Постанова № 41536797, 03.11.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

05 листопада 2014 року Справа № 814/3105/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лебедєвої Г.В.

при секретарі - Дворник Г.Г.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 (за договором);

представника відповідача - Одноор В.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області про визнання наказу на проведення фактичної перевірки протиправним, -

Керуючись ст. ст.6-8, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області про визнання наказу Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області від 28.07.2014 р. № 503 на проведення фактичної перевірки протиправним відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2014 року Справа № 814/3105/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Лебедєвої Г.В.

при секретарі - Дворник Г.Г.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1 (за договором);

представника відповідача - Одноор В.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області про визнання наказу на проведення фактичної перевірки протиправним, -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області про визнання наказу Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області від 28.07.2014 р. № 503 на проведення фактичної перевірки протиправним.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ винесений з порушенням норм чинного законодавства, зокрема п. 80.2.4 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України, оскільки у відповідача були відсутні передбачені законодавством підстави для проведення фактичної перевірки позивача, а тому зазначений наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, наполягала, що оскаржуваний наказ є законним, прийнятим у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому зазначила, що рішення про фактичну перевірку ОСОБА_3 було прийнято відповідачем на підставі п. 80.2.4 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України, який в якості підстави для проведення фактичної перевірки передбачає-подання звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій із нульовими показниками.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та визначає, зокрема, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст.1).

В силу пункту 75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі підпункту 80.2.4 пункту 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, в.о. начальником ГУ Міндоходів у Миколаївській області було видано наказ № 503 від 28.07.2014 року «Про проведення фактичної перевірки», яким доручено головним державним ревізорам-інспекторам відділу контролю за проведенням розрахункових операцій управління податкового та митного аудиту ГУ Мін доходів у Миколаївській області Крамару Г.З. та Шелесту А.О. провести фактичну перевірку ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) з питань дотримання порядку проведення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Підставою для проведення фактичної перевірки, як зазначено в наказі № 503 від 28.07.2014 року., стали обставини зазначені підпункту 80.2.4 пункту 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а саме: надання ОСОБА_3 звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій із нульовими показниками.

Фактичною згідно із пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно підпункту 80.2.4 пункту 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками.

Судом встановлено, що звітність про використання реєстраторів розрахункових операцій із нульовими показниками по реєстратору розрахункових операцій з фіскальним номером №1402003559 подавалась позивачем, зокрема, 18.06.2014 року, 20.062014 року, 21.06.2014 року, 22.06.2014 року, 01.07.2014 року, 02.07.2014 року, 04.07.2014 року, що підтверджується даними з бази ІС «Аналітична система» ІС «Податковий блок» по реєстратору розрахункових операцій з фіскальним номером №1402003559.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про наявність у ГУ Міндоходів у Миколаївській області на час видання оскаржуваного наказу правових підстав для проведення фактичної перевірки ОСОБА_3, а тому відповідачем, на думку суду, не були порушені вимоги пп. 80.2.4 п. 80.2 ст.80 Податкового кодексу України при виданні спірного наказу № 503 від 28.07.2014 року про проведення фактичної перевірки ОСОБА_3.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.21.1.1 п.21.1. ст.21 Податкового кодексу України посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з частиною 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо. Частиною 4 ст.11 КАС України зазначено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваного наказу про проведення фактичної перевірки ОСОБА_3, позивачем належних та достатніх доказів його протиправності надано не було, у зв'язку з чим адміністративний позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області про визнання наказу Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області від 28.07.2014 р. № 503 на проведення фактичної перевірки протиправним відмовити. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. Повний текст постанови складений та підписаний суддею 05 листопада 2014 року.

Суддя Г.В. Лебедєва