Рішення № 41537216, 19.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22920/14

19.11.14

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ТАК", м. Львів,

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ ТЕХНОЛОГІЙ", м. Київ,

про

стягнення заборгованості 33 571,45 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з`явився

від відповідача:

не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ТАК", (надалі – ТОВ "АТЛАС ТАК") звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ ТЕХНОЛОГІЙ", (надалі – ТОВ "ТРІУМФ ТЕХНОЛОГІЙ") про: стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 29 703,38 грн., штрафу у розмірі 1 485,17 грн., пені у розмірі 1 936,14 грн. та 3% річних у розмірі 446,76 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.10.2014р. порушено провадження у справі №910/22920/14 та розгляд справи призначено на 29.10.2014р.

Розпорядженням Голови Господарського суду місті Києва від 29.10.2014р., у зв’язку із перебуванням судді Паламаря П.І. у відпустці, справу №910/22920/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.10.2014р. справу №910/22920/14 було прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.10.2014р., у зв`язку із неявкою уповноваженого представника відповідача до зали судового засідання, розгляд справи відкладено на 19.11.2014р.

17.11.2014р. через відділ діловодства та документообігу (канцелярія) господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про розгляд справи на підставі наявних в ній документів та за відсутності уповноваженого представника ТОВ «АТЛАС ТАК».

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав.

При цьому, необхідно зазначити, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 22.10.2014р, відправлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04080, м. Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 64, кімната 315. та повернута 05.11.2014р. підприємством державного зв’язку з зазначенням причини повернення «за закінчення встановленого строку зберігання», про що свідчить довідка на конверті з рекомендованим повідомленням, яке долучено до матеріалів справи.

В пункті 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11р. зазначено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідною інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Судом також здійснено надсилання ухвал про прийняття справи до провадження від 29.10.2014р. та відкладення розгляду справи від 29.10.2014р. на вищезазначену адресу відповідача, так 11.11.2014р. останнім отримано ухвали суду від 29.10.2014р. про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/22920/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013р. між ТОВ "АТЛАС ТАК" (продавець, позивач) та ТОВ "ТРІУМФ ТЕХНОЛОГІЙ" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу товарів № 1307/01, за умовами якого продавець бере на себе зобов`язання передати у власність будматеріали та супутні товари (надалі - товар), згідно накладних, а покупець бере на себе зобов`язання прийняти та своєчасно оплатити вартість товару.

Відповідно до п. 1.2. договору партією товару вважається його кількість вказана в накладній, яка є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.3. договору сторони погодили, що загальна сума договору встановлюється, як вартість усього переданого продавцем покупцю товару, згідно умов даного договору.

Право власності на товар, разом з ним і ризик його випадкової загибелі переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент отримання товару (п.п. 5.5. та 5.6. договору).

У відповідності до п. 6.1. договору сторони встановили, що оплата товару здійснюється покупцем не пізніше ніж через 30 (тридцять) календарних днів з дня отримання товару або попередньою оплатою.

Згідно п. 8.2. договору, сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, зокрема, за несвоєчасну або неповну оплату товару покупцем, продавець може вимагати від покупця сплати штрафу у розмірі 5% від вартості поставленого та неоплаченого товару та пеню у розмірі 2% у день від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен день прострочення виконання зобов’язання по оплаті.

Сторони погодили, що видаткова накладна вважається належним чином оформленим документом незалежно від того, кому належить підпис на накладній зі сторони покупця, за наявності печатки ТОВ «ТРІУМФ ТЕХНОЛОГІЙ» (п. 12.8. договору).

Пунктом 12.1. договору сторони встановили, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р., а в частині проведення фінансових розрахунків – до повного виконання покладених зобов’язань.

Обґрунтовуючи свої вимоги, ТОВ "АТЛАС ТАК" зазначає, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 29 703,38 грн., однак, відповідачем не виконано покладених на нього договором зобов’язань та не сплачено суму основного боргу за отриманий товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладений договір, згідно з яким позивач передає, а відповідач отримує та оплачує отриману продукцію.

Відповідно ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткових накладних № 164 від 04.07.2013р. на суму 14 023,37 грн. та № 169 від 09.07.2013р. на суму 15 680,01 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, які знаходяться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 29 703,38 грн.

На виконання умов договору відповідачем не здійснено оплату на користь позивача за видатковими накладними № 164 та 169, у зв’язку з чим загальна заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар склала 29 703,38 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов договору покупець оплачує продавцю вартість товару протягом 30 (тридцять) календарних днів з дати поставки товару покупцю та підписання видаткової накладної на товар.

Отже по видатковій накладній № 164 від 04.07.2013р. на суму 14 023,37 грн. строк оплати настав 04.08.2013р. та по видатковій накладній № 169 від 09.07.2013р. на суму 15 680,01 грн. строк оплати настав 09.08.2013р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату за поставлений товар, що підтверджується довідкою, складеною ТОВ "АТЛАС ТАК" про наявність дебіторської заборгованості відповідача перед позивачем станом на 05.11.2014р. від тієї ж дати за вихідним номером 68.

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору з моменту їх виникнення та не надав жодних доказів на спростування позовних вимог, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Враховуючи вищевикладене ТОВ «АТЛАС ТАК» доведено та матеріалами справи підтверджено існування обов’язку у відповідача зі сплати коштів за поставлений товар на суму 29 703,38 грн. За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "АТЛАС ТАК" до ТОВ "ТРІУМФ ТЕХНОЛОГІЙ" про стягнення заборгованості за поставлений товар на суму 29 703,38 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пені у розмірі 1 936,14грн.

Як встановлено судом, в п. 8.2. договору сторони передбачили відповідальність за порушення строку виконання зобов’язання з оплати поставленого товару, встановивши, що у разі несплати або несвоєчасної оплати грошових коштів у строки зазначені у Розділі 6 договору покупець зобов’язаний сплатити на користь продавця, крім несплаченої суми заборгованості, пеню у розмірі 2% у день від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен день прострочення виконання зобов’язання по оплаті.

В пункті 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» № 14 від 17.12.2013р. зазначено, що в силу ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та ч.2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмірі пені, ніж передбачений у нормі, застосуванню підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Так при здійснені розрахунків розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача, судом використано розмір подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачена загальна позовна давність у три роки.

Пунктом 1 частини 2 статті 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 ЦК України, зокрема, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Разом з тим, як вже встановлено господарським судом, строк оплати заборгованості відповідача за видатковими накладними № 164 від 04.07.2013р. на суму 14 023,37 грн. настав 04.08.2013р. та по видатковій накладній № 169 від 09.07.2013р. на суму 15 680,01 грн. настав 09.08.2013р., отже право на нарахування пені у позивача виникло 05.08.2013р. та 10.08.2013р. відповідно. Вимоги щодо стягнення з відповідача пені заявлені лише 14.10.2014р., тобто за межами річного строку позовної давності, проте, оскільки ТОВ «ТРІУМФ ТЕХНОЛОГІЙ» не заявлялось про застосування строків позовної давності щодо стягнення пені, то в силу приписів ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України господарським судом позовна давність не застосовується.

Ознайомившись з розрахунком пені, що міститься у позовній заяві, суд зазначає, що пеня за прострочення оплати товару за договором, розрахована позивачем за кожною видатковою накладною окремо, з застосуванням вірного розміру нарахування пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Сума боргу (грн)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день

Сума пені за період прострочення

14023.37

05.08.2013 - 12.08.2013

8

7.0000 %

0.038 %*

43.03

14023.37

13.08.2013 - 03.02.2014

175

6.5000 %

0.036 %*

874.06

15680.01

10.08.2013 - 12.08.2013

3

7.0000 %

0.038 %*

18.04

15680.01

13.08.2013 - 08.02.2014

180

6.5000 %

0.036 %*

1005.24

Згідно розрахунку суду, за порушення відповідачем зобов’язання за договором щодо оплати вартості поставленого товару підлягає стягненню пеня у розмірі 1 940,37 грн.

Разом з тим, суд самостійно не може збільшити розмір пені у зв’язку із невірним розрахунком останньої позивачем, а тому судом задовольняється вимога ТОВ «АТЛАС ТАК» про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 936,14 грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 446,76 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом визнано його обґрунтованим та таким, що відповідає власному розрахунку господарського суду відповідно до періоду нарахування, зазначеного ТОВ «АТЛАС ТАК», отже за порушення відповідачем зобов’язання щодо оплати вартості отриманого товару з останнього підлягає стягненню 3% річних у розмірі 446,76 грн.

Окрім того відповідно до п. 8.2. договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% від вартості поставленого та неоплаченого товару, що становить 1 485,17 грн.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Разом з тим, сторонами у договорі передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Суд також наголошує на тому, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу заявлені поза межами річного строку позовної давності, проте, у зв'язку із відсутністю заяви ТОВ «ТРІУМФ ТЕХНОЛОГІЙ» про застосування строків позовної давності щодо стягнення штрафу, в силу приписів ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України господарським судом позовна давність не застосовується.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов’язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком штрафу на суму 1 485,17 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ТАК" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІУМФ ТЕХНОЛОГІЙ" (04080, місто Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 64, кімната 315, ідентифікаційний код 37332709) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАС ТАК" (79044, місто Львів, вулиця Сахарова, будинок 43, ідентифікаційний код 38244053) основний борг у розмірі 29 703 (двадцять дев’ять тисяч сімсот три) грн. 38 коп., 5 % штрафу у розмірі 1 485 (одна тисяча чотириста вісімдесят п’ять) грн. 17 коп., 3 % річних у розмірі 446 (чотириста сорок шість) грн. 76 коп., пені у розмірі 1 936 (одна тисяча дев’ятсот тридцять шість) грн. 14 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн.

3 Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено – 24.11.2014 року.

Суддя В.В. Князьков