Ухвала суду № 41535593, 24.11.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 листопада 2014 рокуСправа № 920/2006/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Демидової А.М.,

суддів Воліка І.М.,

Ємельянова А.С. (доповідач у справі),

розглянувши касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській областіна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. у справі№920/2006/13 господарського суду Сумської області за позовомЗаступника прокурора Сумської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" простягнення 267 517 грн. 81 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.12.2013 р. у справі №920/2006/13 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області 255 621 грн. 72 коп. основного боргу, 11 896 грн. 09 коп. пені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Горобина" в доход Державного бюджету України 5 350 грн. 36 коп. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. рішення господарського суду Сумської області від 12.12.2013 р. у справі №920/2006/13 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом постановою, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. та залишити без змін рішення господарського суду Сумської області від 12.12.2013 р. у справі №920/2006/13.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Оскаржувана постанова Харківського апеляційного господарського суду прийнята 17.03.2014 р., отже, днем закінчення строку для подання касаційної скарги на вказану постанову є 07.04.2014 р. (понеділок).

Згідно відбитку штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р.- 24.09.2014 р.

Таким чином, вказану касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску процесуального строку, скаржник вказує на те, що позов у справі №920/2006/13 подано в інтересах Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області органами прокуратури.

При цьому, заявник стверджує, що дізнався про повернення касаційної скарги прокуратури Харківської області з ухвали Вищого господарського суду України від 11.09.2014 р., яку ним було отримано 16.09.2014 р.

На думку скаржника, вказане позбавило останнього можливості самостійно подати касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. в межах передбаченого чинним законодавством процесуального строку.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку.

Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи відсутності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати касаційну скаргу.

Враховуючи викладене, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області, як сторона у справі №920/2006/13, не було позбавлене права звернутися до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду України від 17.03.2014 незалежно від органів прокуратури.

Крім того, представник позивача був присутній у судовому засіданні під час прийняття оскаржуваної постанови господарського суду апеляційної інстанції.

З огляду на наведене, будь-яких причин пропуску строку для подання касаційної скарги, які мали б об'єктивний характер та свідчили б про існування дійсних перешкод для своєчасного подання касаційної скарги, у клопотанні не наведено, а тому колегія суддів визнає, що можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. у справі №920/2006/13 залежала від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що скаржником не доведено причин поважності пропуску строку для подання касаційної скарги, які мали б об'єктивний характер та свідчили б про існування дійсних перешкод для своєчасного подання касаційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення заявленого клопотання, а тому згідно з приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України скаржнику слід відмовити у відновленні пропущеного строку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 87, 110, 111, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Сумській області у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. у справі №920/2006/13.

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 р. у справі №920/2006/13 повернути скаржнику.

Повернути з Державного бюджету України Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Сумській області судовий збір у розмірі 2 675 (дві тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 18 коп., сплачений за платіжним дорученням №328 від 18.09.2014 р.

Справу №920/2006/13 повернути до господарського суду Сумської області.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

А.С. Ємельянов