Постанова № 41545455, 18.11.2014, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/9761/14-а

пр.№ 2-а/464/217/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2014 року м.Львів

Сихівський районний суд м.Львова в особі судді Борейка С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій протиправними, зобовязання до вчинення дій та стягнення недоплаченої щорічної компенсації на оздоровлення, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати дії відповідача в частині недонарахування та недоплати разової щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 р. протиправними; зобовязати відповідача провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 р. відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з того, що її розмір повинен становити чотири мінімальні заробітні плати; стягнути з відповідача недоплачену щорічну компенсацію на оздоровлення за 2014 р. в розмірі 4782 грн. В обґрунтування покликається на те, що є інвалідом ІІІ групи, належить до І категорії осіб, які постраждали внаслідок з Чорнобильської катастрофи, у звязку з чим має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення. Відповідачем у 2014 р. таку допомогу виплачено в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У звязку з наведеним, просить позов задоволити.

Позивач у судове засідання не зявилася; подала суду заяву, в якій просить позов задоволити та розглядати справу без її присутності.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подав суду письмове заперечення на позов, в якому просить в позові відмовити розглядати справу без участі їх представника.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи захворювання, повязаного з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, та перебуває на обліку в Сихівському відділі соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради.

Із листа та письмових заперечень відповідача вбачається, що позивачу у березні 2014 р. була виплачена одноразова допомога на оздоровлення відповідно до постанови КМУ №562 від 12.07.2005 р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 90 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що щорічна разова допомога на оздоровлення виплачується особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інвалідам ІІІ групи, виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам III групи - 90 гривень.

Отже зазначеним підзаконним нормативним актом всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри таких компенсацій.

Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 р. за № 3-рп/2012, дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16 січня 2014 р. №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 р. (п.1 Прикінцевих положень Закону) обмеження щодо вищенаведених виплат не встановлені.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року № 1622-VII, яким доповнено Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 р. № 719-VII пунктом 6-7, який в свою чергу встановлює, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік - набув чинності з 03.08.2014 р.

Таким чином, у період з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р. підлягають застосуванню норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» без будь-яких обмежень.

Частиною 4 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначених постанов неможливе.

Статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Враховуючи вищенаведене, відповідач, як суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах має діяти у відповідності до норм чинного законодавства, відтак нарахування та виплата одноразової щорічної допомоги на оздоровлення позивачці на підставі постанови Кабінету Міністрів є протиправним та таким, що суперечить приписам Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На підставі викладеного, розмір нарахованої та виплаченої відповідачем допомоги на оздоровлення у березні 2014 р. не відповідає кратному розміру мінімальної заробітної плати, а тому вимога про перерахунок в розмірах, визначених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є правомірною та такою, що підлягає до задоволення. При цьому слід визнати дії відповідача в частині недонарахування та недоплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачці за 2014 р. протиправними.

Щодо вимоги позивача про стягнення на її користь недоплачену допомогу на оздоровлення за 2014 р. у розмірі 4782 грн., то з вищенаведеного та з Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, повязаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою КМУ №936 від 20.09.2005 р., вбачається, що органи соціального захисту нараховують і виплачують допомогу, та з врахуванням того, що суд не може перебирати на себе функцію, покладену законодавством на відповідний орган, а тому в даній вимозі слід відмовити.

На підставі ст.19 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та керуючись ст.ст.2, 6, 9, 11, 17, 18, 70, 71, 86, 128, 158-163 КАС України, -

п о с т а н о в и в :

позов задоволити частково.

Визнати дії Сихівського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в частині недонарахування та недоплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 р. у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними.

Зобовязати Сихівський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 р. у відповідності до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, з врахуванням виплачених сум.

В решта позову відмовити.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст.186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст.254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя С.В.Борейко