Рішення № 41526933, 27.10.2014, Богунський районний суд м. Житомира

Справа № 295/7692/14-ц

2/295/2442/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

27.10.2014 р. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі Зоренко Т.О.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Анастасія»,

10019, м. Житомир, вул. І. Гонти, буд. 81,

до ОСОБА_1,

10031, АДРЕСА_1,

та ОСОБА_2,

04215, м. Київ, вул. Джаліля Муси, буд. 66,

04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 18,

про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Анастасія» звернулося до суду із вищенаведеним позовом, в якому зазначило, що 03.09.2013 р. о 20 год. 17 хв. у м. Житомирі на перехресті вулиць Мануїльського ОСОБА_3 з вини ОСОБА_1, який керував автомобілем «ГАЗ-33021-212», із реєстраційним номерним знаком 11 ЕА 9019, що належить ОСОБА_2, сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій пошкоджено автомобіль «ВАЗ-21154», із реєстраційним номерним знаком АМ 5035 АК, який належить позивачу. Внаслідок ДТП приватному підприємству «Анастасія» спричинено шкоду джерелом підвищеної небезпеки у сумі 10575 грн. 86 коп.

У звязку з цим позивач просить стягнути із відповідачів у солідарному порядку на свою користь: 10575,86 грн. вартості відновлюваного ремонту пошкодженого автомобіля, 550,00 грн. понесених витрат за проведення експертного дослідження, а також судові витрати повязані із розглядом даної справи судом. /а.с. 1/

Відповідно із ч. 1 ст. 11 ЦК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони у судове засідання 27.10.2014 р. не зявились.

Уповноважений представник позивача подав заяву про розгляд справи у відсутність представника ПП «Анастасія», при цьому, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позові, проти заочного розгляду справи не заперечував. /а.с. 32/

Відповідачі про час і місце розгляду справи завчасно повідомлялись судом у відповідності до вимог статей 74-76 ЦПК України, що підтверджується наявними у справі матеріалами. Заперечень на даний позов до суду не надходило, щодо поважності причин відсутності суд не повідомлено.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою, що відповідає положенням, які передбачені ч. 2 ст. 158, ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 197 та ст. 224 ЦПК України. /а.с. 33/

Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Правовідносини щодо яких заявлений позов регулюються ст.ст. 22, 1166, 1167 Цивільного кодексу України.

У відповідності до загальних підстав цивільно правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування матеріальної шкоди підлягає зясуванню: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Згідно п. 1 ст. 7 Конвенції «Про дорожній рух» (м. Відень) від 08.11.1968 р. користувачі дороги повинні вести себе таким чином, щоб не створювати небезпеки чи перешкод для руху, не наражати на небезпеку людей і не завдавати шкоди державному, громадському чи приватному майну.

В силу ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Із копії постанови Богунського районного суду міста Житомира від 01.11.2013 р. по адміністративній справі за № 295/16378/13-п /а.с. 8/ встановлено, що 03.09.2013 р. на перехресті вулиць Мануїльського ОСОБА_3, що у м. Житомирі, з вини водія ОСОБА_1, який керував автомобілем «ГАЗ-33021-212», із реєстраційним номерним знаком 11 ЕА 9019, що належить ОСОБА_2 /а.с. 10/, сталася дорожньо-транспортна пригода, у результаті якої пошкоджено автомобіль «ВАЗ-21154», із реєстраційним номерним знаком АМ 5035 АК, який належить приватному підприємству «Анастасія». /а.с. 11/

Згаданою вище постановою від 01.11.2013 р. за вчинення вказаного правопорушення згідно ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 425,00 грн. Дана постанова суду набрала законної сили 11.11.2013 р.

Зі змісту висновку експертного автотоварознавчого дослідження судового експерта ОСОБА_4 за № 3602 від 11.09.2013 р. вбачається, що матеріальний збиток, заподіяний позивачу в результаті пошкодження автомобіля «ВАЗ-21154», із реєстраційним номерним знаком АМ 5035 АК, під час наведеної вище ДТП становить 10575 грн. 86 коп. /а.с. 12-16/

При цьому, вартість робіт з оцінки розміру завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу складає 550,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 1017 від 11.09.2013 р. /а.с. 17/

Відповідно до положень ч.ч. 3 і 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Статтями 22, 1166 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, у тому числі, втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 цього ж Кодексу шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній підставі (право власності, інше речове право тощо) володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами пункту першого ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки настає у особи, винної у заподіянні збитків.

Відповідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» матеріальна шкода підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи.

Таким чином, судом встановлена протиправність дій відповідача ОСОБА_1 та його вина у скоєнні даної ДТП, а також причинний звязок між наявною шкодою і протиправним діянням заподіювача.

За таких обставин, врахувавши усі докази у справі, суд прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення нанесених збитків із ОСОБА_1

Що стосується позовних вимог до ОСОБА_2, то у їх задоволенні належить відмовити, оскільки не спростовано, що ОСОБА_1 на правомірній основі заволодів і керував джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути із ОСОБА_1 (ідентиф. № НОМЕР_1) на користь приватного підприємства «Анастасія» (ідентиф. код 25309846) 10575 (десять тисяч пятсот сімдесят пять) грн. 86 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 550 (пятсот пятдесят) грн. 00 коп. понесених витрат з оплати експертного автотоварознавчого дослідження, а також судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Копію даного заочного рішення направити сторонам рекомендованим листом із повідомленням про його вручення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів із дня отримання ним копії даного рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Житомирської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя В.О. Корицька