Рішення № 41547393, 17.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16856/14 17.11.14

За позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в

Івано- Франківській області

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіз Сервіс"

Про стягнення 25 740,00 грн.

Та за зустрічним позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіз Сервіс"

до Управління Днрдавної служби озорони при УМВС України в

Івано- Франківській області

Про стягнення 25 800, 00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Микитюк Т.І. - по дов. №21/1-996/юр/1003 від 21.05.12014р.

Від відповідача: Риженко О.С. - по дов. №б/н від 01.09.2014р.

Обставини справи

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано- Франківській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю"Парадіз Сервіс" 24 740,00 грн. заборгованості за договором на надання послуг з охорони №НАД -1263 від 1.07.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.09.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2014р., відповідно до ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 27.10.2014р.

27.10.2014р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" просить стягнути з Управління державної служби охорони при УМВС України в Івано - Франківській області суму нанесених збитків в розмірі 25 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.10.2014р. зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Парадіс Сервіс" до Управління державної служби охорони при УМВС України в Івано - Франківській області про стягнення 25 800,00 грн. прийнята до спільного розгляду з первісним позовом. Розгляд справи відкласти на 17.11.2014р.

В судовому засіданні 17.11.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

11.07.2013р. між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Івано- Франківській області Приватним підприємством "Україна.Бізнес.Безпека" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парадіз Сервіс» (замовники) було укладено договір про надання послуг з охорони об»єектві №НАД-1263 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець зобов»язується забезпечити у межах наданих повноважень цілодобову охорону території на якій проводиться будівництво теристичнол - оздоровчого комплексу згідно плдан - схеми (додаток №5), що знаходиться в с. Поляниця, уч. Вишня, Яремчанскої міської ради, Івано - Фрпранківської області шляхом здійснення заходів оперативного реагування на безпосередні провопорушення третіх осіб на об»єкті та збереження цілісності об»єкта, з метою відвернення та припинення злочинів і правопорушень проти нього, а замовник зобов»язується здісниити оплату за послуги охорони на умовах цього договору.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було сплачено вартість наданих послуг охорони за листопад, грудеь 2013 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 25 740,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 7.1. договору договір укладено строком на один рік і починає діяти з 01 серпня 2013 року. Якщо за 2 місяці до закінчення строку дії договору сжодга із сторін не повідомить іншу сторону про припинення дієї договору, то дія договору вважається продовженою за згодою обох сторін на той асмиий строк. В частині виконання грошових зобов»язань договір діє до їх повного виконання.

Відповідно до п. 5.2 договору вартість послуг охорони за цим договором є договірною і зазначається сторонами у розрахунку та протоколу узгодження договірної ціни ( додатки №№2, 3 до договору).

Оплата послуг охорони здійснюється замовником на умовах попередньої оплати до 10 числа поточного місяця шляхом перерахування грошових на банківський рахунок виконавця у розмірі, визначеному згідно пункту 5.2 договору.

Відповідно до п. 5.6 договору виконавець надсилає на адресу замовника рахунки на оплату, акти приймання наданих послуг та інші необхідні йому -фінансові документ. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов»язаний протягом трьох днів у письмовій формі, надати виконавцю обґрунтовані заперечення.

За умови неповернення заморвником підписаного акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, в строк, визначений п.5.6 даного договору, ввжається, що плослуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень.

Позивачем до позовної заяви подано докази направлення на адресу відповідача претензії від 16.12.2013р. за №21/1-2298/ОК про сплату заборгованості в сумі 25740,00 грн. Разом з даною претензією позивачем на адресу відповідача були направлені рахунок на оплату за грудень 2013року, акт прийому - здачі виконаих послуг за грудень 2013 року, який з боку відповідача не підписано.

Проте, на момент звернення позивача з даним позовом до суду, відповідач зазначений акт не підписав та не повернув позивачу, а отже послуги за грудень 2013 року вважаються наданими та прийнятими відповідачем без зауважень.

З приводу надання позивачем послуг в листопаді 2013 року суд відзначає наступне, що оплату за дані послуги відповідач повинен був здійснити до 10 числа листопада 2013 року.

У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору в частині оплати вартості наданих послуг 05.12.2013р. позивач направив на адресу відповідача лист - повідомлення №21/1-2228/Ск про припинення договірних відносин з 10 грудня 2013 року у разі не проведення повної оплати за надані послуги з охорони. Даний лист - повідомлення направлений відповідно до п. 4.4. договору.

09.01.2014р. позивач отримав від відповідача лист №233 від 25.12.2013р. про погодження припинити договірні відносини по договору №НАД -1263 від 11.07.2013р.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договором вартість наданих послуг охорони у визначений договором строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем за листопад - грудень 2013 року, яка складає 25 740,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням існування належних доказів надання позивачем послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 25 740,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві, не приймаються судом з огляду на наступне

Відповідач як передбачено умовами договору не надав позивачу вмотивованої відмови від підписання акту наданих послуг за листопад - грудень 2013 року, а отже не вчинив дій щодо можливого врегулювання питання про розмір вартості наданих у цей період послуг та підписання іншого акту наданих послуг.

Крім цього, відповідно до п. 5.5. договору замовники вправі вимагати від виконавця негайно зробити заміну співробітників у випадку будь-якого порушення виконавцем своїх обов'язків за договором надіславши обґрунтоване письмове повідомлення про необхідність такої заміни.

Умовами п. 4.1.2 договору передбачено, що замовник зобов»язується негайно письмово (протягом трьох годин) доводити до відома керівництва виконавця інформацію про порушення порядку несення служби особовим складом та інші факти для вжиття необхідних заходів.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано- Франківській області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

По зустрічному позову.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 25 800 грн. 00 коп. збитків. Позовні вимги вмотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору неналежним чином виконував свої зобов»язання по договору, у зв'язку з чим було виявлено факт зникнення майна, що мало місце 25.10.2013р. та 25.11.2013р.

Відповідач проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що позивачем належними засобами доказування не доведено факт неналежного виконання відповідачем свої зобов»язань по договору №НАД-1263 від 11.07.20132р.

Суд розглянувши зустрічний позов, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

11.07.2013р. між Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Івано- Франківській області Приватним підприємством "Україна.Бізнес.Безпека" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парадіз Сервіс» (замовники) було укладено договір про надання послуг з охорони об»єектві №НАД-1263 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а виконавець зобов»язується забезпечити у межах наданих повноважень цілодобову охорону території на якій проводиться будівництво теристичнол - оздоровчого комплексу згідно плдан - схеми (додаток №5), що знаходиться в с. Поляниця, уч. Вишня, Яремчанскої міської ради, Івано - Фрпранківської області шляхом здійснення заходів оперативного реагування на безпосередні провопорушення третіх осіб на об»єкті та збереження цілісності об»єкта, з метою відвернення та припинення злочинів і правопорушень проти нього, а замовник зобов»язується здісниити оплату за послуги охорони на умовах цього договору.

Відповідно до п. 4.1 договору відповідач (виконавець) зобов'язується:

- прийняти під охорону об'єкт, відповідно дислокації (додаток № 1 ) та

актів виставлення поста, що є невід'ємною частиною цього договору.

- забезпечити цілісність об'єкту на час дії договору та не допускати

проникнення сторонніх осіб та пошкодження об'єкту, що охороняється,

- у разі необхідності своєчасно вносити корективи щодо розташування сил

та засобів негайно повідомляти і узгоджувати такі зміни із замовником. ,

- постійно проводити інструктаж охоронників та контролювати належне

виконання ними своїх обов'язків по здійсненню охорони об'єкту.

- забезпечувати охорону об'єкта, контролювати цілісність майна,

відповідно до вимог погоджених із замовниками, протягом всього терміну виконання зобов'язань по цьому договору забезпечувати дотримання встановлених правил пожежної безпеки на постах силами працівник охорони під час несення ними служби, а у випадку виявлення на об'єкті, що охороняється, пожежі або спрацьовування охоронно-пожежної сигналізації внаслідок технічної несправності негайно повідомляти про це в пожежну частину та вживати заходів щодо ліквідації пожежі та технічної несправності охоронно-пожежної сигналізації.

- належним чином і в необхідних обсягах виконувати свої зобов'язання,

відповідно до всіх умов і завдань, передбачених цим договором, допускати на об'єкт уповноважених представників замовників.

- у випадку наявності факту порушення цілісності об'єкту, що

охороняються, або завдання збитку шляхом пошкодження майна, виконавець повідомляє у чергову частину органів внутрішніх справ та замовника. До прибуття представників органу внутрішніх справ або слідства виконавець забезпечує недоторканість місця події. Зняття залишків товарно-матеріальних цінностей повинно бути здійснене негайно після прибуття представників сторін на місце події.

- здійснювати контролю за запровадженими замовником на об'єкті

пропускним і внутрішньооб'єктним режимів (у випадку їх встановлення замовником та узгодження виконавцем);

- відповідно до розділу 4 цього договору, вчасно надавати розрахункові

документи за надані послуги.

- приступити до виконання своїх обов'язків з моменту підписання

цого договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов»язань за договором було виявлено факти зникнення майна.

Перший факт зникнення майна мав місце 25.10.2013 року, коли підрядником не було виявлено ущільнювач ґрунту МАSALTA ERM 70-Н, на загальну суму 18 700 гривень 00 коп.

Другий факт зникнення майна мав місце 22.11.2013 року, коли підрядником не були виявлені зелені насадження у кількості 18 шт. на загальну суму 4100 гривень 00 копійок.

Листом № 165 від 13.02.2014 року позивач повідомив відповідача про неналежне виконання своїх обов'язків з 22.11.2013 року.

Крім того, позивачем виявлено факт нестачі в готелі, охорону якого здійснював відповідач: щітка для унітазів - 5 шт; стакан-тримач зубних щіток - 5 шт; тримач туалетного паперу - 4 шт; гачок (потрійний) для рушників - 5 шт., на загальну суму 3000 гривень 00 коп.

З урахуванням викладеного, позивача вважає, що неправомірними діями працівників відповідача було завдано збитків позивачу на загальну суму 25 800 гривень 00 копійок, що підтверджується листами №230 від 11.11.2013 року та листом №238 від 25.11.2013 року надісланих від ТОВ «КП «СТАНДАРТ ІФ», які є підрядником по виконанню будівельних робіт та робіт зі благоустрою території.

Крім того, позивач зазначає, що факт неналежного систематичного виконання покладених на виконавця обов'язків згідно договору підтверджується розпискою, наданою та власноручно підписаною постовим ОСОБА_3 12.10.2013 року, в якій він особисто зізнався, що спав при виконанні службових обов'язків по охоронні об'єктів замовника.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору визначена статтею 3 Цивільного кодексу України, як одна із загальних засад цивільного законодавства. Отже, враховуючи зміст вищенаведених норм законодавства, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється, зокрема виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. У відповідності до частини 2 цієї ж статті збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавала шкоди (цивільне правопорушення).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, елементами якого є: а) протиправна поведінка особи, б) настання шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, г) вина завдавача шкоди.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

При цьому розмір збитків (шкоди) має довести сторона, яка їх зазнала, а відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів цивільного правопорушення звільняє заподіювача шкоди від відповідальності.

Виходячи з цього, позивач повинен довести, що завдані збитки настали внаслідок протиправних дій відповідача, безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди та її розмір.

Аналізуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, смуд дійшов висновку про відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення, а саме протиправної поведінки та вини відповідача, що призвели до понесення позивачем збитків.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що завдані збитки настали внаслідок протиправних дій відповідача, не доведено безпосередній причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням шкоди, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 25 800,00 грн.., які задоволенню не підлягають.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду належних та безумовних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини, а саме, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданням збитків позивачу, а також вину відповідача у завданні збитків позивачу.

Витрати по справі, понесені позивачем за зустрічним позовом, покладаються на позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парідіс Сервіс"

(01054, м. Київ, вул. Павлівська, 9-В, код ЄДРПОУ 33694992) на користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано- Франківській області (76010, м. Івано - Франківськ, вул. Млинарська, 2, код ЄДРПОУ 08596908) 25 740 грн. 00 коп. основного боргу, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.