Вирок № 41551037, 25.11.2014, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/19435/14-к пр. № 1-кп/759/849/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Бандури І.С.,

при секретарі: Лебеді В.В.,

сторони кримінального провадження: прокурор Шульц Є.Ю., потерпіла ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2, обвинувачений ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12014100080008231 по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст. 89 КК України вважається особою, що не має судимості; у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 20.09.2014 приблизно о 23 год., знаходячись по вул. Чистяківській, 6/10 в м. Києві, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_1

Так, ОСОБА_3 20.09.2014, проходячи по вул. Чистяківській в м. Києві побачив раніше незнайому йому громадянку ОСОБА_1, яка тримала в руках належний їй мобільний телефон «Lenovo P780». В цей час у ОСОБА_3 виник умисел відкрито викрасти чуже майно, що належить ОСОБА_1

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, ОСОБА_3 підбіг ззаду до ОСОБА_1 та почав наносити їй удари руками по обличчю та голові потерпілої, чим спричинив останній фізичний біль. Подолавши тим самим волю до опору його злочинними діями та користуючись тим, що ОСОБА_1 не в змозі чинити опір, ОСОБА_3 відкрито заволодів майном останньої - мобільним телефоном «Lenovo P780» з сім-карткою мобільного зв'язку «Лайф», вартістю 4500 грн. 00 коп.

Після чого ОСОБА_3, заволодівши таким чином належним ОСОБА_1 майном, з місця вчинення злочину втік, однак в подальшому був затриманий працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочинів, пояснивши, що дійсно 20.09.2014 приблизно о 23 год. знаходився по вул. Чистяківській, 6/10 в м. Києві, побачив дівчину, в подальшому ОСОБА_1, яка тримала в руках мобільний телефон «Lenovo P780», який він вирішив викрасти. Підбігши до ОСОБА_1 ззаду, наніс їй руками удари по голові та обличчю, після чого забрав в неї мобільний телефон «Lenovo P780» і втік разом з телефоном з місця події. Вказаним мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд. Згодом був затриманий працівниками міліції, яким добровільно зізнався у вчиненні злочину. Матеріальну шкоду в сумі 4500 грн. 00 коп., що складає вартість вказаного телефону, потерпілій ОСОБА_1 відшкодував. Додатково пояснив, що будучи на час вчинення злочину непрацюючим, маючи гостру потребу в грошових коштах, був вимушений піти на вчинення вказаного, про що розкаюється.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

За таких обставин, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 20.09.2014 приблизно о 23 год., знаходячись по вул. Чистяківській, 6/10 в м. Києві, із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, відкрито викрав чуже майно, що належить ОСОБА_1, а саме: мобільний телефон «Lenovo P780» вартістю 4500 грн. 00 коп., тобто ОСОБА_3 вчинив умисне, відкрите, викрадення чужого майна (грабіж), поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину. Злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином. Суд враховує ступінь здійснення злочинного наміру та їх причини, дані про особу винного, який на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, характеризується позитивно, має хронічні захворювання, відповідно до ст. 89 КК України вважається особою, що не має судимості.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття ОСОБА_3, не знаходячи при цьому обтяжуючих покарання обставин.

Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, молодий вік обвинуваченого та його стан здоров'я, що повністю відшкодував заподіяну шкоду, а також те, що потерпіла ОСОБА_1 немає до нього претензій і просить не позбавляти його волі, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши покарання за злочин в межах санкції відповідної статті Особливої частини КК України у виді позбавлення волі, застосувавши ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, у відповідності до ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню та перевихованню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ч. 2 ст. 197, ст.ст. 179, 194, 202, 368, 373-376, ч. 1 ст. 377 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання або роботи та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань у м. Києві та Київській області - змінити на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі судового засідання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: