Рішення № 41543043, 24.11.2014, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24 листопада 2014 року м. Слов'янськ Єд. унік. № 243/5883/14

Провадження № 2/243/2597/2014

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.

при секретарі судового засідання Зимі М.О.,

за участю прокурора Мешкова Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом виконавчого комітету Лисичанської міської ради, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1, до ОСОБА_2, за участю третьої особи - служби у справах дітей Лисичанської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2014 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернувся виконавчий комітет Лисичанської міської ради, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1, з позовом до ОСОБА_1, до ОСОБА_2, за участю третьої особи - служби у справах дітей Лисичанської міської ради, про позбавлення батьківських прав. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Мати дитини, ОСОБА_3, померла ІНФОРМАЦІЯ_4. Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. З червня 2011 року малолітній ОСОБА_1 проживає у бабусі ОСОБА_4 по АДРЕСА_2. Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08.11.2013 року № 253/795/13-ц малолітній ОСОБА_1 відібраний від батька ОСОБА_2 без позбавлення останнього батьківських прав, та переданий під опіку бабусі ОСОБА_4, стягнені аліменти на її користь на утримання ОСОБА_1 у розмірі 1/6 частини узсіх видів доходів ОСОБА_2 ОСОБА_2 отримував пенсію по втраті годувальника на сина ОСОБА_1 увесь час з червня 2011 року поки дитина мешкала у бабусі, але на дитину ці кошти не витрачались, батько зовсім не допомагав бабусі утримувати сина. З червня 2011 року відповідач не підтримував стосунків з сином, не намагався знайти з ним спільну мову. Малолітній ОСОБА_1 панічно боїться батька та не шукає з ним спілкування. Після відібрання дитини від батька нічого не змінилося у відносинах між відповідачем та сином.

В абзаці 5 п. 8 постанови КМУ від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» зазначено, що якщо протягом року після прийняття судом рішення про відібрання дитини у батьків не усунені причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, служба у справах дітей за місцем походження дитини, позбавленої батьківського піклування, зобов'язана вжити заходів до позбавлення батьків їх батьківських прав.

Саме те, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя зокрема, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням сина, що негативно впливає на його фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з ним в обсязі, необхідному для його нормальної самосвідомості, не надає йому доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, за час спільного з сином проживання відповідач вдавався до жорстоких засобів виховання, фізичного та психологічного насильства.

Позивач просить суд позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Горлівка Донецької області, батьківських прав відносно його малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач виконавчий комітет Лисичанської міської ради надіслав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу без участі їх представника, наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи у його відсутність не надав. Відповідно до ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Від третьої особи служби у справах дітей Лисичанської міської ради до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти заявлених вимог, вважав за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 10 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Згідно зі свідоцтвом про народження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії НОМЕР_2, виданим повторно міським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Горлівського МУЮ у Донецькій області 10.10.2013 року, батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_3. (а. с. 4)

ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 24 років ОСОБА_3 померла (актовий запис № 2727 від 08.06.2005 року). (а. с. 5)

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 08.11.2013 року у справі № 253/795/13-ц вирішено відібрати ОСОБА_1 від батька ОСОБА_2 без позбавлення останнього батьківських прав, передати малолітнього ОСОБА_1 під опіку його бабусі ОСОБА_4, стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання малолітнього ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів доходів, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30.01.2013 року до досягнення дитиною повноліття. Виконавчий лист про стягнення аліментів виданий 25.01.2014 року. (а. с. 8-9, 10)

Рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради від 02.04.2014 року № 289 надано малолітньому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, статус дитини, позбавленої батьківського піклування. (а. с. 11)

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Лисичанської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 відносно його малолітньої дитини ОСОБА_1 від 24.10.2014 року № 2873/01-16, за останній рік ОСОБА_2 зовсім не цікавився життям сина ОСОБА_1, його здоров'ям, успіхами, не намагався налагодити відносини з дитиною. ОСОБА_2 жодного разу не звернувся до служби у справах дітей Лисичанської міської ради з проханням посприяти налагодженню стосунків з сином, не повідомляв про те, що хоче бачитися з сином. Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради прийшов до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його малолітнього сина ОСОБА_1 (а. с. 12-13)

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з вимогами ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Батьки зобов'язані поважати дитину.

Передача на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.

Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток свого неповнолітнього сина ОСОБА_1, його навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що негативно впливає на його фізичний та психічний розвиток, як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення; не надає сину доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, що суд розцінює як ухилення від виховання дитини та свідоме нехтування своїми батьківськими обов'язками. Окрім того вже існує рішення суду про відібрання малолітнього ОСОБА_1 від його батька ОСОБА_2, дитина панічно боїться власного батька.

На підставі наданих сторонами доказів суд вважає, що позовні вимоги по позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, оскільки відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками і, виходячи з інтересів дитини та конкретних обставин справи, немає можливості попередити відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання свого сина, відповідач повинен бути позбавлений батьківських прав відносно сина ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн. мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

На підставі Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 81, 150, 155, 164, 180, 182, 183 СК України, ст. ст. 10, 11, 82, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву виконавчого комітету Лисичанської міської ради, що діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1, до ОСОБА_2, за участю третьої особи - служби у справах дітей Лисичанської міської ради, про позбавлення батьківських прав, - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Горлівки Донецької області, батьківських прав відносно сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН: НОМЕР_1, на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 37803368, отримувач - Слов'янське УК/Слов'янськ/22030001, код класифікації доходів бюджету - 22030001, судовий збір в сумі 243,60 грн. (двісті сорок три грн. 60 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення складено та підписано у нарадчій кімнаті у єдиному екземплярі.

Суддя

Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв