Рішення № 41529265, 20.11.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/10017/14-ц

Номер провадження 22-ц/786/3564/14

Головуючий у 1-й інстанції Блажко І. О.

Доповідач Кривчун Т. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.,

Суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.

при секретарі - Філоненко О.В.

за участю: прокурора - Конарєвої А.А.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Борсук В.В.,

представників третіх осіб : Полтавської міської ради - Кривохижі Ю.А.

УЖКГ виконкому Полтавської міської ради - Остапенко І.Л.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою першого заступника прокурора міста Полтави Кривоніса Руслана Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1

на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 жовтня 2014 року

по справі за позовом першого заступника прокурора міста Полтави Кривоніса Руслана Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради (далі - КП «ПМШЕД» ПМР»), треті особи: Полтавська міська рада, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_6 про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року перший заступник прокурора міста Полтави Кривоніс Р.Є. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до КП «ПМШЕД» ПМР, в якому, посилаючись, на те, що внаслідок проведеної прокуратурою міста Полтави за зверненням ОСОБА_1 перевірки щодо його незаконного звільнення із КП «ПМШЕД» ПМР установлено, що останній працював трактористом 4 розряду на даному підприємстві, а 02.07.2014 року наказом начальника КП ОСОБА_6 був звільнений за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників. Оскільки при його звільненні не дотримані вимоги трудового законодавства, прохали визнати незаконним та скасувати наказ начальника КП «ПМШЕД» ПМР №40-к від 02 липня 2014 року щодо звільнення ОСОБА_1 з посади тракториста 4 розряду у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України; поновити його на посаді тракториста 4 розряду у КП «ПМШЕД» ПМР; стягнути з КП «ПМШЕД» ПМР на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 449,16 грн. та покласти на відповідача сплату судового збору.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 09 жовтня 2014 року у позові першого заступника прокурора міста Полтави радника юстиції Кривоніс Руслана Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1, відмовлено.

З цим рішенням не погодився перший заступник прокурора міста Полтави Кривоніс Р.Є., який в інтересах ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що на підприємстві відповідача відбулося скорочення чисельності штату та не враховано звільнення відповідача за п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України, яким передбачено скорочення чисельності або штату працівників. Вважає, що таким чином суд об'єднав два види скорочення, що суперечить вимогам КЗпП України та є порушенням вимог законодавства.

Також вважає помилковими судження суду з приводу наявності підстав для звільнення позивача з причин економічного характеру на підприємстві з огляду на те, що відповідачем не доведено наявність складного фінансового становища на підприємстві; не досліджено питання пропонування позивачу іншої посади, а відповідачем не надано докази наявності конкретних посад на підприємстві, розміру заробітної плати та економії бюджетних коштів.

Судом не враховано та не надано належної оцінки тій обставині, що профспілковий орган не дав згоду на звільнення ОСОБА_1, що є підставою для поновлення позивача на роботі.

У наданих суду письмових запереченнях представник Полтавської міської ради апеляційну скаргу не визнав та прохав відмовити у її задоволенні, посилаючись на те, що роботодавець має безумовне право визначати чисельність і штат працівників на підприємстві; адміністрація підприємства проводила скорочення у відповідності до законодавства України про працю та про профспілки, а керівник підприємства неодноразово звертався до профспілкового комітету з пропозицією провести консультації та погодити списки працівників, на що отримував відмову голови профкому, профспілка не виявляла бажання до співпраці; одночасно з попередженням позивачу було запропоновано перейти на іншу роботу, але він відмовився від даної пропозиції.

Вважають, що твердження про ненадання згоди профспілкою на звільнення працівників є помилковим, оскільки відповідь профспілки на подання адміністрації не можна вважати належним чином оформленим документом і даний лист не несе нормативного обґрунтування, при цьому профспілка не врахувала, що переважне право залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці, а тому адміністрація підприємства мала право звільнити працівників без згоди профспілки.

У судовому засіданні прокурор та позивач доводи апеляційної скарги підтримали, прохали її задовольнити, а рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Представники відповідача та третіх осіб апеляційну скаргу не визнали, прохали її відхилити, а рішення сулу залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим судом, ОСОБА_1 з 29.12.2012 року працював на посаді тракториста 4-го розряду у Комунальному підприємстві "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради (а.с.13).

03.03.2014 р. в.о. начальника КП «ПМШЕД» ПМР надіслав Голові профкому КП «ПМШЕД» ПМР попередження про скорочення працівників на підприємстві згідно колдоговору до 30% загальної чисельності працюючих на підприємстві з причин економічного характеру та недопущення простою працівників на підприємстві (а.с.77).

06.03.2014 року за вих. №150 КП «ПМШЕД» ПМР направлено на адресу голови профспілкового комітету КП «ПМШЕД» ПМР ОСОБА_7 та Голови Полтавської організації профспілки житлово-комунального господарства, місцевої промисловості, побутового обслуговування населення Латиша П.М. попередження про скорочення чисельності працівників на підприємстві з причин економічного характеру та з метою недопущення нераціонального використання бюджетних коштів, уникнення простою працівників на підприємстві. Додатково повідомлено про набір працівників на сезонні роботи з 01.05.2014 року (а.с.18).

Зазначений лист «Попередження про скорочення чисельності працівників на підприємстві» за №150 від 06.03.2014 року було обговорено 11.03.2014 року на засіданні профкому КП «ПМШЕД» ПМР та підтримано голову профкому Коробка О.І., який запропонував прийняти рішення про тимчасове припинення даного листа до з»ясування ситуації щодо повного фінансування підприємства на 2014 рік (а.с.22).

Про це також зафіксовано у листах голови профкому Коробко О.І. від 17.03.2014р. та від 30.04.2014р., надісланих на адресу начальника КП «ПМШЕД» ПМР в яких, зокрема, зазначено про прийняття рішення щодо фінансування підприємства на 2014 рік та запропоновано проводити процедуру скорочення чисельності працівників з дотриманням вимог законодавства: надати інформацію, в якій вказати про причини наступних звільнень, кількість, категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень; після розгляду інформації буде винесено відповідне рішення (а.с.19,21).

Наказом «Щодо попередження працівників про можливе подальше вивільнення» №74 від 24.04.2014 року за підписом начальника підприємства ОСОБА_6 для підвищення ефективності і оптимізації управління підприємством і на основі проведеного аналізу економічних і виробничих можливостей підприємства та не допущення простою в роботі працівників попереджено працівників підприємства, у тому числі ОСОБА_1, про подальше можливе вивільнення із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників (а.с.20,76).

Згідно комісійного Акту від 25.04.2014р. ОСОБА_1 відмовився отримувати попередження про скорочення та перехід на запропоновані професії дорожнього робітника та сторожа (а.с.79).

Актом №9 від 28.04.2014 року комісією працівників КП «ПМШЕД» ПМР засвідчено факт ознайомлення ОСОБА_1 із наказом по підприємству від 24.04.2014р. №74 та відмову ставити підпис у даному наказі (а.с.78).

06.06.2014 року (вих. №459) відповідачем на адресу голови профспілкового комітету КП «ПМШЕД» Коробка О.І. направлено подання про отримання згоди на звільнення працівників, у тому числі ОСОБА_1, у зв'язку зі скороченням (а.с.23,87).

Вказане подання було розглянуте 23.06.2014 року на засіданні профспілкового комітету первинної профспілкової організації міської шляхово-експлуатаційної дільниці м. Полтави, Витяг із протоколу засідання якого міститься у матеріалах справи (а.с.63) та рішенням профкому не надано згоду на звільнення тракториста ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням чисельності працівників (п.1 ст.40 КЗпП України) у зв»язку з відсутністю підстав для припинення трудових відносин, порушення процедури звільнення, передбаченої законодавством України, зокрема, ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.ст.40,42,49-2 КЗпП України, недотримання гарантій, передбачених колективним договором (а.с.63).

Наказом №40-К від 02.07.2014 року ОСОБА_1 звільнений з посади у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України (а.с.12,14-15).

Установлено, що 02.07.2014 року зазначений наказ та трудову книжку ОСОБА_1 отримав під підпис, про що є відмітка в особовій картці працівника (типова форма №П-2) та в журналі обліку трудових книжок (а.с.142-144).

Згідно Довідки КП «ПМШЕД» ПМР від 25.09.14р. за №718 про середню заробітну плату (дохід), нарахована заробітна плата ОСОБА_1 за період із січня по червень 2014 р. включно становить 15305,34 грн., середньоденна заробітна плата становить 84,56 грн. (а.с.80).

