Ухвала суду № 41533740, 07.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/59299/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Костенка М.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року

у справі № 2-а-12639/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промімпекс»

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова,

Головного управління Державного казначейства України в Харківській області,

Управління Державного казначейства у Московському районі м. Харкова,

за участю Прокуратури Московського району м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми бюджетного відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промімпекс» (далі - ТОВ «Промімпекс»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Московському районі м. Харкова; відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Харківській області (далі - ГУДК України в Харківській області; відповідач-2) та Управління Державного казначейства у Московському районі м. Харкова (далі - УДК у Московському районі м. Харкова; відповідач-3), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000260700/0 від 16 серпня 2010 року та № 0000260700/1 від 22 жовтня 2010 року, а також стягнути з Державного бюджету України на його користь суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 61 224,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції мотивовано відсутністю доказів на підтвердження сплати позивачем сум податку на додану вартість в ціні придбаних товарів (робіт, послуг).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, товариство оскаржило її в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ «Промімпекс» задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2010 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000260700/0 від 16 серпня 2010 року та № 0000260700/1 від 22 жовтня 2010 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Промімпекс» суму відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 року в розмірі 61 224,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 612,24 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач-1 оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року та відмову в задоволенні позову.

Крім того, ДПІ у Московському районі м. Харкова заявлено клопотання про заміну відповідача-1 у справі - ДПІ у Московському районі м. Харкова на Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем-1 проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Промімпекс» з питань достовірності відображення залишку від'ємного значення з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за період з 01 січня 2008 року по 31 травня 2010 року, за результатами якої складено акт № 8010/07-013/30754152 від 06 серпня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000260700/0 від 16 серпня 2010 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) податку на додану вартість у розмір 61 224,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, скаргу ТОВ «Промімпекс» залишено без задоволення, а також прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000260700/1 від 22 жовтня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним заявленням до бюджетного відшкодування в податковій декларації за травень 2010 року суми податку на додану вартість у розмірі 61 224,00 грн. без фактичної сплати зазначеної суми в попередніх податкових періодах постачальникам товарів (послуг).

Підставою для такого висновку стало те, що в платіжному дорученні № 76 від 31 березня 2010 року, яке подано позивачем на підтвердження сплати у попередніх податкових періодах суми податку на додану вартість у розмірі 59 067,28 грн., в реквізиті «Призначення платежу» зазначено «Попередня оплата за митне оформлення вантажу по ВМД без ПДВ».

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В наведеній ситуації судом апеляційної інстанції з'ясовано, що крім платіжного доручення № 76 від 31 березня 2010 року факт сплати позивачем податку на додану вартість у розмірі 59 067,28 грн. на рахунок Харківської митниці з подальшим його перерахуванням до Державного бюджету України підтверджується листом Харківської обласної митниці № 19/02-7815 від 04 липня 2011 року, що нівелює доводи контролюючого органу про неправомірність заявлення товариством до бюджетного відшкодування спірної суми податку на додану вартість.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі відповідача-1 - Державну податкову інспекцію у Московському районі м. Харкова її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Костенко М.І.