Рішення № 41534593, 18.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19048/14 18.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наргус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт"

про стягнення грошових коштів

Суддя Котков О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Качур А.В. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 18 листопада 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

09 вересня 2014 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Наргус" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява № 1555 від 21.07.2014 року в якій викладені позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" (відповідач) заборгованості за договором поставки № 15 від 08.02.2010 року в сумі 340 046,16 грн. з них основного боргу - 325 533,42 грн. (триста двадцять п'ять тисяч п'ятсот тридцять три гривні 42 копійки), пені - 12 039,92 грн. (дванадцять тисяч тридцять дев'ять гривень 92 копійки) та 3% річних - 2 472,82 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят дві гривні 82 копійки).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як Покупець, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором поставки № 15 від 08.02.2010 року, зокрема, у визначені відповідним договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому позивачем, як Постачальником, товару та оплатив наданих послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому проти позову, за викладених у відзиві підстав, заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року (суддя Котков О.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/19048/14, розгляд справи призначено на 07.10.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2014 року розгляд справи, у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено до 04.11.2014 року.

Судове засідання, призначене на 04.11.2014 року, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року розгляд справи відкладено до 18.11.2014 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2010 року між позивачем (надалі - Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту - Покупець або Отримувач) (разом - сторони) було укладено договір № 15 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник виготовляє та передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує етикетку

(гнучке рулонне упакування), в подальшому пойменовані як - «Товар», згідно з умовами Договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму - 317 186,16 грн., а також Продавець надав Покупцю послуг на суму 8 347,26 грн., однак останній за товар не розрахувався та послуг не оплатив, а відтак, за розрахунками позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 325 533,42 грн., тобто 317 186,16 грн. + 8 347,26 грн.

Окрім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача санкції за невиконання умов Договору щодо оплати товару.

З викладеними позивачем в позові твердженнями відповідач не погоджується та у своєму відзиві на позовну заяву зауважив, що позивачем не доведено обставин поставки товару. Окрім того, за переконання відповідача, розмір штрафних санкцій нарахованих позивачем є надмірно великим та таким, що не відповідає передбаченим п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Оцінивши в нарадчій кімнаті наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору в січні 2014 року позивач передав товар на загальну суму 317 186,16 грн., що підтверджується накладними №№: 64446 та 64505 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом та відбитком штампу Отримувача на відповідних накладних.

За ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи також слідує, що в підтвердження надання Продавцем послуг за Договором та отримання їх Покупцем між сторонами в лютому 2014 року було складено акт здачі-прийняття робіт № РНк-129839 від 03.02.2014р. по Договору на суму 8 347,26 грн. (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи). Відповідний акт виконаних робіт підписаний обома сторонами та скріплений печатками позивача і відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про підтвердження та доведеність позивачем факту поставки товару на суму 317 186,16 грн. та про надання Продавцем Покупцю послуг за Договором в розмірі 8 347,26 грн.

За викладеного, не спростованими з боку відповідача є викладені позивачем в позові обставини щодо поставки Продавцем на користь Покупця товару по Договору.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 4.5. Договору встановлено, що Покупець оплачує поставлений Постачальником товар протягом 20 (двадцять) календарних днів моменту отримання товару Покупцем.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Доказів здійснення Покупцем на користь Продавця оплати отриманого товару за Договором по накладним №№: 64446 та 64505 до суду не надано.

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку суми заявленої до стягнення, з урахуванням того, що доказів оплати товару по Договору станом на листопад 2014 року до суду не представлено, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з Покупця на користь Постачальника заборгованості за Договором поставки в розмірі 317 186,16 грн. (сума поставленого та неоплаченого товару).

Щодо заявлених вимог про стягнення 8 347,26 грн. вартості робіт, то суд відмічає, що частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З положень змісту Договору не витікають обставини врегулювання питання оплати Покупцем робіт Продавця. А тому, з огляду на те, що відповідні роботи надавалися Продавцем та отримані Покупцем саме по Договору, що слідує зі змісту акту здачі-прийняття робіт № РНк-129839 від 03.02.2014р., позивач має довести обов'язок відповідача оплатити такі роботи у встановленому законом порядку, оскільки в силу п. 9.1. Договору по всіх інших питаннях, що не врегульовані Договором, сторони керуються чинним законодавством України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Положеннями статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 613 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Доказів виставляння Продавцем Покупцю рахунку № СФ-0000284 від 03.02.2014р. за Договором на суму 8 347,26 грн. до суду не представлено.

З наявних в матеріалах справи акту здачі-прийняття робіт № РНк-129839 від 03.02.2014р., претензії № 501 від 04.03.2014р., опису вкладення в цінний лист реєстр. №№ 6108501920425 і 6108501920417, фіскальних чеків про оплату відправки №№ 3151 та 3150, рекомендованого повідомлення про вручення реєстр. № 6108501920425 та списку рекомендованих листів від 13.03.2014р. не слідують обставини пред'явлення Продавцем Покупцю рахунку № СФ-0000284 від 03.02.2014р. на оплату робіт за Договором.

Зважаючи на викладене, з урахуванням недоведеності пред'явлення позивачем відповідачу рахунку № СФ-0000284 від 03.02.2014р. на оплату робіт за Договором про надання послуг на загальну суму 8 347,26 грн., недоведеними, в силу ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, з боку позивача є обставини прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати послуг за Договором згідно акту здачі-прийняття робіт № РНк-129839 від 03.02.2014р., з чого, як наслідок, слідує про відсутність у позивача матеріально-правових підстав для стягнення боргу за Договором за невиконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати робіт, строк виконання якого, за викладених в позові № 1555 від 21.07.2014 року підстав, в силу ст.ст. 530, 612, 613 Цивільного кодексу України, є таким, що не настав.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За п. 9.4. Договору за порушення строків оплати Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день порушення строків оплати, від вартості неоплаченого товару.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, з урахуванням факту прострочення відповідачем по оплаті вартості отриманого за Договором товару, доведеними є вимоги про стягнення з Покупця на користь Продавця підлягає 12 039,92 грн. пені за порушення строків оплати товару.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по Договору щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з Покупця, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь Продавця підлягає 2 472,82 грн. 3% річних.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 331 698,90 грн. з них основного боргу - 317 186,16 грн. (триста сімнадцять тисяч сто вісімдесят шість гривень 16 копійок), пені - 12 039,92 грн. (дванадцять тисяч тридцять дев'ять гривень 92 копійки) та 3% річних - 2 472,82 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят дві гривні 82 копійки).

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 6 633,62 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт" (ідентифікаційний код 32396857, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 115-А, п/р 26000630133250 Волинське відділення Львівської філії AT „Брокбізнесбанк", МФО 325774, свід. плат. ПДВ № 100321671, ІПН № 323968503087), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Наргус" (ідентифікаційний код 22628517, адреса: 61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, буд. 1, п/р 26004000010373 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, свід. плат. ПДВ № 200102894, ІПН № 226285120398), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 317 186,16 грн. (триста сімнадцять тисяч сто вісімдесят шість гривень 16 копійок), пені - 12 039,92 грн. (дванадцять тисяч тридцять дев'ять гривень 92 копійки), 3% річних - 2 472,82 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят дві гривні 82 копійки) та судові витрати - 6 633,62 грн. (шість тисяч шістсот тридцять три гривні 62 копійки). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Копію даного рішення направити відповідачу по справі № 910/19048/14.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.11.2014р.

Суддя О.В. Котков