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив із того, що у відповідача мало місце скорочення чисельності штату працівників з причин економічного характеру та з метою недопущення нераціонального використання бюджетних коштів, уникнення простою працівників на підприємстві; при звільненні позивача відповідачем було дотримано вимоги законодавства про працю-попереджено про можливе звільнення та запропоновано переведення на іншу посаду, на що він не надав згоди; начальник КП «ПМШЕД» ПМР неодноразово звертався до профспілкового комітету з пропозицією провести консультації та погодження списків працівників на звільнення у зв'язку з скороченням, однак листи, подання було проігноровано та не вжито ніяких дій з боку профспілки; відповідь профкому про відмову в наданні згоди на звільнення працівників не містила обґрунтування мотивації прийнятого рішення і т. ін., а Витяг із протоколу засідання профкому від 23.06.2014 року при поданні позову був відсутній, тому рішення профкому відносно ОСОБА_1 було надано з порушенням вимог ст.43 КЗпП України, у зв»язку з чим керівник підприємства мав право звільнити позивача без згоди профспілкової організації; постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/10859/14-п від 01.08.2014 року, яка набрала законної сили, закрито справу щодо ОСОБА_6 на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Однак з таким висновком не можна погодитися, оскільки він не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на Законі, виходячи з наступного.

Відповідно п.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За приписом ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник…

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Відповідно до ч.1 ст.49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Згідно зі статтею 13 Конвенції Міжнародної організації праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, ратифікованою Україною 04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.

Аналогічне положення містить стаття 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», якою передбачено, що права і повноваження профспілок щодо забезпечення захисту працівників від безробіття та його наслідків визначаються законодавством і колективними договорами та угодами.

У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Статтею 18 КЗпП передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства….незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов»язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства…

Відповідно до п.2 Розділу УІ «Забезпечення продуктивної зайнятості» Колективного договору Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" у разі виникнення причин економічного характеру, через які неминуче вивільнення працівників з ініціативи сторони власника сторона власника зобов»язується проводити їх лише за умови письмового повідомлення профспілкової сторони не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, про причини і терміни вивільнення, кількість та категорії працівників, що підлягають скороченню.

Проводити консультації з профспілковою стороною стосовно визначення та затвердження заходів щодо запобігання звільненням працівників, їх можливого працевлаштування та забезпечення соціальної підтримки.

Розглядати та враховувати пропозиції профспілкової сторони щодо перенесення термінів або тимчасове припинення чи відміну заходів, пов»язаних із вивільненням працівників.

Висновок місцевого суду про те, що скорочення чисельності штату працівників та звільнення ОСОБА_1 мало місце з причин економічного характеру та з метою недопущення нераціонального використання бюджетних коштів, уникнення простою працівників на підприємстві є хибним та не знайшов підтвердження матеріалами справи.

Так, відповідно до Програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою м. Полтави на 2014 рік, затвердженої рішенням позачергової 38-ої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 30.01.2014р., джерелами фінансування заходів Програми є кошти державного, обласного та місцевого бюджетів, кошти Комунального підприємства відповідно до Програми його діяльності та передбачено фінансування з міського бюджету у розмірі 2676 тис. грн. У подальшому до вказаної програми Полтавською міською радою вносилися зміни (15.05.2014р. та 16.06.2014р.) в частині збільшення фінансування (а.с.169-178).

Також, у відповідності до п.4.19 Статуту КП «ПМШЕД» ПМР має право здійснювати будь-яку господарську іншу діяльність, окрім основних видів діяльності.

Як зазначено вище, на засіданні профкому КП «ПМШЕД» ПМР 11.03.2014 року у ході обговорення листа «Попередження про скорочення чисельності працівників на підприємстві» за №150 від 06.03.2014 року голова профкому запропонував прийняти рішення про тимчасове припинення даного листа до з»ясування ситуації щодо повного фінансування підприємства на 2014 рік, а після вивчення цього питання запропонував адміністрації підприємства у т.ч. надати інформацію, в якій вказати про причини наступних звільнень, кількість, категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень (а.с.19,21).

Однак такої інформації, зокрема щодо обґрунтування змін в організації виробництва та праці, причин економічного характеру, що стало підставою для звільнення працівників підприємства, у т.ч. позивача, профкому надано не було, як і не було проведено консультацій з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму.

Посилання в оскаржуваному рішенні на те, що начальник КП «ПМШЕД» ПМР неодноразово звертався до профспілкового комітету з пропозицією провести консультації та погодження списків працівників на звільнення у зв'язку з скороченням, однак листи, подання було проігноровано та не вжито ніяких дій з боку профспілки не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки, як зазначено вище, звернення начальника КП «ПМШЕД» ПМР від 03.03.2014 р. та від 06.03.2014 р. за вих. №150 було обговорено 11.03.2014 року на засіданні профкому КП «ПМШЕД» ПМР 11.03.2014 року та прийнято відповідне рішення, про що було повідомлено адміністрації підприємства листами від 17.03.2014р. та від 30.04.2014р. (а.с.21).

Стосовно проведення запропонованих консультацій з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень адміністрація підприємства взагалі не зверталася і матеріали справи не містять доказів, які б це спростовували.

Як убачається з матеріалів справи, протягом 11.07.2014р.-14.07.2014р. Територіальною державною інспекцією з питань праці у Полтавській області було проведено перевірку стану додержання вимог законодавства про працю у Комунальному підприємстві "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради.

Актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №16-01-46/197 від 14.07.2014р. встановлено порушення вимог законодавства про працю, а саме:

- статті 43 КЗпП України щодо розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 КЗпП України, яке здійснено без попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівники, зокрема, 02.07.2014 року звільнено за п.1 ст.40 КЗпП машиністів екскаватора ОСОБА_9 наказ № 34… та інших без згоди профспілкового комітету;

- ч.2 ст.49-4 КЗпП щодо не проведення власником або уповноваженим ним органом консультацій з професійними спілками про заходи щодо запобігання звільненню чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-якого звільнення. В ході проведення перевірки документи, підтверджуючі проведення консультацій з профспілкою, не було надано;

- ч.4 ст.115, ст.21 КЗпП, чч.1,2,3 ст.115, ч.1 ст.24 КЗпП України (а.с.71).

Аналогічна інформація викладена у листі ТДІ з питань праці у Полтавській області (а.с.162).

Однією з підстав відмови у задоволенні позову було те, що постановою судді Октябрського районного суду м. Полтави у справі №554/10859/14-п від 01.08.2014 року, яка набрала законної сили, закрито справу щодо ОСОБА_6 на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Однак, як роз»яснив у пункті 7 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року N14 Пленум Верховного Суду України, відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК.

Відповідно до ст.212 ЦПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Обставини, викладені у постанові судді Октябрського районного суду м. Полтави від 01.08.2014 року, встановлювалися при вирішенні питання щодо притягнення особи (начальника КП «ПМШЕД» ПМР ОСОБА_6) до адміністративної відповідальності, тобто в іншому виді судочинства, а позивач ОСОБА_1 не був стороною по цій справі, оскільки порядок вивільнення працівників регламентується трудовим законодавством України.

Таким чином, вказана постанова судді Октябрського районного суду м. Полтави від 01.08.2014 року не має преюдиційного значення при розгляді даної цивільної справи.

Відмовляючи у задоволенні позову місцевий суд послався на те, що відповідь профкому про відмову в наданні згоди на звільнення працівників не містила обґрунтування мотивації прийнятого рішення, а Витяг із протоколу засідання профкому від 23.06.2014 року при поданні позову був відсутній, тому рішення профкому відносно ОСОБА_1 було надано з порушенням вимог ст.43 КЗпП України, у зв»язку з чим керівник підприємства мав право звільнити позивача без згоди профспілкової організації.

Такий висновок є надуманим та таким, що суперечить наявним у справі доказам, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 131 ЦПК сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

З матеріалів справи вбачається, що Витяг із протоколу засідання профкому від 23.06.2014 року було подано до початку розгляду справи по суті, з дотриманням установлених цивільно-процесуальним законодавством України термінів, а тому критичне ставлення районного суду до даного доказу є безпідставним.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації міської шляхово-експлуатаційної дільниці м. Полтави від 23.06.2014 року про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 є обгрунтованим та містить посилання на порушення відповідачем процедури звільнення, передбаченої законодавством України, зокрема, ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.ст.40,42,49-2 КЗпП України, недотримання гарантій, передбачених колективним договором, відтак, місцевим судом не було враховано ту обставину, що профспілковий орган, який діє на підприємстві, не дав згоди на звільнення ОСОБА_1 та необґрунтовано визнано законними дії керівника підприємства щодо звільнення позивача.

Також, як убачається з листа голови профкому КП «ПМШЕД» від 23.06.2014р., надісланого на адресу начальника підприємства, профкомом проведено засідання, на якому вирішено відмовити у звільненні працівників, у тому числі ОСОБА_1, у зв'язку зі скороченням, оскільки адміністрацією КП від початку процедури скорочення було порушено ст.22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», а саме: роботодавець за три місяці від намічуваних звільнень не надав первинній профспілковій організації інформацію про зміни в організації виробництва і праці, завчасно до видання наказу №74 від 24.04.2014р. не обговорено профкомом кількість та категорію працівників, що підлягають звільненню; консультації з профспілковою організацією про заходи щодо запобігання звільненням в період з 24.04.2014р. по 24.05.2014р. не проводилися.; порядок вивільнення працівників не дотриманий: одночасно з попередженням працівникам не пропонувалася інша робота на підприємстві; в той час приймалися інші працівники або переводилися на вільні посади, що є порушенням ст.ст. 40, 49-2, п.2 Розділу Колективного договору підприємства.

Враховуючи те, що підприємство профінансовано до кінця року, профспілковий комітет не вбачає підстав для надання згоди на проведення скорочення працівників; члени профспілкового комітету одноголосно проголосували окремо по кожному працівнику за ненадання згоди на звільнення по п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з відсутністю підстав для припинення трудових відносин, порушенням процедури звільнення, передбаченої законодавством України, зокрема, ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.ст.40,42,49-2 КЗпП України, недотриманням гарантій, передбачених колективним договором КП ПМШЕД» ПМР (а.с.24).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції фактично увійшов у обговорення правомірності обґрунтування відмови профспілки на надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1, що лежить поза межами компетенції суду, як і не врахував те, що за нормою закону (ст.43 КЗпП) власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди профспілкового комітету лише у разі, якщо в рішенні цього виборного органу немає обґрунтування відмови у наданні згоди на розірвання трудового договору, а не за обставин неправильного його обґрунтування, ухвалив рішення із порушенням норм процесуального права.

З урахуванням викладеного та наведених вище норм права, місцевий суд дійшов передчасного висновку про відмову в поновленні позивача на роботі та правомірність звільнення його відповідачем без згоди виборного органу первинної профспілкової організації, оскільки у рішенні профспілкового комітету первинної профспілкової організації міської шляхово-експлуатаційної дільниці м. Полтави від 23.06.2014 року наведене належне обґрунтування відмови у звільнені позивача з займаної посади.

Таким чином, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, неповністю з'ясував обставини, які мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, тому висновки суду не можна визнати такими, що відповідають обставинам справи.

За таких обставин рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до вимог статті 88 ЦПК України, згідно з якими з відповідача - Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради необхідно стягнути 487,20 грн. судового збору в дохід держави.

Відповідно до п.п.1-4 ч.1 ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.1,3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Полтави Кривоніса Руслана Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1, - задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 09 жовтня 2014 року, - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов першого заступника прокурора міста Полтави Кривоніса Руслана Євгенійовича в інтересах ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради, треті особи: Полтавська міська рада, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, ОСОБА_6 про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування, поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати Наказ начальника Комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради № 40-К від 02.07.2014 року щодо звільнення ОСОБА_1 з посади тракториста 4-го розряду у зв'язку зі скороченням чисельності штату працівників згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді тракториста 4-го розряду у Комунальному підприємстві "Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця" Полтавської міської ради.

Стягнути з Комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради (пр. Гончарова,17, м. Полтава, 36002, код ЗКПО 03351987, р/р 2600170747 в АБ «Укргазбанк», м. київ, МФО 320478) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, заробітну плату за час вимушеного прогулу у сумі 449,16 (чотириста сорок дев»ять гривень 16коп.) грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Полтавська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» Полтавської міської ради 487, 20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.) судового збору в дохід держави.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух /підпис/ Л.І. Пилипчук

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.О. Кривчун