Постанова № 41526463, 04.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/1606/14

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Орлик Л.Л.

з участю: представника публічного акціонерного товариства "Енергобанк" - Свічкарьова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Енергобанк" до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївської області, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "Морська транспортна компанія", про скасування арешту, накладеного постановою, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) "Енергобанк" звернулося до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївської області про:

- скасування арешту, накладеного постановою від 18 червня 2012 року по виконавчому провадженню №33056289;

- зобов'язання вчинити дії по зняттю арешту, накладеного згідно постанови від 18 червня 2012 року по виконавчому провадженню №33056289.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що у зв'язку з невиконанням Позичальниками зобов'язань по кредитним договорам, рішенням господарського суду Миколаївської області було визнано за позивачем право власності на предмет іпотеки. Однак, при виконанні судового рішення позивачу стало відомо, що на це нерухоме майно відповідачем накладено арешт. Наявність арешту створює перешкоди ПАТ "Енергобанк" у користуванні та розпорядженні його власним нерухомим майном, оскільки унеможливлює державну реєстрацію права власності.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 червня 2014 року замінено первинного відповідача на управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції (далі УДВС ГУЮ) у Миколаївської області.

Відповідачем не надано заперечень проти адміністративного позову.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Знято арешт, що був накладений постановою від 18 серпня 2012 року ВП №33056289 головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Миколаївській області Квашенком С.С.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі УДВС ГУЮ у Миколаївської області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги УДВС ГУЮ у Миколаївської області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

30 грудня 2010 року між ПАТ "Енергобанк" і ТОВ "Морська транспортна компанія" був укладений договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець (ТОВ "Морська транспортна компанія") передав іпотекодержателю (ПАТ "Енергобанк") в іпотеку нерухоме майно:

а) нежитлові будівлі: деревообробний цех, цех "Корвет", цех №8, бойлерну, навіс, склади, трансформаторну, їдальню, покриття, дорогу, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, будинок 1б/1;

б) земельну ділянку загальною площею 4,2716 га, що розташована за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 1б/1, надалі - нерухоме майно.

Одночасно з посвідченням договору іпотеки нотаріус наклав заборону відчуження нерухомого майна.

Факт реєстрації 30 грудня 2010 року заборони підтверджується витягами про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та інформацією з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с. 15-18).

Рішенням від 27 лютого 2014 року у справі №915/1750/13 за позовом ПАТ "Енергобанк" до ТОВ "Морська транспортна компанія" (треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "Аскон Інформ", ТОВ "ВКО "Концерн Металіст", ТОВ фірма "Південна українська компанія") господарський суд Миколаївської області стягнув з ТОВ "Морська транспортна компанія" на користь ПАТ "Енергобанк" 23 317 604, 40 грн. шляхом звернення стягнення на нерухоме майно.

Однак, 18 червня 2012 року головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління відкрив виконавче провадження ВП №33056289 (з виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 28 травня 2012 року №5016/304/2012 (13/28) про стягнення з ТОВ "Морська транспортна компанія" на користь ТОВ "Українська сирьєва компанія" 3 435 140, 90 грн. боргу) і наклав арешт на все майно, що належить ТОВ "Морська транспортна компанія", в межах суми звернення стягнення.

Постановою від 28 вересня 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління, з посиланням на п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження", повернув стягувачу наказ господарського суду Миколаївської області від 28 травня 2012 року №5016/304/2012 (13/28), із зазначенням того, що цей виконавчий документ може бути повторно пред'явлений до виконання в строк до 28 вересня 2013 року.

14 травня 2014 року представник позивача, посилаючись на ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження", звернувся до Управління із заявою (вих. № 55/21-173) про зняття арешту (ар. с. 28). В цій заяві Товариство вказало, що наявність арешту створює перешкоди у користуванні та розпорядженні власним нерухомим майном, оскільки унеможливлює державну реєстрацію права власності відповідного до законодавства.

У листі від 28 травня 2014 року №021-24/3252 Управління зазначило про відсутність підстав для зняття арешту.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що право застави ПАТ "Енергобанк" виникло до винесення господарським судом рішення у справі №5016/304/2012 (13/28), звернення стягнення на заставлене нерухоме майно і, відповідно, накладення на нього арешту не відповідає Закону.

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Законом України "Про державну виконавчу службу" від 24 березня 1998 року визначено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" на державного виконавця покладено обов'язок щодо прийняття до виконання виконавчого документа і винесення постанови про відкриття виконавчого провадження протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа.

Згідно п.5 ч.3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державному виконавцеві надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що приймаючи постанову ВП №33056289 від 18 червня 2012 року "Про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження", державний виконавець діяв відповідно до покладених на нього завдань та з урахуванням приписів Закону України "Про виконавче провадження".

Також, судова колегія зазначає, що скасування постанови про накладення арешту призведе до зняття арешту зі всього майна боржника, а не лише із заставного майна. Таким чином, це може призвести до перереєстрації іншого рухомого чи нерухомого майна боржника, що унеможливить примусове виконання інших виконавчих документів.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне акцентувати увагу на наступному.

Згідно ч.1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Частиною 4 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Таким чином, позивач має право захищати свої інтереси шляхом звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна, а саме з нерухомого майна, яке було передано ТОВ "Морська транспортна компанія" (іпотекодавець) в іпотеку ПАТ "Енергобанк" (іпотекодержателю) за договором іпотеки від 30 грудня 2010 року, тобто нежитлових будівель: деревообробний цех, цех "Корвет", цех №8, бойлерну, навіс, склади, трансформаторну, їдальню, покриття, дорогу, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, будинок 1б/1, та земельної ділянки загальною площею 4,2716 га, що розташована за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду, 1б/1.

З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "Енергобанк".

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.3 ч.1 ст. 198; п.п.3, 4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївської області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 червня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити публічному акціонерному товариству "Енергобанк" у задоволенні адміністративного позову до управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївської області про:

- скасування арешту, накладеного постановою від 18 червня 2012 року по виконавчому провадженню №33056289;

- зобов'язання вчинити дії по зняттю арешту, накладеного згідно постанови від 18 червня 2012 року по виконавчому провадженню №33056289.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 10 листопада 2014 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: