Вирок № 41528076, 23.10.2014, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4794/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року Обухівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Кравченко М.В.

при секретарі Радченко С.П.

за участю прокурора Литвиненка Р.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014110230000645 від 22.08.2014 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Українка Обухівського району Київської області, українця, громадянина Російської Федерації, розлученого, непрацюючого, ніде в Україні не зареєстрованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив шахрайство за таких обставин.

22 серпня 2014 року близько 15 години 00 хвилин ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні ательє «Новинка», що розташоване по проспекту Дніпровському, 20-а у місті Українка Обухівського району Київської області, маючи злочинний умисел на шахрайське заволодіння чужим майном, увійшов в довіру до ОСОБА_3, зловживаючи її довірою, повідомивши їй про те, що телефон потрібний для здійснення дзвінка, не маючи на меті повертати його власнику, протиправно заволодів належним їй майном, а саме мобільним телефоном марки «Нокіа-101» вартістю 200 гривень, в якому знаходились дві сім-картки операторів мобільного зв'язку «Київстар» та «МТС» вартістю 40 гривень кожна, вказаними речами у подальшому розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 280 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений винуватим себе у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, дав показання, які відповідають обставинам вчинення злочину за обвинуваченням, зокрема показав, що 22.08.2014 року вдень він зайшов в атель'є в м.Українка, у невідомої жінки попросив телефон, щоб подзвонити, потім вийшов з ним на вулицю та покинув місце пригоди, а через деякий час був затриманий працівниками міліції. Телефон він повернув неушкодженим. Висловив каяття у вчиненому, запевняв у відсутності намірів вчиняти злочини у подальшому.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України роз'яснивши учасникам процесу положення цієї статті, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і немає сумнівів у добровільності їх позиції, обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, оскільки жодним учасником процесу не оспорено винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та визначені обвинуваченням обставини.

Суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, його особу та відношення до скоєного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання немає.

Відповідно до положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше несудимий, непрацює, не має сім'Ї, проживає без реєстрації, суд вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, оскільки такий вид покарання є достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому суд вважає можливим застосування ст.ст. 75, 76 КК України і звільнення обвинуваченого від відбування призначеного цим вироком покарання за умови виконання певних обов'язків, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання.

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов по справі не пред'являвся.

Речові докази слід залишити потерпілій як законному володільцеві.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік.

Відповідно до статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну - одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно до статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспеції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на Обухівський міжрайонний відділ кримінально-виконавчої інспекції УДПтС України в місті Києві та Київській області.

Речові докази - мобільний телефон «Нокіа-101» з двома сім-картами залишити ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя М.В.Кравченко