Рішення № 41535798, 17.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20836/14 17.11.14

За позовомМіністерства оборони УкраїниДоКонцерну «Техвоєнсервіс»Простягнення штрафних санкцій у розмірі 73 815,65 грн. Суддя Спичак О.М.

Без виклику представників сторін:

від позивача: Марченко І.І. - дов. № 220/546/д від 29.07.2014 р.;

від відповідача: Гуща В.О. - дов. № 47 від 19.06.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення 46 213,04 грн. пені, 11 267,59 грн. три відсотки річних та 16 335,02 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з неналежним виконанням умов договорів комісії в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою суду від 03.10.2014 року було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 24.10.2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні 24.10.2014 р. подав письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позов та заяву про застосування строку позовної давності, а також надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив.

Судом було оголошено, що заява про застосування строку позовної давності буде розглянута в наступному судовому засіданні.

Відповідно до статті 77 ГПК України, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 17.11.2014 р.

У судовому засіданні 17.11.2014 р. представник позивача подав письмові заперечення на відзив, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечив.

Судом була розглянута та прийнята зава відповідача про застосування строків позовної давності.

В судовому засіданні 17.11.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У період з 11 липня 2012 по червень 2013 року між Міністерством оборони України (далі - позивач) та Концерном «Техвоєнсервіс» (далі - відповідач) були укладені договори комісії про відчуження та реалізацію військового майна на внутрішньому ринку № 290/2/73-12вр від 19.11.2012, № 290/2/141-12вр від 26.12.2012, № 290/2/45-13вр від 11.06.2013 (далі - договори).

Відповідно до п.п 1.1 п. 1 договорів, позивач доручив відповідачу, а останній взяв на себе зобов'язання за комісійну плату укласти на умовах, що не суперечать цим договорам, та виконати від свого імені в інтересах позивача та за рахунок останнього, договір з покупцем на реалізацію надлишкового військового майна Збройних Сил України на внутрішньому ринку згідно зі Специфікацією майна (додаток 1 до договору).

Згідно з п.п 5.5 п. 5 договорів № 290/2/73-12вр від 19.11.2012 та № 290/2/141-12вр від 26.12.2012 р., кошти, отримані відповідачем від реалізації покупцю майна, за виключенням комісійної плати, ПДВ, та документально підтверджених сум витрат, понесених відповідачем при організації реалізації покупцю майна, протягом п'яти днів з дати підписання Актів прийому-передачі майна від позивача до відповідача перераховуються у гривнях на реєстраційний рахунок позивача.

Згідно з п.п 5.5 п. 5 договору № 290/2/45-13вр від 11.06.2013 р., кошти, отримані від реалізації покупцю майна, за виключенням комісійної плати, ПДВ, та документально підтверджених сум витрат, понесених відповідачем при організації покупцю майна, протягом з дати підписання актів прийому-передачі майна від позивача до відповідача, але не пізніше 7 робочих днів з дати підписання актів прийому-передачі майна від позивача до відповідача перераховуються у гривнях на реєстраційний рахунок позивача.

П.п 6.4 п.6 договору передбачено, що прийом-передача майна від позивача відповідачу у відповідності до договорів здійснюється на підставі нарядів, оформлених Центром обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України.

При цьому передача здійснюється після отримання позивачем довідки від відповідача про отримання від покупця коштів за майно.

На підставі повідомлень про отримання коштів від покупця, позивачем виписано наряди на передачу майна та затверджено Акти прийому-передачі майна, що є підтвердженням повного виконання позивачем зобов'язань за Договорами в частині, що стосується передачі майна відповідачу для його безпосередньої реалізації покупцю.

Згідно з п. 8 договорів за затримку платежів позивачу, проти встановлених договорами строків, відповідач із власних коштів виплачує позивачу пеню, яка обчислюється виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент фактичного проведення платежів, нараховану суму несвоєчасно проведених відповідачем платежів за кожний календарний день такої затримки.

Позивач стверджує, що відповідачем були порушені умови договорів стосовно строків оплати, у зв'язку з чим на підставі вищезазначеного пункту договору нарахував та просив суд стягнути з відповідача пеню, три відсотки річних та інфляційні нарахування.

Зокрема, за договором комісії № 290/25/73-12вр від 19.11.2012 р. позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 13 693,64 грн., 10 289,15 грн. інфляційних нарахувань та 3 814,79 грн. три відсотки річних, у зв'язку з простроченням оплат по наступним актам:

1) Акт прийому-передачі майна підписаний 11.12.2012, кошти в розмірі 138 557, 87 грн. мали надійти до 18.12.2012 проте надійшли 03.01.2013 (платіжне доручення № 2290). Затримка платежу складає 16 днів;

2) Акт прийому-передачі майна підписаний 17.10.2013, кошти в розмірі 138 473,87 грн. мали надійти до 24.10.2013 проте надійшли 21.03.2014 (платіжне доручення № 486). Затримка платежу складає 148 днів;

3) Акт прийому-передачі майна підписаний 28.11.2013, кошти в розмірі 137 692,55 грн. мали надійти до 05.12.2013 проте надійшли 21.03.2014 (платіжне доручення № 487). Затримка платежу складає 106 днів;

4) Акт прийому-передачі майна підписаний 25.02.2013, кошти в розмірі 34 452,42 грн. мали надійти до 04.03.2013 проте надійшли 14.03.2013 (платіжне доручення № 142). Затримка платежу складає 10 днів;

5) Акт прийому-передачі майна підписаний 21.03.2013, кошти в розмірі 173 348,45 грн. мали надійти до 28.03.2013 проте надійшли 12.04.2013 (платіжне доручення № 321). Затримка платежу складає 15 днів;

6) Акт прийому-передачі майна підписаний 08.04.2013, кошти в розмірі 69 258,96 грн. мали надійти до 15.04.2013 проте надійшли 13.05.2013 (платіжне доручення № 450). Затримка платежу складає 28 днів;

7) Акт прийому-передачі майна підписаний 05.04.2013, кошти в розмірі 207 657,56 грн. мали надійти до 12.04.2013 проте надійшли 29.04.2013 (платіжне доручення № 433). Затримка платежу складає 17 днів;

8) Акт прийому-передачі майна підписаний 25.02.2013, кошти в розмірі 69 258,93 грн. мали надійти до 05.03.2013 проте надійшли 14.03.2013 (платіжне доручення № 140). Затримка платежу складає 10 днів.

Концерном «Техвоєнсервіс» частково було сплачено пеню в розмірі 3 457,59 згідно платіжного доручення від 05.06.2013 № 689 відповідно, загальна сума пені за договором № 73 складає 13 693,64 грн.

Також, як стверджує позивач, з відповідача на користь позивача, відповідно до п.п 8.4 п. 8 Договору № 73 та згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягає стягненню інфляційне збільшення у розмірі 10 289,15 грн. і 3% річних за безпідставне користування коштами позивача у розмірі 3 814,79 грн.

Також позивач стверджує, що відповідачем неналежним чином були виконанні зобов'язання за договором комісії № 290/2/141-12вр від 26.12.2012 р., зокрема було прострочена оплата по наступним актам:

1) Акт прийому-передачі майна підписаний 27.02.2013, кошти в розмірі 1 443,05 грн. мали надійти до 06.03.2013 проте надійшли 14.03.2014 (платіжне доручення № 144). Затримка платежу складає 8 днів;

2) Акт прийому-передачі майна підписаний 15.03.2013, кошти в розмірі 20 354,89 грн. мали надійти до 22.03.2013 проте надійшли 01.04.2013 (платіжне доручення № 229). Затримка платежу складає 10 днів;

3) Акт прийому-передачі майна підписаний 16.04.2013, кошти в розмірі 9 723,18 грн. мали надійти до 23.04.2013 проте надійшли 21.05.2013 (платіжне доручення № 514). Затримка платежу складає 28 днів;

4) Акт прийому-передачі майна підписаний 17.04.2013, кошти в розмірі 38 892,72 грн. мали надійти до 24.04.2013 проте надійшли 22.05.2013 (платіжне доручення № 532). Затримка платежу складає 28 днів;

5) Акт прийому-передачі майна підписаний 16.04.2013, кошти в розмірі 9 723,18 грн. мали надійти до 23.04.2013 проте надійшли 13.05.2013 (платіжне доручення № 452). Затримка платежу складає 20 днів;

6) Акт прийому-передачі майна підписаний 23.04.2013, кошти в розмірі 97 231,80 грн. мали надійти надійшли до 30.04.2013 проте надійшли 22.05.2013 (платіжне доручення № 537). Затримка платежу складає 22 дні;

7) Акт прийому-передачі майна підписаний 25.04.2013, кошти в розмірі 10 695,10 грн. мали надійти до 08.05.2013, проте надійшли 24.05.2013 (платіжне доручення № 570). Затримка платежу складає 16 днів;

8) Акт прийому-передачі майна підписаний 27.06.2013, кошти в розмірі 155 570,88 грн. мали надійти до 05.07.2013 проте надійшли 13.12.2013 (платіжне доручення № 189). Затримка платежу складає 161 днів;

9) Акт прийому-передачі майна підписаний 29.05.2013, кошти в розмірі 1 756,25 грн. мали надійти до 04.06.2013 проте надійшли 12.06.2013 (платіжне доручення № 752). Затримка платежу складає 8 днів;

10) Акт прийому-передачі майна підписаний 04.07.2013, кошти в розмірі 878,13 грн. мали надійти до 11.07.2013 проте надійшли 12.07.2013 (платіжне доручення № 930). Затримка платежу складає 1 день;

11) Акт прийому-передачі майна підписаний 09.10.2013, кошти в розмірі 4 794,57 грн. мали надійти до 16.10.2013 проте надійшли 11.01.2014 (платіжне доручення № 263). Затримка платежу складає 87 днів.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 10 752,24 грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне збільшення у розмірі 146,35 грн. і 3 % річних за безпідставне користування коштами позивача у розмірі 2 429,61 грн.

Позивач стверджує, що відповідачем також неналежним чином були виконанні зобов'язання за договором комісії № 290/2/45-13вр від 11.06.2013 р., зокрема було прострочена оплата по наступним актам:

1) Акт прийому-передачі майна підписаний 08.08.2013, кошти в розмірі 217 505,33 грн. мали надійти до 19.08.2013 проте надійшли 24.01.2014 (платіжні доручення №№ 294, 300). Затримка платежу складає 158 днів;

2) Акт прийому-передачі майна підписаний 03.10.2013, кошти в розмірі 47 260,86 грн. мали надійти до 14.10.2013 проте надійшли 24.01.2014 (платіжне доручення № 296). Затримка платежу складає 102 днів:

3) Акт прийому-передачі майна підписаний 03.10.2013, кошти в розмірі 189 043,44 грн. мали надійти до 14.10.2013 проте надійшли 07.02.2014 (платіжне доручення № 349). Затримка платежу складає 116 днів.

Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 21767, грн.

Також, позивач просить стягнути з відповідача інфляційне збільшення у розмірі 146,35 грн. і 3% річних за безпідставне користування коштами позивача у розмірі 2 429,61 грн.

Враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позововм про стягнення з відповідача стягнення 46 213,04 грн. пені, 11 267,59 грн. три відсотки річних та 16 335,02 грн. інфляційних нарахувань, у зв'язку з неналежним виконанням умов договорів комісії в частині здійснення розрахунків.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив частково та просив суд до нарахування пені застосувати строки позовної давності, в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань не заперечував.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Згідно з п.п 5.5 п. 5 Договорів № 290/2/73-12вр від 19.11.2012 та № 290/2/141-12вр від 26.12.2012 р., кошти, отримані відповідачем від реалізації покупцю майна, за виключенням комісійної плати, ПДВ, та документально підтверджених сум витрат, понесених відповідачем при організації реалізації покупцю майна, протягом п'яти днів з дати підписання Актів прийому-передачі майна від позивача до відповідача перераховуються у гривнях на реєстраційний рахунок позивача.

Згідно з п.п 5.5 п. 5 Договору № 290/2/45-13вр від 11.06.2013 р., кошти, отримані від реалізації покупцю майна, за включенням комісійної плати, ПДВ, та документально підтверджених сум витрат, понесених відповідачем при організації покупцю майна, протягом з дати підписання актів прийому-передачі майна від позивача до відповідача, але не пізніше 7 робочих днів з дати підписання актів прийому-передачі майна від позивача до відповідача перераховуються у гривнях на реєстраційний рахунок позивача.

Судом встановлено, що відповідачем хоч і були здійснені розрахунки за проданий товар, проте з порушенням строків передбачених умовами договору.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до інформаційного листа №01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що нарахування неустойки за прострочення виконання зобов'язання за шість місяців, що передують моменту звернення з позовом, можливе лише в тому випадку якщо період нарахування неустойки не перевищує одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто сторони у договорі можуть визначити початок нарахування пені інакше, ніж від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але в межах одного року від цього дня.

Відповідно до ч. 4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання свого обов'язку по своєчасній оплаті реалізованого майна, адже всупереч п. 5.5 договорів у визначений строк (протягом 5 та 7 днів відповідно) відповідачем здійснено розрахунок з порушенням строків, тобто відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання, що є підставами для застосування до відповідача господарських санкцій, обумовлених договором, та відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Згідно з п. 8 договорів за затримку платежів позивачу, проти встановлених договорами строків, відповідач із власних коштів виплачує позивачу пеню, яка обчислюється виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент фактичного проведення платежів, нараховану суму несвоєчасно проведених відповідачем платежів за кожний календарний день такої затримки.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

В свою чергу, статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (п. 5).

Згідно статті 266 Цивільного кодексу України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 46 213,04 грн. пені 30.09.2014 р., що підтверджується вхідним штампом канцелярії Господарського суду міста Києва,

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що в межах строку позовної давності пеня за договором комісії № 290/2/73-12 вр від 19.11.2012 р. підлягає до стягненню за двома актами прийому передачі, а саме:

- акт прийому-передачі майна від 17.10.2013 р. на суму в розмірі 138 473,87грн. які надійшли 21.03.2014 р. (платіжне доручення № 486). Затримка платежу складає 148 дні. Розрахунок пені здійснюється за період з 25.10.2013 р. по 21.03.2014 р. Сума пені складає 7 299,27 грн.;

- акт прийому-передачі майна від 28.11.2013 р. на суму в розмірі 137 692,55 грн., які надійшли 21.03.2014 р. (платіжне доручення № 487). Затримка платежу складає 106 дні. Розрахунок пені здійснюється за період з 06.12.2013 р. по 21.03.2014 р. Сума пені складає 5 198,37 грн.

Розрахунок пені по всім інших актах за зазначеним договором заявлений з пропуском строків позовної давності, у зв'язку з чим суд відмовляє в стягненні в даній частині.

За договором комісії № 290/2/141-12 вр від 26.12.2012 р. в межах строку позовної давності підлягає до стягненню пеня за наступними актами прийому передачі:

- акт прийому-передачі майна від 27.02.2013 р. на суму в розмірі 1 443,05 грн., які надійшли 14.03.2014 р. (платіжне доручення № 144). Затримка платежу складає 8 днів. Розрахунок пені здійснюється за період з 07.03.2013 р. по 14.03.2013 р. Сума пені складає 4,74 грн.

- акт прийому-передачі майна від 09.10.2013 р. на суму в розмірі 4 794,57 грн., які надійшли 11.01.2014 р. (платіжне доручення № 263). Затримка платежу складає 87 дні. Розрахунок пені здійснюється за період з 17.10.2013 р. по 11.01.2014 р. Сума пені складає 148,57 грн.

Розрахунок пені по всім інших актах за зазначеним договором заявлений з пропуском строків позовної давності, у зв'язку з чим суд відмовляє в стягненні в даній частині.

За договором комісії № 290/2/45-13 вр від 11.06.2013 р. в межах строку позовної давності підлягає до стягненню пеня за наступними актами прийому передачі:

- акт прийому-передачі майна від 03.10.2013 р. на суму в розмірі 47 260,86 грн., які надійшли 24.01.2014 р. (платіжне доручення № 296). Затримка платежу складає 102 дні. Розрахунок пені здійснюється за період з 15.10.2013 р. по 24.01.2014 р. Сума пені складає 1 716,93 грн.

- акт прийому-передачі майна від 03.10.2013 р. на суму в розмірі 189 043,44 грн., які надійшли 07.02.2014 р. (платіжне доручення № 349). Затримка платежу складає 116 дні. Розрахунок пені здійснюється за період з 15.10.2013 р. по 07.02.2014 р. Сума пені складає 7 810,34 грн.

Розрахунок пені по всім інших актах за зазначеним договором заявлений з пропуском строків позовної давності, у зв'язку з чим суд відмовляє в стягненні в даній частині.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню пеня у розмірі 22 178,22 грн.

Міністерство оборони України просить суд також стягнути з відповідача 11 267,59 грн. три відсотки річних та 16 335,02 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню повністю у розмірі 11 267,59 грн. та 16 335,02 грн. відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст. ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс» (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 13/24, код ЄДРПОУ 33689867) на користь Міністерства оборони України (місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) 22 178 (двадцять дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 22 коп. пені, 16 335 (шістнадцять тисяч триста тридцять п'ять) грн. 02 коп. інфляційних нарахувань, 11 267 (одинадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 59 коп. три відсотки річних та 1 232 (одну тисячу двісті тридцять дві) грн. 12 коп. судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

24.11.2014р.

Суддя Спичак О.М.