 17.03.2008 р. недійсним, ОСОБА_1 в порядку спадкування належить на праві власності 1/8 частини квартири АДРЕСА_4.

Відтак рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 р. в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/48 частину вказаної квартири підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення, яким за ОСОБА_1 визнається право власності на 1/8 частину вказаної квартири.

Відповідно, на вказану частку має бути припинено право власності ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та визнано за останньою право власності на вказану частку.

З матеріалів справи вбачається, що за згодою сторін оцінка квартири АДРЕСА_4 становить 460 000,00 грн.

Внаслідок цього розмір грошової компенсації за 1/8 частину вказаної квартири, що підлягає стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, складає 57 500,00 грн., а не 9 583,33 грн., як було визначено Солом'янським районним судом м. Києва від 11.01.2013 р.

З огляду на це загальний розмір грошової компенсації за частку у всьому спадковому майні, що підлягає стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, має бути збільшений на 47 916,67 грн. (57 500,00 грн. - вартість 1/8 частини вказаної квартири - мінус 9 583,33 грн. - включена судом першої інстанції до загального розміру грошової компенсації вартість 1/48 частини зазначеної квартири).

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 02.10.2014 р. розмір грошової компенсації за частку ОСОБА_1 в спадковому майні визначений на рівні 166 573,59 грн.

Отже, загальний розмір грошової компенсації за частку у всьому спадковому майні, що підлягає стягненню із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, складає 214 490,26 грн. (166 573,59 грн. + 47 916,67 грн.).

На підставі вищевикладеного, керуючись Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 361-365, 389-10 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - про перегляд рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11.01.2013 року, у зв'язку із нововиявленими обставинами - задовольнити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11. 01. 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання права на спадщину та поділ спадкового майна, стягнення компенсації, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про встановлення факту, визнання майна таким, що не є спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна, за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, третя особа: Головне управління юстиції в м. Києві про визнання права власності на спадкове майно, поділ спадкового майна, припинення права власності, стягнення компенсації скасувати у зв'язку із нововиявленими обставинами в частині визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на майно спадкодавця - ОСОБА_5 - на 1/48 частину квартири АДРЕСА_4, вартість частки складає 9 583,33 грн.; припинення права власності ОСОБА_1 на 1/48 частину квартири АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_2 та визнання за останньою права власності на таку частку; стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації, та прийняти в цій частині нове рішення, яким:

- визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на майно спадкодавця - ОСОБА_5 - на 1/8 частину квартири АДРЕСА_4, вартість частки складає 57 500,00 грн.,

- припинити право власності ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на 1/8 частину квартири АДРЕСА_4 та визнати за ОСОБА_2 право власності на 13/48 частин квартири АДРЕСА_4;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію в розмірі 214 490,26 грн.

В решті рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11. 01. 2013 року у вказаній справі залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд заяви про перегляд рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами в розмірі 287,50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: