Постанова № 41550327, 24.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року № 813/7544/14

об 11 год., 25 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській областідо Дрогобицької філії міжрегіонального центру професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідівпро стягнення коштів з рахунків у банках в сумі 4080,00 грн.

Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість відповідача перед бюджетом виникла внаслідок порушення вимог ПК України, є узгодженою і у встановлені законом строки не сплачена.

06.11.2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

На адресу суду повернувся направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовий конверт по причині закінчення терміну зберігання. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Відповідач - Дрогобицька філія міжрегіонального центру професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів перебуває у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру станом на 22.10.2014 року та довідкою № 204 з ЄДРПОУ від 22.06.2004 року.

02.07.2004 року відповідач узятий на облік в Дрогобицькій ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області за № 2801, що підтверджується довідкою Дрогобицької ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області № 147 від 02.07.2004 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду копії:

- корінця першої податкової вимоги форми «Ю1» № 1/823 від 06.12.2010 року, згідно якої загальна сума податкового боргу відповідача за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 06.12.2010 року становить 510,00 грн.;

- корінця другої податкової вимоги форми «Ю2» № 2/26 від 06.12.2011 року, згідно якої загальна сума податкового боргу відповідача за узгодженими податковими зобов'язаннями станом на 06.01.2011 року становить 510,00 грн.;

- корінця податкового повідомлення - рішення форми «Р» № 0005911501 від 28.11.2011 року виданої ДПІ у Дрогобицькому районі у Львівській області згідно якого збільшено відповідачу грошове забезпечення на підставі акту перевірки № 1140/1501/26577837 від 28.11.2011 року в розмірі 4080,00 грн., за платежем - податок на прибуток приватних підприємств.

Докази, які б підтверджували, що вказані податкові вимоги, податкове повідомлення - рішення відповідачем оскаржувались в справі відсутні, відповідно, визначені по них зобов'язання є узгодженими.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим же Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 1 ст. 15 цього ж Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 цього ж Кодексу, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим же Кодексом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 57.3 ст. 57 цього ж Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п. 59.1. ст. 59 цього ж Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно ст. 87 цього ж Кодексу, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим же Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно п. 95.1. ст. 95 цього ж Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Згідно п. 95.3. ст. 95 цього ж Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 4080,00 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також довідкою Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області № 8369/10/2500 від 24.10.2014 року про суми новоствореного податкового боргу платника податків (відповідача) за період з 08.01.2012 року по 24.10.2014 року та зворотнім боком облікової картки платника податків (відповідача) за платежем - податок на прибуток приватних підприємств, така є узгодженою, а відтак підлягає стягненню. Докази про сплату відповідачем вказаної заборгованоісті у справі відсутні.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4080,00 грн., підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 160-163, 183-2 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дрогобицької філії міжрегіонального центру професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів (ЄДРПОУ 26577837, вул. Індустріальна, 1, м. Дрогобич, Львівська область) до Державного бюджету України кошти за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в сумі 4080,00 грн.

3. Зобов'язати Дрогобицьку філію міжрегіонального центру професійної, медичної та соціальної реабілітації інвалідів виконати постанову негайно.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 24.11.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.