Постанова № 41536345, 18.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року Справа № 813/2787/14

16 год. 36 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Працьовитий О.В.,

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства «Електро» в особі Тернопільське управління ПАТ «Електро», -

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Управління Пенсійного фонду України у місті Тернополі (далі - позивач, УПФ України в м. Тернополі) до Публічного акціонерного товариства «Електро» (далі - відповідач, ПАТ «Електро») в особі Тернопільського управління ПАТ «Електро», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача на п/р 2560530200519 у Філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України» кодування платежу 50020500, МФО 338545 борг по фактичних виплатах на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2014 року по 31.03.2014 року в сумі 24798,44 грн.

Крім того, відповідно до заяви від 25.04.2014 року збільшено позовні вимоги до 27516,78 грн. /а.с.36-37/

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, Тернопільському управлінню ПАТ «Електро» (не є юридичною особою) направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2014 року по 25.03.2014 року за Списком № 2. Відповідно до вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір сум до відшкодування для пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 становить 100%. Оскільки станом на день звернення до суду відповідач понесених позивачем витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не відшкодував, просить суд їх стягнути. Оскільки відповідач не відшкодував Пенсійному фонду витрат на виплату пільгових пенсій, позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Крім того, 18.11.2014 року за вх. № 40170 надійшли додаткові пояснення по справі /а.с.97-98/.

Позивач явки уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином /а.с.94/, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Представник відповідача проти позову заперечив /а.с.92/, пояснив, що ПАТ «Електро визнає позовні вимоги частково в розмірі 11448,37 грн., крім вимог щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії щодо ОСОБА_2 /а.с.48/. Зазначив, що остаточний розрахунок за 2013 рік не включається у період у якому виникла заборгованість.

З врахуванням визначених ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) строків розгляду справи та положення ч. 2 ст. 128 КАС України, така відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України розглядається на основі наявних доказів.

Суд заслухав пояснення представника відповідача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та, -

в с т а н о в и в :

Тернопільське управління є відокремленим підрозділом ПАТ «Електро» (не є юридичною особою) та перебуває на обліку УПФ України в м. Тернополі.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках передбачених Конституцією та законами України, згідно ч. 3 ст. 6 КАС України.

Згідно з п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 384/2011 (далі - Положення), Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через віце-прем'єр-міністра - міністра соціальної політики України.

У п. 3 Положення викладено основні завдання Пенсійного фонду України, одним з яких є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного та в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, інших виплат, які згідно з законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством; ефективне та цільове використання коштів.

Відповідно до п. 7 Положення Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи зокрема працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими i особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1, Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад i показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, i за результатами атестації робочих місць (далі - Список № 1, Список № 2).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-VI від 09.07.2003 року пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» (далі - Інструкція). Відповідно до п. 6.1 Інструкції, витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно з п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8. Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як пояснив представник позивача, за період роботи зі шкідливими та важкими умовами праці в Тернопільському управлінні ПАТ «Електро» його працівники набули право на пільгову пенсію за Списком № 2. Загальна сума заборгованості відповідача, що виникла внаслідок невідшкодування фактичних витрат понесених позивачем на виплату і доставку працівникам пільгових пенсій працівникам, що призначені таким відповідно до п. «б» - «з» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 27516,78 грн., що підтверджується розрахунком заборгованих коштів для покриття фактичних витрат /а.с.40/.

Докази направлення та отримання відповідачем розрахунків з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій наявні в матеріалах справи /а.с.11-17/, крім того, факт одержання таких, згідно з запереченнями відповідача, не оспорюється. Також представником позивача до матеріалів справи долучені копії довідок про суми виплачених пенсій, та протоколи призначення пільгових пенсій /а.с.28-35/.

Судом у судовому засіданні встановлено, що відповідач не погоджується із сумою заборгованості 16068,41 грн., а саме остаточним розрахунком за 2013 рік, включену у розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 стосовно працівника ОСОБА_2 /а.с.12/ та включену в суму позовних вимог за період січень - березень 2014 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 2а-1970/4180/11від 25.02.2014 року за адміністративним позовом ПАТ «Електро» до УПФ України у Зборівському районі Тернопільської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_2, про визнання нечинним рішення про призначення ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за рахунок Тернопільського управління ПАТ «Електро», в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю /а.с.53-58/.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2014 року (№ 876/3809/14) вищевказану постанову Тернопільського окружного адміністративного суду залишено без змін.

Як пояснив представник відповідача, Пенсійним фондом Тернопільському управлінню ПАТ «Електро» не надсилалися розрахунки пільгових пенсій за Списком № 2 стосовно ОСОБА_2 та не виставлялися жодні вимоги щодо відшкодування витрат понесених фондом на виплату йому пільгової пенсії.

На переконання суду, оскарження відповідачем рішення щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2 за рахунок коштів відповідача, не перешкоджало відповідному Управлінню Пенсійного фонду України виставляти Тернопільському управлінню ПАТ «Електро» розрахунки витрат до відшкодування на поточний рік стосовно ОСОБА_2, тим паче, як пояснив представник позивача, ним понесено витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за Списком № 2 ОСОБА_2

Щодо вказаних пояснень представника відповідача, представником позивача у судовому засіданні не надавав жодних пояснень.

Згідно з додатковими поясненнями позивача, відповідно до розпорядження УПФ України в Зборівському районі № 131143 від 11.12.2013 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 21.06.2010 року згідно з постановою Зборівського районного суду від 05.05.2011 року (№ 2-а-1917/2011), залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2013 року. Таким чином, графа 14 розрахунку з 2014 року по ОСОБА_2 /а.с.12/ включає в себе заборгованість за період з дати призначення пенсії відповідно до вищезазначеного рішення суду до 31.12.2013 року в сумі 16079,84 грн. Вважає, що обов'язок відповідача по виплаті боргу виник у 2014 році /а.с.98/.

Однак, як справедливо зазначив представник відповідача, УПФ України у м. Тернополі не надано розрахунку суми у розмірі 16079,84 грн., а саме, остаточного розрахунку за 2013 рік (графа 2 розрахунку /а.с.40/), не вказано конкретного періоду 2013 року за який вона виникла.

Також, з огляду на зміст позовних вимог та період, який заявлено в позові про стягнення (січень - березень 2014 року), суд звертає увагу позивача на некоректність та необґрунтованість включення до суми стягнення заборгованості за 2013 рік.

Виходячи зі змісту позовної заяви та письмових доказів у справі, на думку суду, підлягають до відшкодування витрати понесені позивачем у розмірі 11448,37 грн. Зокрема, виплачені пенсії ОСОБА_3 (914,65 грн. х 3 міс. = 2743,95 грн.); ОСОБА_4 (1523,30 грн. х 3 міс. = 4569,90 грн.); ОСОБА_5 (650,16 грн. х 3 міс. = 1950,48 грн.) та ОСОБА_2 (689,01 грн. + 731,20 грн. + 763,83 грн. = 2184,04 грн. ) за січень, лютий, березень 2014 року згідно з відповідними розрахунками на загальну суму 11448,37 грн.

Крім того, суд бере до уваги заяву відповідача про часткове визнання позову /а.с.48, 92/, та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України визначено, що судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відтак, на час розгляду справи у суді заборгованість, яка підлягає до стягнення відповідачем у розмірі 27616,78 грн. не сплачена. В той же час, на переконання суду, позивачем не обґрунтовано суму заборгованості відповідача у розмірі 16068,41 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з врахуванням викладених обставин беручи до уваги часткове визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині 11448,37 грн. є обґрунтованими та слід задовольнити, у решті позовних вимог в сумі 16068,41 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7-14, 17-20, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Електро» (м. Львів, вул. Ковельська, 109А; ЄДРПОУ 00132486) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Тернополі (м. Тернопіль, вул. Руська, 17; ЄДРПОУ 21157094) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 11448 (одинадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн. 37 коп.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 16 год. 15 хв. 24.11.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.