Рішення № 41537145, 04.11.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"04" листопада 2014 р. Справа № 911/2088/14

за позовом державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій», м. Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич», с. Циблі Переяслав-Хмельницького району,

про стягнення 7 889,39 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич», с. Циблі Переяслав-Хмельницького району,

до державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій», м. Київ,

про стягнення коштів

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Марущак Т.О., уповноважена, довіреність від 09.04.2013р. №15;

від відповідача: Шабельник В.В., уповноважений, довіреність від 25.04.2014р. б/н;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - державне підприємство «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій», м. Київ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 17.05.2014р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич», с. Циблі Переяслав-Хмельницького району, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 7 889,39 грн. заборгованості за Договором оренди від 07.09.2010р. №36ВА-10, з яких: 7 766,56 грн. основної заборгованості, пеня в сумі 99,78 грн. та три проценти річних в сумі 23,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем (орендарем) відповідно до умов Договору оренди від 07.09.2010р. №36ВА-10 не сплачується орендна плата за користування нерухомим майном дитячого оздоровчого комплексу в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, внаслідок чого за період грудень 2013р. - березень 2014р. за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 7 766,56 грн. Крім того, позивач стверджує, що у зв'язку із простроченням грошового зобов'язання, з відповідача належить до стягнення передбачена договором пеня в сумі 99,78 грн. та три проценти річних в сумі 23,06 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2014р. порушено провадження у справі № 911/2088/14 за позовом державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій», м. Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич», с. Циблі Переяслав-Хмельницького району, про стягнення 7 889,39 грн. заборгованості з орендної плати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич», с. Циблі Переяслав-Хмельницького району, звернувся до господарського суду Київської області із зустрічним позовом від 10.06.2014р. до державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій», м. Київ, про стягнення коштів, в якому позивач за зустрічним позовом (орендар) просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом (орендодавця) вартість поліпшень орендованого майна.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що за згодою орендодавця орендар здійснив капітальний ремонт та реконструкцію орендованого майна, і витрати на вказані поліпшення орендар має право зарахувати в рахунок орендної плати або вимагати відшкодування їх вартості (ст. 776 ЦК України). Також позивачем за зустрічним позовом заявлено клопотання про проведення у справі судової експертизи з метою достовірного визначення вартості проведених орендарем поліпшень.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2014р. суд прийняв до сумісного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву та зобов'язав сторін в порядку ст. 41 ГПК України подати суду свої пропозиції щодо кола питань, що можуть бути поставлені перед експертом у разі проведення у справі судової будівельно-технічної експертизи та щодо експертної установи, якій може бути доручено проведення експертизи у справі.

В судовому засіданні 01.07.2014р. судом було оголошено перерву та зобов'язано сторін виконати вимоги ухвал суду від 02.06.2014р. та від 12.06.2014р., про що представники сторін були повідомлені особисто під розпис.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.08.2014р. провадження у справі №911/2088/14 зупинено, у зв'язку із призначенням судової будівельно - технічної експертизи, проведення якої доручено приватному підприємству «Український експертний будівельний центр».

14.06.2014р. до господарського суду Київської області від приватного підприємства «Український експертний будівельний центр» надійшли матеріали господарської справи №911/2088/14 із супровідним листом від 10.10.2014р. №1-10/10 та висновком експертного будівельно-економічного дослідження.

Ухвалою господарського суду від 15.10.2014р. провадження у справі №911/2088/14 поновлено та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 04.11.2014р.

04.11.2014р. до господарського суду Київської області від товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» надійшла заява від 04.11.2014р. про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом, в якій позивач за зустрічним позовом просив суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом - державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» вартість поліпшень, проведених позивачем за зустрічним позовом з об'єктом оренди, в розмірі 17 918 797,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, приймаючи рішення, розглядає спір у справі в межах предмету позову на підставах, які визначає позивач на власний розсуд згідно частини 1 ст. 12, ст. 20 ЦК України. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Виходячи із змісту поданої заяви від 04.11.2014р. товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» про уточнення позовних вимог, а також змісту раніше поданої зустрічної позовної заяви та конкретних обставин справи, суд встановив, що позивач за зустрічним позовом не змінює предмету або підстав позову, а у відповідності до висновків проведеної у справі судової експертизи визначає суму позову. Заява від 04.11.2014р. додатково оплачена судовим збором та належним чином вручена повноважному представнику відповідача за зустрічним позовом особисто під розпис, відповідно суд в порядку ст. 22 ГПК України приймає зазначену заяву до розгляду.

За таких обставин зустрічний позов розглядатиметься в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви від 04.11.2014р. товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» про стягнення з відповідача за зустрічним позовом - державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» вартості поліпшень орендованого майна в сумі 17 918 797,00 грн.

В судове засідання 04.11.2014р. з'явились повноважні представники сторін.

Розглянувши позов державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій», м. Київ (далі по тексту - ДП «УкрТІ «Промтехнологій»), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич», с. Циблі Переяслав-Хмельницького району (далі по тексту - ТОВ «ДОЗСТ «Славутич»), та зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич», с. Циблі Переяслав-Хмельницького району (далі по тексту - ТОВ «ДОЗСТ «Славутич»), до державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій», м. Київ (далі по тексту - ДП «УкрТІ «Промтехнологій»), вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Майново - господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 07.09.2010р. між державною акціонерною холдинговою компанією «Артем» (орендодавець) та закритим акціонерним товариством «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Славутич», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Славутич», (орендар) Договір оренди №36ВА-10 (далі - Договір), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно загальною площею 2 142,02 м2 та інше майно, визначене в акті приймання-передачі, що розташоване за адресою: с. Циблі, Переяслав-Хмельницького р-ну, Київської області. Відповідно до умов Договору:

- майно надається для використання з метою дитячого оздоровлення (пункт 1.2. Договору);

- передача орендарю майна в оренду оформлюється відповідним документом - актом приймання-передачі майна, який підписується сторонами Договору. Дати підписання акту приймання-передачі майна починається обчислення строку дії Договору та нарахування орендної плати (пункт 2.1. Договору);

- повернення орендарем орендодавцю майна, яке є предметом цього Договору, оформлюється відповідним документом - актом повернення - прийому майна, який підписується сторонами Договору. З дати підписання акту повернення - прийому майна дія договору оренди припиняється (пункт 2.3. Договору);

- на дату укладання цього Договору орендна плата за перший та послідуючі місяці оренди визначається згідно з розрахунком орендної плати (Додаток 1 до Договору) і складає: 1 887,85 грн. без ПДВ, 377,57 грн. ПДВ (20%), сума до сплати 2 265,42 грн. з ПДВ з урахуванням індексу інфляції. Орендар самостійно і від свого імені укладає договори на надання комунальних послуг, що споживатимуться ним на об'єкті зі спеціалізованими організаціями (пункт 3.1. Договору);

- орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця (пункт 3.2. Договору);

- в разі несплати, несвоєчасної або часткової сплати орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з першого дня місяця наступного за поточним (пункт 3.4. Договору);

- сума орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць пункт 3.6. Договору);

- орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату (пункт 5.2. Договору);

- орендар зобов'язаний утримувати приміщення в стані, який передбачений санітарними нормами та Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МНС України від 19.10.2004р. №126; отримати дозвіл органу Державного пожежного нагляду на початок роботи (ст. 10 Закону України «Про пожежну безпеку»); своєчасно проводити поточний ремонт орендованих приміщень (пункт 5.3. Договору);

- орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати реконструкцію, поточний ремонт, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості (пункт 6.2. Договору);

- якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив з дозволу орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендар має право на відшкодування вартості таких витрат або на зарахування їх вартості в рахунок наступних орендних платежів (пункт 6.3. Договору);

- орендодавець зобов'язаний передати орендарю в оренду майно згідно з розділом 1 цього Договору по акту приймання-передачі майна (пункт 7.1. Договору);

- цей Договір діє з 07.09.2010р. до 07.08.2013р. строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців (пункт 11.1. Договору);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, сторони укладають новий договір на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором (пункт 11.8. Договору);

- у разі припинення або розірвання Договору, поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення підлягають відшкодуванню орендарю орендодавцем, за умови їх письмового погодження з орендарем (пункт 11.7. Договору).

Крім того, Додатком 1 до Договору «Розрахунок місячної орендної плати за використання майна, що передається ДАХК «Артем» в оренду АТ «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Славутич» сторонами додаткового погоджено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Так, відповідно до умов Договору, 07.09.2010р. сторонами складено та підписано акт приймання-передачі майна, який свідчить про те, що орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно та інше майно, визначене в акті приймання-передачі, що знаходиться за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі.

Додатковою угодою від 31.03.2011р. №1 до Договору, у зв'язку з тим, що закрите акціонерне товариство «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Славутич» (ідентифікаційний код 32783583) було припинено шляхом його перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Славутич» (ідентифікаційний код 32783583), сторони дійшли згоди внести зміни до реквізитів орендаря за Договором.

Додатковою угодою від 02.07.2013р. сторони продовжили строк дії договору оренди до 30.05.2014р.

Суд констатує, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення або вручення відповідачу - ТОВ «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Славутич» заяви про припинення Договору у зв'язку із закінченням терміну його дії.

Відповідно до статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент укладання Договору) встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

Частинами 2, 3 ст. 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку на який його було укладено.

Згідно приписів частини 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції чинній на момент укладання Договору) У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідні обставини, в розумінні приписів частини 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», свідчать про пролонгацію Договору оренди від 07.09.2010р. №36ВА-10 на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені даним Договором.

В подальшому, 27.12.2013р. складено та підписано акт приймання-передачі державного майна від державного акціонерної холдингової компанії «Артем» до державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій», згідно якого комісія, створена відповідно до наказу Міністерства промислової політики України «Про прийняття майна від 19.12.2013р. №95, провела обстеження майна, що передається за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, яке належить Державній акціонерній холдинговій компанії «Артем» (ідентифікаційний код 14307699) - орган управління Державний концерн «УКРОБОРОНПРОМ» і передається державному підприємству «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» (ідентифікаційний код 13697008) - орган управління Міністерство промислової політики України».

Таким чином, відповідно до Додаткових угод до Договору та акту від 27.12.2013р. приймання-передачі державного майна, зобов'язаними сторонами за Договором оренди від 07.09.2010р. №36ВА-10 є орендодавець - державне підприємство «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» (позивач) та орендар - товариство з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий комплекс санаторного типу «Славутич» (відповідач).

Відносини сторін за правовою природою є договором найму. Відповідно до частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту підприємства ДП «УкрТІ «Промтехнологій» є юридичною особою, заснованою на державній власності та входить до сфери управління Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном». Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном утворено на виконання Указу Президента України від 09.12.2010р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» шляхом реорганізації Міністерства промислової політики України та є його правонаступником у частині реалізації державної політики щодо управління об'єктами державної власності.

За таких обставин відносини сторін даного Договору регулюються також Законом України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом з питань оренди комунального майна та, відповідно до частин першої та другої ст. 1, регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, або майна, що перебуває у комунальній власності.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі. Згідно частин 1 та 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно підпункту 3.2. Договору орендна плата перераховується орендарем орендодавцю не пізніше останнього числа поточного місяця на підставі рахунку орендодавця.

У відповідності до умов Договору, позивачем були виставлені відповідачу рахунки для оплати від 10.02.2014р. №254 та від 04.03.2014р. №364 та складені відповідні акти надання послуг від 28.02.2014р. №225 на суму 5 279,09 грн. та 31.03.2014р. №347 на суму 2 487,47 грн., всього в сумі 7 766,56 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як стверджує позивач, в порушення умов Договору відповідач свої грошові зобов'язання належним чином та в повному обсязі не виконав та не сплатив позивачу кошти по орендним платежам за період грудень 2013р. - березень 2014р. в сумі 7 766,56 грн. Відповідач за первісним позовом дану обставину не заперечує.

Таким чином, розглянувши первісний позов судом встановлено факт порушення відповідачем - ТОВ «ДОЗСТ «Славутич» своїх зобов'язань за Договором щодо оплати орендних платежів на загальну суму 7 766,56 грн. в строк, визначений підпунктом 3.2. Договору.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 7 766,56 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку із наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 3.4. Договору, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми заборгованості за кожен день прострочення, починаючи з першого дня місяця наступного за поточним, що в сумі складає 99,78 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Таку ж позицію підтримує і Верховний суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі №25/187).

Згідно постанови правління Національного банку України від 09.08.2013р. №315 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 13.08.2013р. розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 6,5%. Відповідно до постанови правління Національного банку України від 14.04.2014р. №212 «Про регулювання грошово-кредитного ринку» з 15.04.2014р. розмір облікової ставки НБУ встановлений на рівні 9,5%.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 23,06 грн., розраховані за період з 27.12.2013р. по 15.04.2014р.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати орендної плати, встановлені пунктом 3.2. Договору;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 3.4. Договору та статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»;

-встановлені постановами правління Національного банку України «Про регулювання грошово-кредитного ринку» розміри облікової ставки НБУ;

спосіб захисту майнового права, передбачений статтею 625 ЦК України, та виходячи з наступного розрахунку:

Період нараховано, грн.строк оплати (пункт 3.2. Договору)фактично сплачено, грн.основний борг, грн.кількість днів простроченняпеня, грн.3% річних, грн.грудень 2013р.319,0431.12.2013р. 319,0431 день (01.01.2014р.-31.01.2014р.)3,520,81січень 2014р.2 477,5431.01.2014р. 2 796,5828 днів (01.02.2014р.-28.02.2014р.)27,896,44лютий 2014р.2 482,5128.02.2014р. 5 279,0931 день (01.03.2014р.-31.03.2014р.)58,2913,45березень 2014р.2 487,4731.03.2014р. 7 766,5615 днів (01.04.2014р.- 15.04.2014р.)41,499,58всього7 766,56 7 766,56 131,1930,29за заявлений позивачем період до 15.04.2014р.

судом встановлено, що за заявлений позивачем період до 15.04.2014р., з відповідача належить до стягнення на користь позивача пеня в сумі 131,19 грн. та три проценти річних в сумі 30,29 грн.

Позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 99,78 грн. та три проценти річних в сумі 23,06 грн. Заяви про збільшення розміру позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, позивачем не подавалась. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 99,78 грн. та три проценти річних в сумі 23,06 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги ДП «УкрТІ «Промтехнологій» за первісним позовом до ТОВ «ДОЗТ «Славутич» обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача за первісним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» на користь позивача за первісним позовом - державного підприємства «Державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» 7 889,39 грн. заборгованості за Договором оренди від 07.09.2010р. №36ВА-10, з яких: 7 766,56 грн. основного боргу, пеня в сумі 99,78 грн., 3% річних в сумі 23,06 грн., та, відповідно до статті 49 ГПК України, покладає на відповідача за первісним позовом відшкодування позивачу сплаченої суми судового збору.

Розглянувши зустрічний позов ТОВ «ДОЗТ «Славутич» до ДП «УкрТІ «Промтехнологій» про стягнення заборгованості в сумі 17 918 797,00 грн., суд вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно умов пункту 6.2. Договору орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, здійснювати реконструкцію, поточний ремонт, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.

Як твердить позивач за зустрічним позовом, з метою усунення перешкод, які становлять небезпеку для життя та здоров'я дітей, надання якісних послуг з оздоровлення та відпочинку, та у зв'язку з перебуванням переданого в оренду майна в незадовільному стані, ТОВ «ДОЗТ «Славутич» був змушений провести ремонтні роботи та роботи з реконструкції майна. Так, на твердження позивача за зустрічним позовом, ТОВ «ДОЗТ «Славутич» звертався до державної акціонерної холдингової компанії «Артем» з проханням надати дозвіл на проведення ремонту та реконструкції орендованого майна та у відповідь на яке, як стверджує позивач за зустрічним позовом, державною акціонерною холдинговою компанією «Артем» були надані відповідні дозволи. Зазначені твердження позивача за зустрічним позовом підтверджуються також доданою до позову копією листа від 07.06.2011р. №536 державної акціонерної холдингової компанії «Артем».

Згідно приписів ст. 776 ЦК України та ст. 181 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться за його рахунок, якщо інше не встановленого договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право: 1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту; 2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

За змістом ст. 778 ЦК України наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має прав на відшкодування їх вартості. Аналогічні норми закріплено у частині 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

При цьому ст. 776 ЦК України, ст. 181 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 778 ЦК України, частина 2 ст. 27 Закону регулюють різні за своєю правовою природою відносини, та потребують певного розмежування при застосуванні в контексті конкретних обставин справи.

Так, норми ст. 776 ЦК України та ст. 181 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначають питання здійснення ремонту речі, переданої у найм, що є необхідним для експлуатації такої речі за призначенням тоді, як положення ст. 778 ЦК України та частини 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлюють питання щодо поліпшення речі, яка є предметом договору найму, тобто проведення певних її змін, завдяки яким покращується її стан, корисність, комфортабельність, зовнішній вигляд тощо у порівнянні з тим станом, в якому річ знаходилася до передачі наймачеві. Диференціація понять «поліпшення» та «ремонт» зводиться до того, що за наслідками проведення наймачем ремонту відновлюються втрачені якісні характеристики майна без яких неможлива або значно ускладнена його подальша експлуатація, а в результаті поліпшень - покращується стан речі, який до таких покращень мав необхідні функціональні властивості, проте не був досить зручним в певних обставинах. Наведена правова позиція узгоджується із висновками постанови Вищого господарського суду України від 14.01.2010р. по справі №10/70-09-2004.

Пунктом 6.3. Договору сторонами погоджено, що якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив з дозволу орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендар має право на відшкодування вартості таких витрат або на зарахування їх вартості в рахунок наступних орендних платежів.

Згідно наявного у матеріалах справи висновку експертного будівельно-економічного дослідження, проведеного приватного підприємства «Український експертний будівельний центр» (кваліфікаційний сертифікат АЕ №000882), при виконанні обстеження об'єкту «Ремонт та реконструкція дитячого оздоровчого комплексу санаторного типу «Славутич» в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області» судовим експертом встановлено, що фактично виконані будівельні роботи (невід'ємні поліпшення) відповідають вимогам архітектурно-будівельних норм та правилам безпечної експлуатації, про що свідчать декларації про готовність об'єкту до експлуатації (декларація від 13.07.2012р. КС14312118041 та декларація від 16.10.2012р. КС143121897, зареєстровані інспекцією ДАБК у Київській області). Фактична вартість виконаних робіт (обладнання та матеріалів для їх проведення включно) з ремонту та реконструкції орендованого майна дитячого оздоровчого комплексу в с. Циблі Переяслав-Хмельницького району Київської області, проведених ТОВ «ДОЗСТ «Славутич», становить 17 918 797,00 грн.

Таким чином, ТОВ «ДОЗТ «Славутич», провівши в орендованих приміщеннях будівельні роботи (невід'ємні поліпшення), позивач за зустрічним позовом вправі вимагати від орендодавця компенсації вартості такого ремонту або зарахування його вартості в рахунок орендної плати за Договором.

Актом від 27.12.2013р. приймання-передачі державного майна від державного акціонерної холдингової компанії «Артем» до державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, в тому числі орендоване майно за Договором, та яке належить Державній акціонерній холдинговій компанії «Артем» передано державному підприємству «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій». Таким чином, зазначеним актом від 27.12.2013р. визначено зміну власника (балансоотримувача) майна, в тому числі майна переданого в оренду за Договором, - державного акціонерної холдингової компанії «Артем» на нового власника (балансоотримувача) - ДП «УкрТІ «Промтехнологій».

Згідно положень частини 1 ст. 770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Положеннями частини другої ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди.

Отже приписами норм частини 1 ст. 770 ЦК України та частини другої ст. 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що у разі зміни власника (балансоотримувача) майна, переданого в оренду, до нового власника (балансоотримувача) переходять права та обов'язки за Договором. Таким чином, зміна власника (балансоотримувача) орендованого нерухомого майна не є підставою для зменшення чи відмови у компенсації (зарахування) вартості ремонтних робіт орендаря. У випадку переходу права власності (зміні балансоотримувача) нерухомого майна (в тому числі при закінченні терміну дії Договору) до нового власника (балансоотримувача) переходять усі права та обов'язки, що передбачені Договором.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у зв'язку із зміною балансоотримувача орендованого майна, до ДП «УкрТІ «Промтехнологій» перейшли усі права та обов'язки орендодавця - державної акціонерної холдингової компанії «Артем», що встановлені Договором, укладеним із ТОВ «ДОЗСТ «Славутич», в тому числі і зобов'язання щодо відшкодування вартості витрат по здійсненню поліпшення орендованого майна або на зарахування їх вартості в рахунок орендних платежів.

З урахуванням вищезазначеного, оскільки зміст зобов'язань у Договорі викладено альтернативно - відшкодування вартості витрат по здійсненню поліпшення орендованого майна або на зарахування їх вартості в рахунок орендних платежів, відповідач за первісним позовом звернувся із зустрічним позовом в поряду ст. 60 ГПК України з вимогою до позивача за первісним позовом відшкодувати фактичну вартість понесених витрат.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу.

Таким чином, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги ТОВ «ДОЗСТ «Славутич» за зустрічним позовом до ДП «УкрТІ «Промтехнологій» обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню в заявленій сумі в розмірі 17 918 797,00 грн., суд приймає рішення про стягнення з відповідача за зустрічним позовом - державного підприємства «Державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» на користь позивача за зустрічним позовом - товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» вартість виконаних робіт з ремонту та реконструкції орендованого майна в розмірі 17 918 797,00 грн. та, відповідно до статті 49 ГПК України, покладає на відповідача за зустрічним позовом відшкодування позивачу за зустрічним позовом сплаченої суми судового збору.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» подана товариством з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» зустрічна позовна заява мала бути оплачена судовим збором в розмірі 73 080,00 грн. Як вбачається з доданих до зустрічної позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог за зустрічним позовом платіжних доручень від 28.04.2014р. №287 на суму 1 900,00 грн. та від 03.11.2014р. №908 на суму 71 300,00 грн., позивач за зустрічним позовом сплатив судовий збір в сумі 73 200,00 грн., тобто в розмірі, більшому, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. За таких обставин зайве сплачений судовий збір в розмірі 120,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, шляхом винесення відповідної ухвали.

Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 1 ст. 11, ст. ст. 16, 525, 526, частиною 1 ст. 530, частиною 1 ст. 546, частиною 3 ст. 549, ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, частиною 2 ст. 625, ст. 629, частиною 1 ст. 759, частиною 1 ст. 761, частиною ст. 762, статтями 763, 776, 778 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 179, ст. 230, частиною 4 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частинами 2, 3 ст. 291, частиною ст. 343 Господарського кодексу України, частинами 1, 2 ст. 1, частинами 1, 2 ст. 17, частиною 3 ст. 18, ст. 181, частинами 1, 3 ст. 19, частиною 2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», пунктом 1 частини 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 22, 33, 75, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» до товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» (08454, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, код ЄДРПОУ 32783583)

на користь державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 13697008)

7 766,56 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят шість гривень п'ятдесят шість копійок) основного боргу,

99,78 грн. (дев'яносто дев'ять гривень сімдесят вісім копійок) пені,

23,06 грн. (двадцять три гривні шість копійок) 3% річних,

1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

3. Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» до державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» задовольнити повністю.

4. Стягнути з державного підприємства «Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій» (02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1-Б, код ЄДРПОУ 13697008)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дитячий оздоровчий заклад санаторного типу «Славутич» (08454, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, код ЄДРПОУ 32783583)

17 918 797,00 грн. (сімнадцять мільйонів дев'ятсот вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто сім гривень нуль копійок) вартості невідокремлюваних поліпшень,

73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень нуль копійок) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 19.11.2014р.