Рішення № 41537149, 06.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19714/14 06.11.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод»До Приватного виробничо-комерційного підприємства «ВІКОНТ»Простягнення 7 478, 56 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Кулигіна К.С. - за дов.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 7 478, 56 грн. за договором оренди нерухомого майна №65/10-11 від 01.10.2011р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 19.09.2014 р. про порушення провадження у справі не подав. Водночас, ухвала суду від 19.09.2014р. направлена на адресу відповідача та отримана ним, що підтверджується повернутим суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з зазначенням: «вручено уповноваженому».

Тому повернення суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з зазначенням: «вручено уповноваженому» з урахуванням конкретних обставин даної справи є належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2011 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна №65/10-11.

Відповідно до п. 1.1. Договору, Позивач передав Відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, а саме: приміщення на першому поверсі будівлі, загальною площею 26, 8 кв. м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, 40.

Згідно п. 5.2. Договору розмір орендної плати становить 1 600, 00 грн. на місяць за оренду всієї площі об'єкта оренди.

У відповідності до п. 5.3. та 5.4. Договору Відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату за місяць не пізніше 28 числа поточного місяця, починаючи з другого місяця оренди.

Згідно п. 5.10.-5.12. Договору Відповідач зобов'язався щомісяця компенсувати Позивачу витрати на комунальні послуги та відшкодовувати експлуатаційні витрати шляхом 100 % попередньої оплати в строк не пізніше 28-го числа поточного місяця за наступний.

30 квітня 2012 року сторони вирішили достроково розірвати Договір, Відповідач передав Позивачу приміщення з оренди за Актом прийому-передачі від 30.04.2012р.

Станом на 30.04.2012р. заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором склала 4 811, 20 грн. - з оплати за оренду приміщення, 2 249, 29 грн. - з оплати комунальних платежів та експлуатаційних витрат, що разом склало 7 060, 49 грн., в тому числі 20% ПДВ.

Судом встановлено, що 30.04.2012р. Сторони підтвердили заборгованість в сумі 7 060, 49 грн. та уклали Правочин №1 про розстрочення заборгованості за Договором оренди в розмірі 7 060, 49 грн. на період з 01.06.2012р. по 30.09.2012р. за наступним графіком:

- 2 000, 00 грн. - до 30.06.2012р.;

- 2 000, 00 грн. - до 31.07.2012р.;

- 2 000, 00 грн. - до 31.08.2012р.;

- 1 060, 49 грн. - до 30.09.2012р.

Однак, суду доведено, що за період з 01.06.2012р. по 30.09.2012р. Відповідач не здійснив жодної оплати в рахунок погашення заборгованості за графіком, чим порушив умови Правочину з оплати заборгованості за встановленим графіком.

Таким чином, в зв'язку з неналежним та несвоєчасним виконанням зобов'язань за Правочином у Відповідача станом на 30.09.2012р. виникла дебіторська заборгованість в розмірі 7 060, 49 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Вказаний Правочин від 30.04.2012р. №1 про розстрочення заборгованості за Договором оренди нерухомого майна №65/10-11 від 01.10.2011р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2 Правочину, сторони встановили графік внесення платежів для здійснення погашення заборгованості за Договором №65/10-11 від 01.10.2011р., відповідно до якого Відповідач зобов'язався до 30.062012р. внести суму заборгованості в розмірі 2 000, 00 грн., до 31.07.2012р. - 2 000, 00 грн., до 31.08.2012р. - 2 000, 00 грн., до 30.09.2012р. - 1 060, 49 грн.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 2 Правочину відповідач повинен був сплачувати заборгованість за орендну плату відповідно до установленого умовами Правочину графіку погашення заборгованості. Повне погашення заборгованості повинно було бути здійснено до 30.09.2012р.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач свого обов'язку зі сплати заборгованості відповідно до умов Правочину належним чином не виконав у зв'язку із чим заборгованість відповідача по погашенню заборгованості за Договором №65/10-11 склала 7 060, 49 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент винесення рішення у справі настав.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт наявності боргу у Відповідача за Правочином в сумі 7 060, 49 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач також правомірно нарахував Відповідачу борг з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до п. 3 Правочину та ст. 625 ЦК України.

Згідно з п. 3 Правочину, за прострочення сплати заборгованості за графіком, встановленим п. 2 Правочину, Відповідач сплачує Позивачу 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого Позивачем розрахунку з Відповідача підлягає стягненню 418, 07 грн. 3% річних, відповідно до п. 3 Правочину та ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, Відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи Позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «ВІКОНТ» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 26, Код: 21645037) на користь Публічного акціонерного товариства «Київський дослідний ремонтно-механічний завод» (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40; Код: 05528421) 7 060 (сім тисяч шістдесят) грн.49 коп. - основного боргу, 3% річних в розмірі 418 (чотириста вісімнадцять) грн.07 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 14.11.2014р.

Суддя І.І.Борисенко