Рішення № 41531875, 20.11.2014, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/16630/14-ц

н/п 2/640/3484/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року Київський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Божко В.В.

за участю секретаряАндрющенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2014 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «ОТП Факторинг Україна», в якому просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис ПН Дніпропетровського МНО ОСОБА_2, вчинений 14.03.2014 р., зареєстрований у реєстрі за № 946 про звернення стягнення на нерухоме майно нежитлову будівлю літера «С-2», загальною площею 790, 4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Греківська, 79, що належить на праві власності ОСОБА_1 за виконавчим провадження № 42722985, відкритого 27.03.2014 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області ОСОБА_3

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що про вчинення виконавчого напису він дізнався лише з постанови про відкриття виконавчого провадження. Вважає, що виконавчий напис вчинений нотаріусом є таким, що не підлягає виконанню через недодержання нотаріусом порядку вчинення нотаріальної дії, а саме: не отримання письмових вимог про усунення порушень від ТОВ «ОТП Факторинг Україна»; вчинення виконавчого напису у відсутність документів, що підтверджують безспірність вимоги та поза межами трирічного строку з моменту виникнення права вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, будучи допитаною в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечувала, вважаючи позовні вимоги суперечливими і такими, що не мають чіткого законодавчого обґрунтування. Надала до суду заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Треті особи ПН ДМНО ОСОБА_2 та Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС ГУЮ в Харківській області, до судового засідання не зявились, надали до суду клопотання з проханням слухати справу без їх участі, проти задоволення позову заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

18.10.2007 р. між ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк») було укладено кредитний договір № СМ SME 701/142/2007 від 18.10.2007 р. про надання кредиту.

В забезпечення за вказаними кредитними договорами було укладено Договір іпотеки № РМ SME 701/143/2007, посвідчений 19.10.2007 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 1395, за умовами якого було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю літера «С-2», загальною площею 790, 4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Греківська, 79, що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1

В звязку з невиконанням позивачем зобовязань за кредитним договором, нотаріусом ПН Дніпропетровського МНО ОСОБА_2, 14.03.2014 р. вчинений виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 946 про звернення стягнення на нерухоме майно нежитлова будівля літера «С-2», загальною площею 790, 4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Греківська, 79, що належить на праві власності ОСОБА_1 та Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Харківській області ОСОБА_3 27.03.2014 р. відкрито виконавче провадження № 42722985.

Суд вважає, що виконавчий напис вчинений нотаріусом із дотриманням Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виходячи із наступного.

Так, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у передбачений строк звернулося до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису, надавши всі необхідні документи, які підтверджують безспірність кредитної заборгованості, а отже виконавчий напис вчинено нотаріусом у відповідності до вимог закону.

На адресу реєстрації та проживання ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором та про усунення порушень за кредитним договором.

У вказаній вимозі була зазначена сума заборгованості за тілом кредиту, та заборгованості з відсотків за користування кредитом. Аналогічні суми вказані також і у виконавчому написі нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки - спірну квартиру. Отже, суми заборгованості зазначені у виконавчому написі, відповідають сумам заборгованості зазначеним у вимогах.

Таким чином, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати у боржника заборгованість перед кредитором саме в такому розмірі.

Безспірними визнаються вимоги, які не викликають у їх отримувача будь - яких заперечень, будь - яких не погоджень із заявленими вимогами, будь - яких зустрічних заяв з відповідним обґрунтуванням та своїми запереченнями, вимога за наслідками яких не виник спір між сторонами, вимоги під сумнів їх змісту яких не ставить отримувач даних вимог.

Відповідно до ст.10 ч.3, 60 ч.1,4 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач належним чином не довів жодними доказами існування іншої суми заборгованості, своїх заперечень щодо сум заборгованостей зазначених у досудових вимогах не надавав і до чи під час судового розгляду його позову, так не надано жодного платіжного доручення чи альтернативного розрахунку, який би свідчив про існування іншої, аніж указана у вимозі, суми заборгованості.

На момент вчинення виконавчого напису, Позивач жодним чином не ставив під сумнів безспірність вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна», а саме не було направлено ним заперечень з приводу правомірності чи неправомірності розрахунку боргових зобовязань, не існувало будь - яких судових оскаржень діючих кредитним договорів чи договору застави. А тому, на думку суду, нотаріус правомірно включив до виконавчого напису положення про задоволення за рахунок реалізації майна заборгованості у повному обсязі, яка була надана банком на день вчинення.

Крім того, приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було подано заяву та наступні документи: кредитний договір з усіма додатками та змінами до нього, оригінал договору іпотеки, розрахунок заборгованості за кредитним договором, оригінал досудової вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, оригінал договору про відступлення права вимоги, оригінал договору комісії, укладений між ЗАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна», оригінали установчих документів ТОВ «ОТП Факторинг Україна».

Крім того, при укладенні договору купівлі - продажу кредитного портфелю між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» останнім була придбана за кредитним договором 701/143/2007 від 19.10.2007 р. сума 41 435,94 дол. США - за тілом кредиту та 1 439,89 дол. США за процентами, а за кредитним договором 701/142/2007 від 18.10.2007 р. право вимог суми за тілом кредиту - 274 734,44 дол. США та за процентами - 11 204,55 дол. США, аналогічні суми вказані і у додатку до договору купівлі - продажу кредитного портфелю, і у виконавчому написі нотаріуса і у розрахунку заборгованості і у досудовій вимозі.

Так, здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Законом України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» (що діяла на час вчинення напису).

З 07.03.2012 року набрав чинності Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок), затверджений наказом Мін'юсту № 296/5 від 22.02.2012 року. У зв'язку з прийняттям зазначеного Порядку втратила чинність Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 20/5, що діяла з 03.03.2004 року, а отже посилання на порушення норм вказаної інструкції є необґрунтованими.

Згідно ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Пунктом 1.2. ст. 1 глави 16 Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3.1. ст. 1 глави 16 Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Пункт 3.2. ст. 3 глави 16 Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України відд 29.06.99 р. № 1172.

Пункт 3.5. ст. 3 глави 16 При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172.

Пунктом 2.3. статті 2 глави 16 вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

В підтвердження направлення письмової вимоги нотаріусом було надано копію досудової вимоги та копію опису вкладення в цінний лист про направлення на адресу ОСОБА_1 вказаної вимоги.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Тобто, вказаними положеннями законодавства встановлено, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Таким чином, жодним законодавчим актом не зобовязано надавати іпотекодержателем нотаріусу для вчинення виконавчого напису документи, що підтверджують видачу грошових коштів боржнику, а нотаріуса не уповноважено перевіряти факт отримання боржником грошових коштів та встановлення дати, з якої необхідно проводити розрахунок заборгованості чи зясовувати будь - які обставини.

Отже, виконавчий напис вчинений нотаріусом із дотриманням Закону України «Про нотаріат», Закону України «Про іпотеку» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Таким чином, з огляду на наведене, суд вважає позов необґрунтованим, недоведеним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 203, 208, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», Законом України «Про іпотеку», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий -