ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" листопада 2014 р.Справа № 915/1691/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б. Туренко
суддів Л.В. Поліщук, В.Т. Пироговського (на підставі розпорядження голови суду від 20.10.2014 р. № 2541)
при секретарі судового засідання: І.М. Станковій
за участю представників сторін:
від прокуратури - І.О. Коломійчук
Інші представники сторін в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Миколаївської області
на рішення господарського суду Миколаївської області від 18.09.2014 р.
у справі № 915/1691/13
за позовом прокурора Баштанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, Баштанської районної державної адміністрації
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення земельної ділянки у розпорядження держави
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2013 року прокурор Баштанського району Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства у Миколаївській області та Баштанської районної державної адміністрації звернувся до місцевого господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про:
- дострокове розірвання договору оренди землі від 12.04.07 р., укладеного між Баштанською райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_2, зареєстрованого у Баштанському районному відділі Миколаївської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомзему України» 30.05.07 р. за № 040700601281;
- скасування державної реєстрації вказаного договору оренди від 12.04.07р.;
- зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку площею 14,37 га (кадастровий номер 4820610000:07:000:0600), що розташована в межах території Баштанської міської ради, у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївської області (а.с. 3-9 т.1).
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов спірного договору, а саме використання орендованої земельної ділянки не за її цільовим призначенням.
Головне управління Держземагентства у Миколаївській області підтримала позовні вимоги прокурора (а.с. 47-48, 80-81 т.1).
Баштанська райдержадміністрація у відзиві на позов не наполягала на розірванні спірного договору оренди (а.с. 55-56, 77-78 т.1).
Відповідач у відзиві на позов зазначив про його необґрунтованість (а.с. 82-83 т.1).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.12.13 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.02.14 р. у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено повністю (а.с. 106-115, 152-156 т.1).
Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.14 р. касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено частково, вищезазначені рішення та постанова скасовані, справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду (а.с. 178-184 т.1).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.07.14 р. справу прийнято до провадження із призначенням до розгляду (а.с. 187 т.1).
Ухвалою суду першої інстанції від 11.09.14 р. прийнято відмову прокуратури Баштанського району Миколаївської області від позову в частині скасування державної реєстрації договору оренди землі від 12.04.07 р., зареєстрованого 30.05.07 р. за № 040700601281 та припинено провадження по справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України (а.с. 10-11, 81-82 т.2).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18.09.14 р. (суддя Олейняш Е.М.), оформленим відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 24.09.14 р., позов задоволено частково, достроково розірвано договір оренди землі від 12.04.07 р., зареєстрований 30.05.07 р. за № 040700601281; в частині позову про зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку площею 14,37 га у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагенства відмовлено, у зв'язку із тим, що ця вимога є передчасною, оскільки на момент звернення до суду із позовом право останнього не було порушено; стягнуто в доход Державного бюджету України судовий збір з відповідача - 1147 грн., з Головного управління Держземагенства - 1720,50 грн. (а.с. 88-94 т.2).
Не погодившись частково з рішенням суду, заступник прокурора Миколаївської області 07.10.14 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду в частині відмови у задоволенні позову про повернення земельної ділянки площею 14,37 га у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагенства скасувати, позов в цій частині задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права (а.с. 117-120 т.2).
Відзиві на апеляційну скаргу від сторін не надходили.
Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, судова колегія зазначає наступне.
12.04.07р. на підставі розпорядження голови Баштанської райдержадміністрації від 15.02.07р. № 88-р між Баштанською райдержадміністрацією (Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого (з урахуванням додаткової угоди від 16.06.10 р. до цього договору) в оренду строком на 50 років передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за межами населеного пункту на території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, загальною площею 14,37 га пасовищ (кадастровий номер 4820610000:07:000:0600), яка знаходиться у розпорядженні Орендодавця. Договір зареєстровано Баштанським районним відділом Миколаївської регіональної філії ДП «ЦДЗК при Держкомземі України» 30.05.07 р. за №040700601281 (а.с. 22-25 т.1).
Відповідно до п. 5.2. цього договору земельна ділянка повинна використовуватися Орендарем виключно як пасовище для вирощування багаторічних трав, випасання худоби. Не допускається розорювання земельної ділянки для вирощування зернових та просапних сільськогосподарських культур.
За умовами п. 12.4 договору дія останнього припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Судом першої інстанції встановлено порушення відповідачем вимог земельного законодавства та умов договору оренди землі від 12.04.07 р., а саме порушення виду цільового використання орендованої земельної ділянки (сінокосіння та випасання худоби), у зв'язку чим позовні вимоги прокурора в частині дострокового розірвання договору оренди землі від 12.04.07 р., укладеного між Баштанською райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_2 задоволено та вказаний договір достроково розірвано.
Між тим, у задоволенні позовної вимоги про повернення цієї земельної ділянки у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївської області, оскільки саме цей орган на даний час розпоряджається земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності на території Миколаївської області, а тому повернення земельної ділянки підлягає саме останньому відмовлено, оскільки, прокуратурою та позивачем - Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області не доведено жодними належними та допустимими доказами в чому саме полягало порушення чи оспорення його права відповідачем у розумінні ст. 15 Цивільного кодексу України на момент звернення до суду із позовом, за захистом якого зазначений позивач звернувся. Повернення земельної ділянки у випадку розірвання договору здійснюється в порядку, передбаченому умовами договору. В спірному випадку умовами договору оренди земельної ділянки передбачено, що земельна ділянка повертається після припинення дії договору. За приписами ч. 5 ст. 188 ГК України у випадку розірвання договору в судовому порядку, договір вважається розірваним з дня набрання чинності судовим рішенням, тобто лише після набрання чинності судовим рішенням про розірвання договору у відповідача виникає обов'язок повернути земельну ділянку, який кореспондується з правом позивача - Головного управління Держземагенства у Миколаївській області вимагати повернення цієї земельної ділянки. У випадку невиконання відповідачем свого обов'язку з повернення земельної ділянки наявні підстави стверджувати по порушення прав позивача - Головного управління Держземагенства у Миколаївській області, за захистом яких він має право звертатися до суду.
Предметом оскарження є незгода прокурора Миколаївської області з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про повернення орендованої відповідачем земельної ділянки площею 14,37 га у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївської області.
За твердженням прокурора, оскільки єдиною підставою для використання відповідачем земельної ділянки (правоустановчим документом) є договір оренди, то внаслідок його розірвання припиняється право користування нею, а тому одночасне пред'явлення вимог про дострокове розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку власнику не суперечить загальним засадам цивільного законодавства та обґрунтовує необхідність захисту права власності. Таким чином, враховуючи наявність підстав для дострокового розірвання договору оренди землі від 12.04.07 р., який є єдиною підставою для використання ФОП ОСОБА_2 спірної земельної ділянки, наявні підстави і для задоволення позовних вимог в частині повернення земельної ділянки позивачу - Головного управління Держземагентства у Миколаївській області, оскільки відпала підстава користування відповідачем цією земельною ділянкою.
За умовами п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За приписами ст. ст. 626, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір, зокрема, розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється.
За приписами ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до Орендодавця.
Згідно п. 7.1. договору після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір вирішується у судовому порядку.
Таким чином, позовна вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про дострокове розірвання договору оренди цієї земельної ділянки, а відтак задоволення первісної позовної вимоги тягне за собою задоволення й похідної вимоги, оскільки відпала підстава користування цією земельною ділянкою відповідачем.
Вищевикладене не було враховано судом першої інстанції, що призвело до прийняття неправильного рішення в частині відмови в задоволені позову про повернення спірної земельної ділянки, яке підлягає скасуванню в цій частині, а апеляційна скарга задоволенню.
Щодо розподілу господарських витрат судова колегія зазначає слідуюче.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір сплачується за ставкою 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається при задоволенні позову - на відповідача.
З урахуванням того, що позовна заява була подана у 2013 році, коли розмір мінімальної заробітної плати становив - 1147 грн., в доход Державного бюджету України з відповідача слід стягнути судовий збір за позовом у загальній сумі - 2867,50 грн. (1147 грн. - за немайнову вимогу (дострокове розірвання договору оренди) + 1720,50 грн. за майнову вимогу (повернення земельної ділянки вартістю 33449,18 грн.), що становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, оскільки 2% від вартості спірної земельної ділянки (668,98 грн.) менш ніж 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Враховуючи, те, що апеляційна скарга подана у 2014 році, коли розмір мінімальної заробітної плати складає - 1218 грн., рішення оскаржено тільки в частині повернення земельної ділянки вартістю 33449,18 грн., тобто майнової вимоги, апеляційна скарга підлягає задоволенню, з відповідача в доход Державного бюджету України слід також стягнути судовий збір за апеляційний перегляд у сумі - 913,50 грн., що становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827:2).
Керуючись ст. ст. 99, 103-105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 18.09.14 р. у справі № 915/1691/13 скасувати частково, абзаци 1, 3, 4, 5 резолютивної частини викласти в слідуючей редакції:
«Позов задовольнити.
Зобов'язати ФОП ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 14,37 га вартістю 33449,18 грн. (кадастровий номер 4820610000:07:000:0600), що розташована в межах території Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області, у розпорядження держави в особі Головного управління Держземагенства у Миколаївській області.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 в доход Державного бюджету України судовий збір в сумі 2867,50 грн. за позовом на платіжні реквізити (ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаєві, код класифікації доходів бюджету 22030001, Господарський суд Миколаївської області, код ЄДРПОУ 03499980)»
Рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди землі від 12.04.07 р., укладеного між Баштанською райдержадміністрацією та ПП ОСОБА_2, залишити без змін.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 913,50 грн. за апеляційний перегляд за платіжними реквізитами: ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, № рахунку 31217206782002, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ суду 26016990.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови складено 24.11.2014 р.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя В.Т. Пироговський
Судове рішення № 41526274, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 20.11.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/1691/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: