Рішення № 41535726, 21.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21751/13 21.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Герафак»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Індастрі»простягнення 357 450,00 грн. Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Спичак О.М.;

Судді: Смирнова Ю.М.;

Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: - Лета М.А. - дов. № б/н від 20.11.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Герафак» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобалхім» (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит Індастрі», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) про стягнення 357 450,00 грн. - основного боргу, 5 954,98 грн. - пені та 1 374,23 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору поставки № 9/1 від 03.01.2013 року не в повному обсязі оплатив поставлений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 357 450,00 грн.

Ухвалою від 13.11.2013 року порушено провадження у справі № 910/21751/13 та призначено її розгляд на 29.11.2013 року.

В судовому засіданні 29.11.2013 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також подав усні пояснення по справі та надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 29.11.2013 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 29.11.2013 року розгляд справи відкладено на 16.12.2013 року.

В судовому засіданні 16.12.2013 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судовому зсіданні 16.12.2013 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом розглянуто та задоволено, на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 23.12.2013 року.

16.12.2013 року представник позивача до канцелярії суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник позивача в судовому засіданні 23.12.2013 року подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд, в зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості після порушення провадження у справі, стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Герафак» 337 450,00 грн. основної заборгованості, 5 786,05 грн. пені та 1335,24 грн. 3% річних, яка прийнята судом до розгляду, як заява про зменшення позовних вимог.

Також представник позивача у судовому засіданні 23.12.2013 року подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.2013 року не з'явився, проте 20.12.2013 року до канцелярії суду подав клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом розглянуто та задоволено.

Крім того, представник відповідача 20.12.2013 року до канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 23.12.2013 року продовжено строк вирішення спору у справі №910/21751/13 на 15 днів, розгляд справи відкладено на 20.01.2014 року.

В судовому засіданні 20.01.2014 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд, в зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості після порушення провадження у справі, стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Герафак» 205 150,00 грн. - основної заборгованості, 2 770,34 грн. - пені та 639,31 грн. - 3% річних, яка прийнята судом до розгляду, як заява про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2014 року подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти позову заперечував.

В судовому засіданні 20.01.2014 року відповідно до ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 27.01.2014 року.

До початку судового засідання представник відповідач до канцелярії суду подав клопотання про призначення судової експертизи, а в судовому засіданні 27.01.2014 року надав усні пояснення, відповідно до яких подане ним клопотання підтримав.

Представник позивача до початку судового засідання подав письмові пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення клопотання про призначення експертизи заперечував.

В судовому засіданні 27.01.2014 року оголошено ухвалу про призначення колегіального розгляду справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.01.2014 року справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Спичак О.М., судді: Смирнова Ю.М., Стасюк С.В.

Ухвалою від 27.01.2014 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Спичак О.М., судді: Смирнова Ю.М., Стасюк С.В. справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено на 17.02.2014 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 року справу передано на розгляд колегії судді у складі: головуючий суддя Спичак О.М., судді: Смирнова Ю.М., Любченко М.О.

Ухвалою від 17.02.2014 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Спичак О.М., судді: Смирнова Ю.М., Любченко М.О. справу прийнято до свого провадження.

В судовому засіданні 17.02.2014 року представники відповідача надали усні пояснення по справі, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечували та підтримали клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2014 року надав усні пояснення по справі, відповідно до яких підтримує позовні вимоги.

Ухвалами суду від 17.02.2014 року призначено експертизу по даній справі та зупинено провадження у справі до проведення експертизи та отримання висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

24.02.2014 року матеріали справи № 910/21751/13 були направлені до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

23.04.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист № 3525/3526/14-32/3527/3528/14-33 від 15.04.2014 року за підписом заступника директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Т.Д. Голікової, в якому остання звертається до суду з проханням здійснення попередньої оплати вартості судової експертизи та клопотанням експертів про виконання умов, необхідних для проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 28.04.2014 року поновлено провадження у справі № 910/21751/13 для витребування документів необхідних для проведення судової експертизи, зобов'язано відповідача здійснити оплату судової експертизи, відповідно до рахунку, виставленого експертною установою та надати додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи.

24.09.2014 року на адресу Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення за підписом директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку комплексної судово-технічної експертизи документів та судово-почеркознавчої експертизи № 3525/14-32/3526/3527/3528/14-33 від 17.09.2014 року, у зв'язку з ненадання сторонами документів, необхідних для проведення експертизи.

Листом від 24.09.2014 року зобов'язано відповідача надати суду в двотижневий строк для подальшого направлення судовому експерту зразки підпису ОСОБА_4, виконанні раніше виконання досліджуваних документів (можливо, які відносяться до договору поставки № 9/1 від 03.01.2013 року) і відносно яких немає претензій та вільні зразки відтисків печатки ТОВ «Торговий дім «Глобалхім» на документах, фактично виготовлених у серпні-жовтні 2013 року (на 6-8 документах).

Вимоги зазначеного листа у строки встановлені в листі Господарського суду м. Києва відповідачем не виконано, документи, необхідні для проведення експертизи, не надані.

Оскільки відповідачем не надано документів, необхідних для проведення експертизи, а також враховуючи те, що матеріали справи було повернуто до Господарського суду міста Києва, ухвалою суду від 20.10.2014 року провадження у справі № 910/21751/13 поновлено та призначено її до розгляду на 13.11.2014 року.

У судовому засіданні 13.11.2014 року представник позивача подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову та клопотання про винесення окремої ухвали, а також надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав подані заяву та клопотання.

Заяву про вжиття заходів до забезпечення позовом судом розглянуто та задоволено, про що винесено ухвалу.

Представник відповідача в судове засідання 13.11.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, по причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 13.11.2014 року розгляд справи було відкладено на 21.11.2014 року.

В судовому засіданні 21.11.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також клопотання відповідно до якого просить зазначити вірну назву відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит Індастрі» надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 21.11.2014 року не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.11.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Герафак» (назву якого змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит Індастрі», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобалхім» (далі - одержувач, відповідач) був укладений договір поставки № 9/1 (далі - договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, постачальник зобов'язується передати у власність одержувача належний постачальнику товар, а одержувач зобов'язується прийняти та оплатити його у встановлений договором строк.

Відповідно до п.1.2 договору кількість, асортимент, строки поставки, ціна товару та сума поставки зазначаються в супроводжувальних, а саме: рахунках-фактури, видаткових накладних, податкових накладних, які являються невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 3.2 договору датою отримання товару вважається дата приймання товару на складі одержувача, що підтверджується відповідними відмітками у відгрузочних документах та довіреністю одержувача.

Згідно з п. 7.1 договору загальна сума договору становить суму вартості всіх поставлених партій товару за період дії договору.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що оплата за товар одержувачем здійснюється наступним чином: 100% передоплати після виставлення рахунку постачальником.

Відповідно до п. 11.7 договору строк його дії - з моменту підписання та до 31.12.2013 року, у випадку якщо одна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не повідомить про його розірвання, то цей договір вважається пролонгованим на тих же умовах ще на рік.

Як зазначав позивач, на виконання умов договору позивач в період з 22.08.2013 року по 08.10.2013 року поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 357 450,00 грн., що засвідчується, підписаними представниками, як позивача, так і відповідача та скріпленими печатками юридичних осіб, видатковими накладними: №РН-0000623 від 22.08.2013 року на суму 213 000,00 грн., № РН-0000721 від 26.09.2013 року на суму 2 150,00 грн., №РН-0000728 від 30.09.2013 року на суму 2 650,00 грн., №РН-0000760 від 08.10.2013 року на суму 137 000,00 грн., №РН-0000751 від 08.10.2013 року на суму 2 650,00 грн.

Позивачем були виставлені відповідачеві рахунки-фактури: №СФ-0000562 від 22.08.2013 року на суму 213 000,00 грн., №СФ-0000623 від 16.09.2013 року на суму 2 650,00 грн., №СФ-0000648 від 26.09.2013 року на суму 2 150,00 грн., №СФ-0000674 від 04.10.2013 року на суму 137 000,00 грн., №СФ-0000682 від 08.10.2013 року на суму 2 650,00 грн.

Однак, як зазначав позивач, відповідач лише частково оплатив вартість, отриманого від позивача за період з 22.08.2013 року по 08.10.2013 року, товару, а саме, в сумі 152 300,00 грн., на підтвердження чого надав суду виписки по рахунку за період з 23.09.2014 року по 06.12.2013 року, в зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 205 150,00 грн. за поставлений позивачем товар за зазначений період.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначав, що на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар лише згідно видаткової накладної №РН-0000623 від 22.08.2013 року на суму 213 000,00 грн., товар за видатковими накладними: № РН-0000721 від 26.09.2013 року на суму 2 150,00 грн., №РН-0000728 від 30.09.2013 року на суму 2 650,00 грн., №РН-0000760 від 08.10.2013 року на суму 137 000,00 грн., №РН-0000751 від 08.10.2013 року на суму 2 650,00 грн. відповідач не отримував, що підтверджується відсутністю відтиску печатки відповідача на цих видаткових накладних та довіреностей відповідача на отримання товару від позивача.

Однак, як вже зазначалось, позивачем під час розгляду справи надані суду підписані представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб, видаткові накладні № РН-0000721 від 26.09.2013 року на суму 2 150,00 грн., №РН-0000728 від 30.09.2013 року на суму 2 650,00 грн., №РН-0000760 від 08.10.2013 року на суму 137 000,00 грн., №РН-0000751 від 08.10.2013 року на суму 2 650,00 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні довіреності типової форми № М-2: №353 видана 22.08.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобалхім» директору ОСОБА_4 на отримання від позивача товару, дійсна до 31.08.2013 року; №467 видана 04.10.2013 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Глобалхім» директору ОСОБА_4 на отримання від позивача товару, дійсна до 13.10.2013 року.

Серед іншого господарський суд зазначає, що довіреність на отримання товарів є лише документом, який посвідчує право особи на безкоштовне отримання товару від імені особи, яка його видала, а не є документом, який підтверджує факт передачі товару від однієї особи до іншої, оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 99 від 16.05.96 року - у разі відпуску товарно-матеріальних цінностей на кожний частковий відпуск складається накладна (акт приймання-здачі або інший аналогічний документ), які і є належним доказом отримання товарів.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, зокрема, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Згідно абз. 1 п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, зокрема, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, доводи відповідача спростовуються належним чином оформленими, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками юридичних осіб видатковими накладними №РН-0000623 від 22.08.2013 року на суму 213 000,00 грн., № РН-0000721 від 26.09.2013 року на суму 2 150,00 грн., №РН-0000728 від 30.09.2013 року на суму 2 650,00 грн., №РН-0000760 від 08.10.2013 року на суму 137 000,00 грн., №РН-0000751 від 08.10.2013 року на суму 2 650,00 грн., які в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України є належними доказами поставки позивачем та отримання відповідачем товару на суму 357 450,00 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу в розмірі 205 150,00 грн., за поставлений позивачем в період з 22.08.2013 року по 08.10.2013 року товар, відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав.

Згідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивач довів, належними та допустимими в розумінні ст.ст. 32, 34 ГПК України доказами, факт поставки відповідачу товару за період з 22.08.2013 року по 08.10.2013 року на суму 357 450,00 грн., а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 205 150,00 грн. (357 450,00 грн. (вартість поставленого, в період з 22.08.2013 року по 08.10.2013 року, товару) - 152 300,00 грн. (вартість оплаченого, в період з 23.09.2013 року по 06.12.2013 року,товару)).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.1 договору за несвоєчасну або неповну оплату поставленого товару постачальник нараховує штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від кредиторської заборгованості одержувача перед постачальником за кожний день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 8.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 770,34 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням п. 8.1 договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання, порядку розрахунків погодженого сторонами та вартості оплаченого відповідачем товару, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 639,31 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, простроченої суми заборгованості, порядку розрахунків узгодженого сторонами та вартості оплаченого відповідачем товару, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Індастрі» (місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 38404454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Герафак» (місцезнаходження: 65070, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 58, код ЄДРПОУ 13907606) 205 150 (двісті п'ять тисяч сто п'ятдесят) грн. 00 коп. - основного боргу, 2 770 (дві тисячі сімсот сімдесят) грн. 34 коп. - пені, 639 (шістсот тридцять дев'ять) грн. 31 коп. - 3% річних, 3 129 (три тисячі сто двадцять дев'ять) грн. 58 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя О.М.Спичак

Суддя Ю.М.Смирнова

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено

21.11.2014 року