Ухвала суду № 41539071, 21.11.2014, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

_____________________

Справа № 520/14985/14-ц

Провадження № 2/520/6914/14

УХВАЛА

21.11.2014 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

при секретарі – Гарнаженко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивача про забезпечення позову по справі за позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» в особі Одеського регіонального управління ПАТ КБ «Надра»

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «Надра» в особі Одеського регіонального управління ПАТ КБ «Надра» звернулося до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 373 160,67доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ складає 4 412 934,26грн.

Одночасно з позовною заявою, представником позивача було надано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу - ОСОБА_2.

В обґрунтування наданої заяви представник позивача посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення судом позовної заяви, оскільки відповідач на протязі тривалого часу ухиляється від виконання умов кредитного договору, не сплачує в повному обсязі кредит, відсотки за користування кредитами та інші, передбачені кредитними договорами платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони в судове засідання не викликались.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до п.1 та п.2 ч.1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ «Надра» в особі Одеського регіонального управління ПАТ КБ «Надра» заявив до відповідача майнові вимоги, тобто, просить стягнути з нього заборгованість. Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто, ст. 152 ЦПК України, де передбачено, що такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на майно, чи грошові кошти відповідача.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача не надано будь – яких відомостей щодо майна, яке зареєстроване та належить відповідачу - ОСОБА_2

Приймаючи до уваги, що представником позивача не визначено конкретне майно, на яке він просить накласти арешт, в межах ціни позову, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, а також не має можливості пересвідчився, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Враховуючи викладене, у задоволенні заяві представника позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Разом з тим, суд роз’яснює представнику позивача його право на повторне звернення із заявою про забезпечення позову після отримання відомостей з Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції щодо майна, яке зареєстроване на праві власності за відповідачем - ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси протягом п’яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Петренко В. С.