Постанова № 41536056, 19.11.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2014 р.Справа № 916/2988/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лисенко В.А.

(склад судової колегії сформовано відповідно до розпорядження голови суду від 28.10.2014р. №2622)

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 19.11.2014р.:

від позивача: Петров В.-П. С., за довіреністю;

від відповідача: Яцук Є.В., за довіреністю;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області

від 06 жовтня 2014 року

по справі № 916/2988/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон"

до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця"

про стягнення 11862,62 грн.

В судовому засіданні 19.11.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.10.2014р. по справі №916/2988/14 (суддя Малярчук І.А.) задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" до Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення 11862,62 грн.: з відповідача на користь позивача стягнуто 11862,62 грн. вартості нестачі вантажу та 1827,00 грн. судового збору з посиланням на те, що комерційним актом №027053/5 від 29.01.2004р., актом загальної форми №493 від 28.01.2014р. підтверджується, що у вагоні №95300166 наявна нестача вантажу у кількості 3050кг проти зазначеного у накладній №34834382, при цьому, акт про технічний стан вагону №1 від 29.01.2014р., довідка про паспорт вагону №2651 від 15.09.2104р. вказують на те, що вагон був у комерційному та технічному відношеннях справний, тому, відповідно до чинного законодавства відповідальність за нестачу вантажу у вагоні №95300166 несе ДП „Одеська залізниця".

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ДП „Одеська залізниця" з апеляційною скаргою, в якій відповідач просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2014р. по справі №916/2988/14 та прийняти нове рішення, мотивуючи це тим, що місцевим господарським судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права з підстав, зазначених у апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представником ДП „Одеська залізниця" надано довідку, відповідно до якої ТОВ СП „Нібулон" було повернуто 60 мішків зерна сої.

Колегія суддів не приймає зазначений документ, оскільки відповідач не обґрунтував неможливість його подання до суду першої інстанції, з урахуванням того, що довідка датована квітнем 2014р.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ДП „Одеська залізниця", заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2012р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням „Південно-Західна залізниця" (залізниця) та ТОВ СП „Нібулон" (вантажовласник) було укладено договір №1438, предметом якого є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведенням розрахунків за ці послуги. Вантажовласник має право отримувати від залізниці послуги, передбачені Статутом залізниць України, даним договором, діючими Правилами перевезень, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України та іншими нормативно-правовими актами та документами розпорядчого характеру, що регулюють питання, пов'язані з перевезенням та проведенням розрахунків. Договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і дії 3 роки (п.п.1.1., 2.1.1., 7.1. договору).

Матеріали справи свідчать, що зі станції Михайленки Південно-західної залізниці до станції Миколаїв - Вантажний Одеської залізниці було відвантажено насипом вантаж (насіння сої), у вагоні №95300166 за пломбами Ш933343, Ш933344, Ш933345, Ш933346, Ш933347, Ш933348, Ш933344, загальною масою 582590 кг, що підтверджується залізничною накладною №34834382.

28.01.2014р. на станції Миколаїв - Вантажний при огляді подачі на 11-му шляху в 21год. 30хв. 15-ти вагонів для ТОВ „Нібулон" у вагоні №95300166 було встановлено ознаки крадіжки, із середнього розвантажувального люка затиснутий інородний предмет (біле ганчір'я), запірні пристрої справні, під вагоном наявні сліди просипання вантажу сої, один мішок із соєю та 15 мішків порожніх, про що складено акт загальної форми №493.

Відповідно до комерційного акту №027053/5 від 29.01.2014р. при комісійному переважуванні вагону №95300166 встановлено нестачу вантажу на 3050кг менше ніж зазначено у накладній. Навантаження вагону нерівномірне, над середнім розвантажувальним люком поглиблення довжиною 2000мм, шириною 2000мм, глибиною 1000мм. З правої сторони вагону між кришкою 2-го розвантажувального люка та прилеглої до бункера поверхні вагону щілина шириною 20мм, довжиною 40мм, закладена ганчір'ям, течі вантажу не має. Вагон технічно справний згідно технічного акту №1 від 29.01.2014р.

Того ж дня на станції Миколаїв-вантажний складено акт №1 про технічний стан вагону, з якого вбачається, що вагон №95300166 технічно справний, з правої сторони вагону між кришкою 2-го розвантажувального люка та прилеглої до бункера поверхні щілина шириною 20мм, довжиною 40мм. втрата вантажу можлива.

Як вбачається з довідки №2651 від 15.09.2014р., ремонт вагону №95300166 відбувався 24.12.2013р., за тех. рішенням строк служби вагону продовжено до 24.01.2015р.

Як свідчать матеріали справи, позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія №1466/3-14/27 від 12.02.2014р. про відшкодування вартості нестачі вантажу у вагоні №95300166, на яку отримано відповідь від 02.04.2014р. з відмовою у її задоволенні з підстав того, що за фактом нестачі сої триває кримінальне провадження, речові докази (60 мішків - вагою 3000кг) знаходяться у лінійному відділі на станції Миколаїв до прийняття остаточного рішення по кримінальному провадженню судом першої інстанції.

Відповідно до листа Лінійного відділу на станції Миколаїв УМВС України №22/СВ-23 від 06.05.2014р., надісланого на адресу Одеської залізниці, 30.04.2014р. прийнято остаточне рішення в кримінальному провадженні відносно зерна сої, яку передано ТОВ СП „Нібулон" в той же день.

При цьому, в матеріалах справи наявна ухвала Заводського районного суду м.Миколаєва від 27.05.2014р. у справі №487/4502/14-к, якою призначено до судового розгляду кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно Ткаченка О.С. у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України на 05.06.2014р. по кримінальному провадженню №12013160610000341 щодо крадіжки сої.

Згідно з довідкою ТОВ СП „Нібулон" №998/3-14/59 від 29.01.2014р. вартість однієї тонни вантажу сої, який прибув у вагоні №95300166, складає 4300грн з ПДВ.

З інформаційної довідки Регіональної ТПП Миколаївської області №26-74 від 23.07.2014р. орієнтовний рівень цін внутрішнього ринку України на соєві боби в період з 20.01.2014р. по 31.01.2014р. складав 4000грн.-4400грн. за одну тону.

Враховуючи вищезазначені обставини, ТОВ СП „Нібулон" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з ДП «Одеська залізниця» вартості втраченого під час перевезення вантажу на суму 11862,62 грн.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Згідно із ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

За правилами п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п. а ст.111 Статуту залізниць України).

Як вбачається із комерційного акту №027053/5 від 29.01.2004р. та акту загальної форми №493 від 28.01.2014р. у вагоні №95300166 наявна нестача вантажу у кількості 3050кг. проти зазначеного у накладній №34834382. При цьому, акт про технічний стан вагону №1 від 29.01.2014р., довідка про паспорт вагону №2651 від 15.09.2104р. вказують на те, що вагон був у комерційному та технічному відношеннях справний.

Матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж у вагоні №95300166 до перевезення без зауважень, однак, під час прийняття вантажу вантажовідправником було виявлено нестачу вантажу, яка має ознаки заволодіння вантажем третіми особами, при цьому, колегія суддів зазначає, що відповідач не надав жодних доказів того, що під час перебування у нього вантажу позивача нею вжито достатніх та необхідних заходів для його збереження, хоча доведення такого є обов'язком перевізника, у зв'язку з чим у відповідності до ст.924 ЦК України та ст. 110 Статуту Залізниць України вина за нестачу вантажу у вагоні №95300166 у кількості 3050 кг сої покладається на ДП „Одеська залізниця".

При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення, у кримінальній справі №487/4502/14-к, яка розглядається Заводським районним судом м. Миколаєва будь-якого рішення не прийнято, особу винну у скоєнні крадіжки вантажу не визначено, вартість нестачі вантажу позивачу не відшкодовано.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах.

Таким чином, природна втрата маси вантажу при транспортуванні у вагоні №95300166 за розрахунком суду складає 291,25кг, звідси вартість нестачі складає 11862,62грн., з огляду на вартість однієї тони вантажу згідно довідки позивача №998/3-14/59 від 29.01.2014р., що знаходиться в межах вартості тони вантажу, визначеної у довідці Регіональної ТПП Миколаївської області №26-74 від 23.07.2104р.

Отже, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, Одеський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2014р. по справі №916/2988/14 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП «Одеська залізниця» - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Одеської області від 06.10.2014р. по справі №916/2988/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 24.11.2014р.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лисенко В.А.