Ухвала суду № 41526101, 19.11.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"19" листопада 2014 р.Справа № 5017/2643/2012

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Князєвій К.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача (скаржника): Ельчибекян І.М. за довіреністю № 21/17-1 від 03.01.2014р.

Від третьої особи: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скарги публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (вх. № 2-4988/14 від 04.11.2014р. та вх. № 5041/14 від 06.11.2014р.) на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, по справі за позовом дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" про стягнення 111 029 341,03 грн., а також за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства „Одесагаз" до дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" про визнання недійсним договору, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.10.2012р. по даній справі, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.12.2012р. та постановою Вищого господарського суду України від 28.05.2013р., первісний позов було задоволено частково, присуджено до стягнення із публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (далі по тексту - ПАТ „Одесагаз") на користь дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (далі по тексту - ДК „Газ України") суму основного боргу в розмірі 32 163 892,93 грн., три відсотки річних в сумі 1 938 473,77 грн., збитки від інфляції в сумі 3 731 380,04 грн., пеню в сумі 700 000 грн., судовий збір в сумі 24 929,81 грн.; у задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено; в задоволенні зустрічного позову публічному акціонерному товариству „Одесагаз" було відмовлено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.2014р. по даній справі, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.02.2014р. та постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2014р., було розстрочено виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.10.2012р. по даній справі про стягнення заборгованості в загальному розмірі 38 558 676,55 грн. на 60 місяців наступним чином: протягом періоду з січня 2014р. по грудень 2018р. включно ПАТ „Одесагаз" зобов'язане щомісячно перераховувати на користь ДК „Газ України" грошові кошти в сумі 642 644 грн. 91 коп.; протягом січня 2019р. ПАТ „Одесагаз" зобов'язане перерахувати на користь ДК „Газ України" грошові кошти в сумі 642 626 грн. 86 коп.

04.11.2014р. до суду надійшла скарга ПАТ „Одесагаз" (вх. № 2-4988/14) на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, у відповідності до якої скаржник просить суд: визнати неправомірними дії названого органу державної виконавчої служби, які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 28.10.2014р. ВП № 35920627; скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт коштів боржника від 28.10.2014р. ВП № 35920627. Крім того, скаржник просив суд винести ухвалу про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого провадження ВП № 35920627 із виконання рішення суду по даній справі до розгляду даної скарги по суті.

Крім того, 06.11.2014р. до суду надійшла ще одна скарга ПАТ „Одесагаз" (вх. № 2-5041/14) в передбаченому ст. 121-2 ГПК України на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у відповідності до якої відповідач просить суд визнати неправомірними дії органу державної виконавчої служби, які полягають у винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.10.2014р. ВП № 35920627 та визнати вказану постанову незаконною.

Вищезазначені скарги ПАТ „Одесагаз" були призначені до спільного розгляду в засіданні суду.

Згідно наданих заперечень, ДК „Газ України" заперечує проти задоволення первісно поданої ПАТ „Одесагаз" скарги, наголошуючи на її необґрунтованості та безпідставності.

Від Державної виконавчої служби України до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду скарг ПАТ „Одесагаз" у зв'язку із необхідністю забезпечення надання матеріалів виконавчого провадження із примусового виконання рішення господарського суду Одеської області від 22.10.2012р. по справі № 5017/2643/2012. Незважаючи на вимоги суду про надання матеріалів виконавчого провадження, викладені в ухвалах про прийняття скарг до розгляду, у задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено через встановлення в судовому засіданні за результатами аналізу підстав пред'явлення вказаних скарг факту можливості їх вирішення по суті за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши скарги ПАТ „Одесагаз" на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, заслухавши доводи та пояснення представника скаржника, суд встановив наступне.

В силу приписів ст. 121- 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається із матеріалів справи, виданий господарським судом наказ від 11.12.2012р. по справі № 5017/2643/2012 про стягнення із ПАТ „Одесагаз" на користь ДК „Газ України" суми основного боргу в розмірі 32 163 892,93 грн., трьох відсотків річних в сумі 1 938 473,77 грн., збитків від інфляції в сумі 3 731 380,04 грн., пені в сумі 700 000 грн. та судового збору в сумі 24 929,81 грн., а загалом заборгованості в сумі 38 558 676,55 грн. на умовах наданої судом розстрочки був пред'явлений стягувачем ДК „Газ України" для примусового виконання до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у зв'язку з чим, останнім згідно з постановою від 10.01.2014р. було відкрите відповідне виконавче провадження ВП № 35920627.

