Ухвала суду № 41544619, 18.11.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сингаївський О.П.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"18" листопада 2014 р. Справа № 296/5951/14-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Одемчука Є.В.,

при секретарі Витрикузі В.П. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4.,

від відповідача: Чернюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "24" вересня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання дій протиправними та визнання рішення нечинним,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо прийняття рішення від 05.02.2014 р. № 42 "Про взяття на квартирний облік, включення до списків першочергового та позачергового одержання жилих приміщень і упорядкування черги за місцем проживання" про відмову у взятті на квартирний облік у міськвиконкомі ОСОБА_5 та визнати нечинним пункт 10 вказаного рішення про відмову у взятті на квартирний облік у міськвиконкомі ОСОБА_5".

Постановою Корольовського районного суду м.Житомира від 24 вересня 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Житомирської міської ради в частині відмови у взятті на квартирний облік у Виконавчому комітети Житомирської міської ради ОСОБА_5 та визнано нечинним пункт 10 рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 05.02.2014 р. № 42 про відмову у взятті на квартирний облік у міськвиконкомі ОСОБА_5.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Виконавчий комітет Житомирської міської ради звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. В апеляційній скарзі

відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала в повному обсязі.

Представник позивача в засіданні суду заперечила проти доводів апеляційної скарги. Вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому просила залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Відповідно до статті 31 чинного Житлового кодексу Української РСР ( далі - ЖК України) громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу PCP, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української PCP. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу PCP і Української PCP), як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

Згідно із статтею 34 ЖК України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни: 1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української PCP і Українською республіканською радою професійних спілок; 2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам; 3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я Української PCP за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. 4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів; 5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) і будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності; 6) які проживають у гуртожитках. Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу PCP і Української PCP. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до статті 39 ЖК України громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов: за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.

Рішенням виконкому Житомирської міської ради від 05.02.2014 р. № 42 «Про взяття на квартирний облік, включення до списків першочергового та позачергового одержання жилих приміщень і упорядкування черги за місцем проживання» ( п.10), позивачу було відмовлено у взятті на квартирний облік у міськвиконкомі у зв'язку з тим, що він забезпечений

упорядкованою жилою площею за місцем реєстрації та проживання (більше 6 кв.м. жилої площі на одну особу) і не займається суспільно корисною працею (а. с. 11).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2, куди заселився на підставі листа виконавчого комітету Житомирської міської ради № 18/6449 від 06.11.2006 p., терміном на один рік, до вирішення питання постійного місця проживання з обов'язковою оплатою комунальних послуг та квартирної плати (а. с. 31).

Відповідно до довідки комунального підприємства Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації № 473 від 16 вересня 2014 року, за ОСОБА_5 не зареєстровано будинків або їх частин в м. Житомирі.

Отже, позивач ОСОБА_5 не має власного житла, а проживання у АДРЕСА_2 носить тимчасовий характер, в зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що позивач потребує поліпшення житлових умов та має право на його отримання у порядку встановленому законодавством, зокрема шляхом взяття на облік за місцем проживання. Такого ж висновку дійшла комісія, в результаті обстеження житлових умов позивача, про що складений відповідний акт (а. с. 43).

Згідно з підпунктом 6 пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених рішенням Ради Міністрів Української РСР від 11.12.1984 року № 470 на квартирний облік беруться громадяни, які проживають в гуртожитках.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради №174 від 13.03.1986 року будинок АДРЕСА_1 прийнятий на баланс в якості гуртожитку льонокомбінату.

Відповідач доказів зміни правового статусу вказаного будинку з гуртожитку на житловий будинок не надав.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності своїх дій та рішення, що стосуються предмету спору.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Виконавчого комітету Житомирської міської ради відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від "24" вересня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) А.Ю.Бучик

(підпис) Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя _______ Г.І. Майор

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" листопада 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_5 АДРЕСА_1,10000

3- відповідачу/відповідачам: Виконавчий комітет Житомирської міської ради майдан С.П. Корольова, 4/2,м.Житомир,10014

4-третій особі: - ,