Рішення № 41530784, 01.10.2014, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 185/7705/14-ц

Провадження № 2/185/3112/14

01 жовтня 2014 рокум. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Бабій С.О., при секретарі Сліпченко С.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилався на те, що 13 вересня 2013 року відповідач та Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" уклали договір № б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок) у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою затверджених наказом № СП-2010-256 ві 06.03.20010 року та Тарифами Банку складає між ними та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Щодо зміни кредитного ліміту ОСОБА_2 керується п.2.1.1.2.3, п 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт.

При укладені Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України.

У порушення ст. 526, 527, 530 ЦК України відповідач свої зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, тому станом на 30 травня 2014 відповідач має заборгованість перед позивачем у сумі 17899,77 грн (сімнадцять тисяч вісімсот девяносто девять гривень 77 копійок), в т.ч. 15502,09 грн - заборгованість за кредитом, 1069,12 грн - заборгованість по процентах за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме 828,56 грн. - штраф (процентна складова), 500,00 грн - штраф (фіксована частина).

Представник позивача про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, у судове засідання не зявився, причини неявки суду невідомі, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлений, у судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши докази на належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінивши докази кожний окремо та у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне:

Суд встановив, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з договору позики, оскільки 13 вересня 2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" та фізична особа ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н, згідно якого ОСОБА_2 надає Позичальнику строковий кредит у сумі 3000,00 гривень (три тисячі гривень 00 копійок) у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Проте, відповідачем належним чином зобов'язання за вказаним договором не виконані, про що свідчить розрахунок заборгованості за договором б/н від 13 вересня 2013 року.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Незважаючи на умови кредитного договору та взяті на себе зобов'язання, відповідач допустив істотні порушення умов договору.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 30 травня 2014 року відповідач з часу укладення договору допускав істотні порушення його умов, зокрема в частині розміру та строків погашення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем суду не надано.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Отже, стягненню підлягає штраф у сумі 500,00 грн. (фіксована частина) та 828,56 грн. (процентна складова).

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд вбачає підстави для задоволення позову та присудження до стягнення з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача заборгованості за кредитним договором у зазначеному вище розмірі.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 243, 60грн., тому відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 549, 551, 610-612, 614, 615, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № б/н від 13 вересня 2013 року, а саме:

- 15502,09 грн. заборгованість за кредитом;

- 1069,12 грн заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 500,00 грн. (фіксована частина);

- 828,56 грн. штраф (процентна складова), а всього 17899,77 гривень (сімнадцять тисяч вісімсот девяносто девять гривень 77 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1, який проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_2 "ПРИВАТБАНК", місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570, судові витрати по сплаті судового збору у сумі 243.60 гривень (двісті сорок три гривень 60 копійок).

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем у десятиденний строк з моменту отримання копії рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивачем рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяті днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя С. О. Бабій