Оскільки станом на 28.10.2014р. заборгованість ПАТ „Одесагаз" перед стягувачем за виконавчим документом, з урахуванням наданої судом розстрочки виконання судового рішення, складала 5 783 804,19 грн., що свідчило про невиконання боржником вимог виконавчого документу, на підставі ст.ст. 28, 57 Закону України „Про виконавче провадження" відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було вжито заходів щодо примусового виконання рішення шляхом винесення постанов від 28.10.2014р. про стягнення із боржника виконавчого збору в сумі 578 380,42 грн. та про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на розрахункових рахунках ПАТ „Одесагаз", в межах суми 6 362 184,61 грн.

Однак, за переконанням ПАТ „Одесагаз", вищезазначені постанови Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 28.10.2014р., винесені в межах виконавчого провадження № 35920627, про стягнення із боржника виконавчого збору в сумі 578 380,42 грн. та про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на розрахункових рахунках ПАТ „Одесагаз", в межах суми 6 362 184,61 грн., є незаконними та протиправними, оскільки, в даному випадку, державний виконавець був зобов'язаний зупинити виконавче провадження та не вживати заходів, направлених на забезпечення примусового виконання вимог виконавчого документу у зв'язку із включенням ПАТ „Одесагаз" до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Викладені обставини зумовили звернення ПАТ „Одесагаз" до суду із даними скаргами.

Вирішуючи питання про обґрунтованість доводів скарг, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено під час розгляду даної справи господарським судом, відповідно до ліцензії серії АВ № 597357, виданої 04.11.2011р. Національною комісією регулювання електроенергетики України, ПАТ „Одесагаз" було надано право на провадження господарської діяльності із постачання природного газу, газу (метану) вугільних родових за регульованим тарифом протягом строку дії ліцензії з 17.03.2010р. по 16.03.2015р.

При цьому, ПАТ „Одесагаз" згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.2005р. № 568 (з наступними змінами та доповненнями" було включено до Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості та відповідають вимогам пункту 1.1 статті 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Преамбулою Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року N 2711-IV (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу") передбачено, що цим Законом визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Метою цього Закону є сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутству та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання суб'єктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із суб'єктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: 1.1 підприємства паливно-енергетичного комплексу - гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газодобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж, а також підприємства, які на дату виникнення заборгованості мали ліцензію хоча б з одного виду діяльності, зокрема із постачання природного газу за регульованим тарифом; 1.4 заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка зокрема підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена.

У відповідності до п. 1.6 ст. 1 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" реєстр підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості (далі - Реєстр) - автоматизована комп'ютерна база даних, яка ведеться оптовим постачальником електричної енергії та призначена для накопичення, систематизації і зберігання відомостей про підприємства паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, а також для видачі відповідних документів, які підтверджують участь підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості, визначеної цим Законом, і забезпечення інформацією користувачів Реєстру.

У відповідності до ст. 2 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу. Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії. При цьому, положеннями п. 1.5 названого Закону передбачено, що енергоносіями є кам'яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам'яновугільні брикети, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф'яні брикети, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні ресурси), електрична і теплова енергія.

Таким чином, приймаючи до уваги, що ПАТ „Одесагаз" є підприємством паливно-енергетичного комплексу в розумінні Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", а також враховуючи включення скаржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, господарський суд доходить висновку, що погашення заборгованості відповідача за енергоносії має здійснюватись із урахуванням особливостей, передбачених Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до п. 3.7 ст. 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Частиною 1 ст. 39 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1 - 17 частини першої статті 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини,

При цьому, в силу ч. 2 ст. 39 Закону України „Про виконавче провадження" у випадку, передбаченому п. 15 статті 37 цього Закону, виконавче провадження зупиняється до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

За таких обставин, приймаючи до уваги, що заборгованість відповідача перед ДК „Газ України" за договором поставки природного газу № 06/10-1992 від 20.12.2010р., предметом якого є постачання енергоносію, що була присуджена до стягнення за рішенням суду від 22.10.2012р. по даній справі, виникла до 01.01.2013р., господарський суд доходить висновку, що відповідно до п. 3.7 ст. 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець був зобов'язаний зупинити виконавче провадження із примусового виконання наказу від 11.12.2012р. по справі № 5017/2643/2012.

Вказаний висновок суду зроблений судом із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. № 18-рп/2012 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу).

При цьому, суд зазначає, що орган державної виконавчої служби був обізнаний із обставинами щодо включення відповідача до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, що підтверджується фактом вручення 28.10.2014р. Державній виконавчій служби України заяви ПАТ „Одесагаз" про зупинення виконавчого провадження із вищезазначених підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 28 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

При цьому, п. 1 ч. 1 статтею 32 Закону України „Про виконавче провадження" одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб. Положеннями ч. 1 ст. 52 Закону України „Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Таким чином, накладення арешту на майно боржника та винесення постанови про стягнення із боржника виконавчого збору є заходами примусового виконання рішення. В той же час, згідно з п. 3.7 ст. 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" вказані заходи підлягають зупиненню на час участі боржника за виконавчим провадженням у процедурі погашення заборгованості, передбаченій названим Законом.

В сукупності вищевикладені обставини свідчать про відсутність правових підстав для стягнення із ПАТ „Одесагаз" виконавчого збору та накладення арешту на грошові кошти, що перебувають на його розрахункових рахунках, оскільки, в даному випадку, державний виконавець був зобов'язаний зупинити виконавче провадження 35920627 з передбаченої п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження" підстави до завершення участі ПАТ „Одесагаз" у процедурі погашення заборгованості.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України „Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Положеннями ст. 83 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що постанови органів державної виконавчої служби підлягають скасуванню у випадку їх невідповідності вимогам закону.

Згідно з п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні, виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє .

За таких обставин, господарський суд доходить висновку про необхідність визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення в межах виконавчого провадження № 35920627 постанов від 28.10.2014р. про стягнення із боржника виконавчого збору в сумі 578 380,42 грн. та про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на розрахункових рахунках ПАТ „Одесагаз", в межах суми 6 362 184,61 грн., а також про необхідність визнання даних постанов незаконними. З огляду на викладене, вимоги скарг ПАТ „Одесагаз" у названих частинах підлягають задоволенню як законні та обґрунтовані.

Що стосується вимоги ПАТ „Одесагаз", викладеної у скарзі (вх. № 2-4988/14 від 04.11.2014р.) щодо винесення ухвали про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого провадження ВП № 35920627 із виконання рішення суду по даній справі до розгляду даної скарги по суті, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В той же час, в абз. 3 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року N 16 (з наступними змінами та доповненнями) зазначено, що не можуть забезпечуватися заходами, зазначеними в статті 67 ГПК, інші, крім позовних, вимоги (наприклад, пов'язані із здійсненням повороту виконання судового рішення, із зміною способу та порядку його виконання тощо).

За таких обставин, приймаючи до уваги, що вимога ПАТ „Одесагаз" про вжиття визначених ст. 67 ГПК України заходів стосувалась забезпечення усунення можливих порушень прав скаржника у зв'язку із вчиненням органом державної виконавчої служби оспорюваних в порядку ст. 121-2 ГПК України дій, що не передбачено процесуальним законом, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні вимоги скарги ПАТ „Одесагаз" (вх. № 2-4988/14 від 04.11.2014р.) у названій частині.

Підсумовуючи всі вищевикладені обставини, господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення скарги ПАТ „Одесагаз" (вх. № 2-4988/14 від 04.11.2014р.) шляхом визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 28.10.2014р. ВП № 35920627, а також шляхом визнання незаконною даної постанови. При цьому, скарга (вх. № 5041/14 від 06.11.2014р.) підлягає задоволенню у повному обсязі шляхом визнання неправомірними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.10.20104р. ВП № 35920627, а також шляхом визнання даної постанови незаконною.

При цьому, вимоги скарги ПАТ „Одесагаз" (вх. № 2-4988/14 від 04.11.2014р.) в частині вжиття заходів до забезпечення позову не підлягають задоволенню як такі, що не містяться на законних підставах.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (вх. № 2-4988/14 від 04.11.2014р.) подану в передбаченому ст. 121-2 ГПК України порядку, на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесенні постанови про арешт коштів боржника від 28.10.2014р. ВП № 35920627.

3. Визнати незаконною постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт коштів боржника від 28.10.2014р. ВП № 35920627.

4. В задоволенні решти вимог скарги публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (вх. № 2-4988/14 від 04.11.2014р.), поданої в передбаченому ст. 121-2 ГПК України порядку, на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - відмовити.

5. Скаргу публічного акціонерного товариства „Одесагаз" (вх. № 5041/14 від 06.11.2014р.) подану в передбаченому ст. 121-2 ГПК України порядку, на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - задовольнити повністю.

6. Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, які полягають у винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.10.20104р. ВП № 35920627.

7. Визнати незаконною постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення з боржника виконавчого збору від 28.10.2014р. ВП № 35920627.

Згідно зі ст.ст. 106, 111-13, ч. 3 ст. 121-2 ГПК України ухвалу може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна