ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2014 р. Справа № 917/1345/14
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О. В.
при секретарі Деркач Ю.О.
за участю представників:
позивача - Лук'янова Ю.В. (дов.№6 від 14.02.2014 року)
відповідача - Близнюк І.Ф. (дов.№1 від 15.01.2014 року), Гордієнко Ю.П. (дов.№1 від 01.11.2014 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (вх. № 2949 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.08.2014 року у справі №917/1345/14
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз", м. Лубни
до Публічного акціонерного товариства "Велика Круча", с. Велика Круча
про стягнення 12291,10 грн.
ВСТАНОВИЛА:
ПАТ по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" звернулося зо господарського суду Полтавської області з позовною заявою, в якій просило стягнути з ПАТ "Велика Круча" на свою користь заборгованість за поставлений природний газ за договором №8-ПК-П у сумі 11148,79 грн., пеню у розмірі 398,26 грн., 3% річних у розмірі 128,29 грн., інфляційні у розмірі 615,76 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.08.2014 року у справі №917/1345/14 (суддя Бунякіна Г.І.) у позові відмовлено.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12.08.2014 року у справі №917/1345/14 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Лубнигаз" задовольнити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм Цивільного та Господарського кодексів України, а також Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляд на 07.10.2014 року. Зобов'язано апелянта не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.
22.09.2014 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити рішення господарського суду Полтавської області від 12.08.2014 року у справі №917/1345/14 без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (вх.№8047).
26.09.2014 року від позивача на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року надійшли докази сплати судового збору (вх.№8269).
У судовому засіданні 07.10.2014 року оголошено перерву до 06.11.2014 року.
06.11.2014 року від позивача надійшли письмові пояснення до апеляційної скарги (вх.№10071).
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи на 20.11.2014 року. Запропоновано апелянту не пізніше ніж за три дні до судового засідання надати суду письмові пояснення щодо того, на підставі яких даних та яким чином визначено обсяг споживання відповідачем газу за спірний період.
17.11.2014 року від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№10645).
У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представники відповідача проти апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 12.08.2014 року у справі №917/1345/14 - без змін.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2014 р. між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Велика Круча" (споживач) укладено договір №8-ПК-П на постачання природного газу за регульованим тарифом (договір), за умовами якого постачальник зобов'язувався постачати природний газ споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість послуг з постачання газу (вартість газу і наданих послуг) у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п.1.2. договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.
Послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання - передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору (п.2.6 договору).
Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. У разі не направлення протягом двох календарних днів підписаного акту або письмової відмови від підписання акту послуги вважаються прийнятими споживачем без зауважень. У випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку. Акти приймання -передачі газу є підставлю для остаточних розрахунків споживача з постачальником (пункти 2.8., 2.9 договору).
Відповідно до п.3.1 договору за одиницю виміру кількості газу при його обліку приймається один кубічний метр (куб. м.), приведений до стандартних умов: температура газу (t) = 20 градусів Цельсія, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101,325 кПа).
Згідно п.3.5. договору на підставі результатів вимірювання обсягу газу вузлами обліку складаються щомісяця акти приймання-передачі газу.
Оплата послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами, шляхом 100% попередньої оплати їх вартості із розрахунку договірного планового обсягу місячного постачання газу відповідно до додатка 2 до договору, не пізніше ніж за 10 календарних днів до місяця поставки (п. 4.6 Договору).
Відповідно до п.4.9 договору звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акта приймання - передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї із сторін.
У разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 6.2.2 Договору).
Згідно з п.10.1 цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2014 року. Договір діє в частині поставки газу до 31.12.2014 року, а в частині проведення розрахунків за надані постачальником послуги з постачання газу - до повного виконання споживачем своїх зобов'язань за цим договором.
Додатки до договору: додаток № 1 "Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання", додаток № 2 "Договірні обсяги постачання природного газу", додаток № 3 "Розрахунок питомих втрат та виробничо - технологічних витрат природного газу" є невід'ємними частинами договору (п. 10.3 Договору).
Згідно додатку №1 до договору на постачання природного газу на об'єкті відповідача знаходяться два газоспоживаючих прилади.
Зазначений договір підписаний обома сторонами та скріплено печатками підприємств. При цьому відповідачем вказаний договір підписано із зауваженням, а саме: "Підписуємо без урахування додатку № 3 до цього договору "Розрахунок питомих втрат та виробничо - технологічних витрат природного газу". Підписую з зауваженнями".
Така ж відмітка зроблена і на самому додатку № 3 - "Не погоджуємося з розрахунком питомих втрат та виробничо - технічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами (роз'яснення НКРЕ). Оплату будемо проводити по показниках лічильника. Підписуємо з зауваженнями".
В обґрунтування позовних вимог ПАТ «Лубнигаз» посилалося на те, що на виконання умов договору поставило на протязі січня - травня 2014 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 78987,17 грн.
В свою чергу відповідач заперечує проти позовних вимог, зазначаючи, що оскільки договір № 8-ПК-П на постачання природного газу за регульованим тарифом було підписано без урахування додатку №3 до договору, а сам додаток підписано із зауваженням, ПАТ "Велика Круча" здійснює розрахунки з ПАТ «Лубнигаз» відповідно до умов договору, на підставі показань лічильників та встановлених ПАТ «Лубнигаз» регульованих тарифів. Відповідач зазначає, що заборгованість перед позивачем за період січень-травень 2014 року відсутня, навіть мається переплата (16,85 грн.). Так, відповідно до наданих відповідачем платіжних доручень ним сплачено за платіжним дорученням № 25 від 30.01.2014 року на суму 24667,11 грн., № 37 від 03.03.3014 року на суму 20216,00 грн., № 75 від 01.04.2014 року на суму 12060,41 грн., № 100 від 30.04.2014 року на суму 7214,24 грн., № 136 від 02.06.2014 року на суму 3679,68 грн.
Положеннями ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, тобто, із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За статтею 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підтвердження факту виконання позивачем договірних зобов'язань ним надано акти приймання - передачі природного газу № 69 від 31.01.2014 року, № 185 від 28.02.2014 року, № 268 від 31.03.2014 року, № 331 від 30.04.2014 року, № б/н від 31.05.2014 року відповідно, які підписані сторонами та скріплені їх печатками.
Проте вказані акти прийому - передачі природного газу відповідачем підписано із зауваженнями. Так, на кожному з актів над підписом уповноваженої особи та печаткою підприємства зроблено відмітку про те, що відповідач з актом не згоден та зазначено, який обсяг газу прийнято по лічильнику.
Так, згідно відміток відповідача за актом прийому-передачі № 69 від 31.01.2014 року ним прийнято 5870 м3 (замість зазначених позивачем - 6347 м3), за актом № 185 від 28.02.2014 року - 4084 м3 (замість 5242м3), за актом № 268 від 31.03.2014 року - 2866 м3 (замість 3343 м3), за актом № 331 від 30.04.2014 року - 1358 м3 (замість 1820м3), за актом № б/н від 31.05.2014 року - 0,588 м3 (замість 1050м3).
Однак, на думку позивача підписання відповідачем актів прийому- передачі природного газу з зауваженням за період з січня по травень 2014 року не є підставою для ухилення від сплати визначеного в них обсягу природного газу.
Так, позивач підтверджує, що відповідачем спожито згідно лічильників, саме той обсяг газу, який зазначено відповідачем у актах приймання-передачу природного газу. Проте, зазначає, що загальний обсяг газу визначено з урахуванням витрат і втрат газу, що виникають від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку, які додаються до загального обсягу протранспортованого газу для відповідача, визначеного за допомогою вузлів обліку.
Позивач також посилається на те, що зобов'язання відповідача оплачувати природний газ, обсяг якого визначений за допомогою приладів обліку, та газ, що витрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньо будинковими мережами відповідача (виробничо - технологічних втрат) передбачено Правилами обліку природного газу природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005р. №618, та Типовим договором на постачання природного газу за регульованим тарифом, затвердженого постановою НКРЕ від 22.09.2011р.№1580.
Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком позивача, враховуючи наступне.
Відповідно п.3.3. договору № 8-ПК-П на постачання природного газу за регульованим тарифом визначено, що кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку №1 до договору. Витрати і втрату газу розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за №570/7891, та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за №571/7892, та оформлюються окремим додатком до договору.
Проте, колегія судів зазначає, що додаток №3 до договору, в якому повинен бути узгоджений розрахунок питомих втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, окрім зауважень відповідача не містить будь яких даних, у зв'язку з чим, не можливо встановити дійсний обсяг витраченого під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньо будинковими мережами відповідача.
Крім того, як вже зазначалось, договір № 8-ПК-П на постачання природного газу за регульованим тарифом підписано відповідачем із зауваженням стосовно погодження з його змістом без урахування додатку № 3 та зобов'язанням сплачувати прийнятий природний газ за показниками лічильника.
Таким чином, при укладенні договору сторонами не досягнуто згоди щодо врахування при обліку газу додаткових виробничо-технологічних витрат та втрат згідно відповідної методики, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264.
Сторони визнають ті обставини, що зазначені відповідачем в актах приймання-передачі природного газу обсяги споживання газу за лічильником відповідають фактичним обсягам споживання, а тому, в силу положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України дані обставини не потребують доказуванню. Окрім того, вказані обставини були додатково підтверджені наданими сторонами в апеляційній інстанції актами прийому-передачі природного газу та його транспортування за січень - травень 2014 року.
За поясненнями сторін різниця в обсягах газу, зазначених в актах позивачем та відповідачем, складається, як раз, із сум витрат та втрат, розрахованих за вказаною методикою, затвердженою наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, щодо застосування яких і не було досягнуто згоди між сторонами під час укладання договору.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими, у зв'язку з чим погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у їх задоволенні.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 12.08.2014 року у справі №917/1345/14 - скасуванню.
Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Лубнигаз" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 12.08.2014 року у справі №917/1345/14 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 24.11.2014 року.
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Шевель О. В.
Судове рішення № 41547543, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 24.11.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 917/1345/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: